Росія була переконана - після вторгнення в Україну ніхто не ризикне відмовитися від її дешевого ресурсу. У перші тижні війни так і було: перші "пекельні санкції" не стосувалися енергетики.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2021 році ЄС імпортував 155 мільярдів кубометрів природного газу з Росії, майже половину (45%) свого імпорту газу та майже 40% загального обсягу використаного.
Попри вже зароблені Росією у 2022 році 158 мільярдів євро від ЄС, прийдешній буде для Кремля шоком. Європа здебільшого ухвалила рішення на користь майбутнього щодо звільнення прийдешніх поколінь від енергетичної, а отже безпекової залежності від Росії. Загальна залежність від імпорту енергоресурсів має зменшитися для деяких країн й через розширення відновлюваної енергетики (IRENA).
У Брюсселі й Берліні панував хаос і стурбованість щодо майбутнього, натомість Європа здебільшого ухвалила рішення на користь майбутнього щодо звільнення прийдешніх поколінь від енергетичної, а отже безпекової залежності від Росії. Спроможність перейматися майбутнім своєї країни – це ознака дорослої відповідальної нації, рішучість перекреслити перспективу релаксації (адже Німеччина мала плани щодо закупівлі газу понад власні потреби, аби решту продавати на ринку й мати зиск) викликає повагу.
Щодо Німеччини у 2021 році імпорт сирої нафти становив 81 млн тонн (країна також імпортує додаткові нафтопродукти). Росія була безперечно найбільшим постачальником у 2021 році, постачивши 34,1 відсотка. США надали 12,5 відсотка, Казахстан – 9,8 відсотка та Норвегія – 9,6 відсотка. Загалом до Німеччини сиру нафту постачали 30 країн.
Нова заборона для Росії з 2023 року
У новорічному привітанні народу канцлер Олаф Шольц з гордістю акцентував, що країна відмовилася «піддатися шантажу» і виступає «більш єдиною, ніж будь-коли». Шольц згадав про зусилля свого уряду щодо заощадження газу напередодні зими та диверсифікації його постачання та зауважив що така робота триває, бо вони знають, як запобігти “колапсу індустріального виробництва” під час енергетичної кризи.
Ситуація суттєво змінилася у 2022 році. Через ембарго ЄС і обіцянку Німеччини припинити імпорт сирої нафти з Росії постачання повністю припинилися на межі 2022/2023 років. З 5 лютого 2023 року ЄС також заборонить імпорт з Росії продуктів перероблювання нафти, зокрема дизельного пального.
Хоча ембарго ЄС на природний газ немає, німецький уряд незабаром після початку війни заявив, що має намір значно скоротити частку з Росії протягом двох років. Однак сама Росія поступово скорочувала постачання і повністю припинила влітку 2022 року, незадовго до того, як вибухи зруйнували газопроводи Nord Stream – єдине пряме газове сполучення між Німеччиною та Росією.
Ми не маємо на меті надати детальний аналіз того, як Європа, зокрема Німеччина позбувається енергетичної залежності від Росії, а лише висвітлюємо втішні для України тренди.
Енергетична залежність Словаччини
Залежність Словаччини від російського імпорту викопного палива як джерела енергії дуже висока. Країна отримує близько 85 відсотків газу та 66 відсотків нафти з Росії, а це означає, що розірвання відносин може мати значний вплив на державу.
У квітні 2022 року уряд Словаччини заявив, що приєднується до ЄС і відмовляється платити за російський газ в рублях, водночас словацький міністр економіки країни Ріхард Сулік заявив протилежне.
Рейтингове агентство Moody’s вважає економічне зростання Словаччини стабільним.
Проте прогноз щодо майбутнього не можна назвати втішним через енергетичну залежність Словаччини від Росії, адже якщо Росія остаточно скоротить постачання газу до Словаччини, це вплине на економіку країни.
Натомість Moody’s акцентувало зусилля уряду Словаччини щодо диверсифікації джерел газу шляхом бронювання потужностей на кількох європейських терміналах зрідженого природного газу та імпорту норвезького газу.
Звільнення від санкцій
Наразі Словаччина імпортує всю нафту та 75 відсотків газу з Росії.
«Російський імпорт становив 57 відсотків енергетичного балансу Словаччини у 2020 році, що значно перевищує середній показник по Європі у 24,4 відсотка», — йдеться у звіті.
На сьогодні рівень газових сховищ Словаччини становить 68,8 відсотка загальної потужності.
Стосовно короткострокових постачань нафти до Словаччини, у звіті Moody’s йдеться, що це навряд чи вплине на 2023 рік. Країна становить виняток щодо шостого пакета антиросійських санкцій.
На жаль, Словаччина не має виходу до моря, що є однією з причин енергетичної залежності. Проте непрості завдання вимагають складних рішень, а ця країна вже засвідчила свою здатність знаходити їх.
Словаччина отримала звільнення від санкцій Європейського Союзу щодо російської нафти, що дасть їй змогу експортувати нафтопродукти, включаючи дизельне пальне, в Україну, яка цього потребує, - сповіщає Reuters.
Головний нафтопереробник країни Slovnaft, що є частиною угорської енергетичної компанії MOL, муситиме припинити експорт продуктів, перероблених з російської нафти, на більшість ринків, коли санкції набудуть чинності 5 лютого.
Виняток надає Slovnaft можливість експортувати нафтопродукти в Україну, яка має серйозний дефіцит електроенергії цієї зими через російські ракетні атаки на критично важливу інфраструктуру України.
