Олена Гоголь під час інтерв'ю в Нітрі з Петрою Гадзовою (джерело: Michal Biznar)
Олена Гоголь співає своїм неповторним голосом усе життя. Перед війною жінка активно виступала на сценах у рідній Харківській області, а зараз організовує співочі клуби у Нітрі та стала однією із засновниць українського хору.
Проте переїзд до Словаччини був випробуванням для її родини, каже Гоголь. Крім того, жінка тужила й за співом.
"Мені наснився сон, що я знову співаю і стою на сцені. І ось ми зібрали речі та приїхали до організації COMIN у Нітрі", — розповідає Гоголь.
Так почалася її нова сторінка життя.
"З нами співало все село"
Олена Гоголь народилася в Казахстані у творчій родині вчителів та художників, пише у своєму тексті організація COMIN. Її батько — українець, а мати — казашка, приїхали на незаселені території України, а саме в селище Орілька Харківської області, коли Олені було всього три роки. Батько знайшов роботу на кондитерській фабриці неподалік.
Оточена великою та творчою родиною, Гоголь згадує: "У нас сім’я з музичною освітою і всі обожнювали мистецтво, тому коли ми збиралися разом, організовувався один великий концерт. Сусіди приходили дивитися, і раптом усе село співало", — розповідає жінка та додає, що батьків шанували у селі, адже вони викладали в музичній школі та активно сприяли розвитку культурного життя односельчан, організовуючи концерти чи виступи.
Дитинство серед мистецького середовища та співу проникло й до душі Гоголь, яка з п'яти років почала виступати на сцені. Все ж рідні наполягли на педагогічній освіті, проте її любов до музики була напрочуд сильною, і українка далі займалася співом.
Крім роботи вчителем початкових класів, вона ходила в місцевий будинок культури викладати вокал. Родина вже проживала тоді у Харкові.
Олена Гоголь з родиною (джерело: Джерело: особистий архів Олени Гоголь)
"Під час виступів я пережила багато чого, але таке ніколи не забуду", — пригадує жінка випадок, як на сцені у неї відійшли води і її забрала швидка. "Через тиждень я знову була на сцені”, — з усмішкою додає вона.
Гоголь виступала у філармонії, співала популярні українські народні пісні та оперу, а також працювала в хорі.
"Його стан був дуже поганий"
Харківська область зазнала серйозних руйнувань під час війни. Перші чотири дні Гоголь провела разом із дітьми в метро, намагаючись втекти від вибухів. Коли вона вперше вийшла на відкритий простір, всюди були танки і падали бомби. "Одна бомба хвилею відкинула мене на землю, і ми з молодшим сином не встигли повернутися до метро. Прийшлося ховатися в підземному паркінгу", — згадує українка.
Через пережите у сина погіршилося здоров'я. Родина була змушена виїхати до Львова.
"Він був настільки поганий, що важив лише 35 кілограмів, лікарі не давали йому багато шансів. Я страшенно плакала, мені було дуже важко впоратися, але я знала, що треба взяти себе в руки”, — ділиться жінка.
Через важкий стан меншого сина, у якого згодом у вересні 2022 року виявили цукровий діабет, їй, чоловікові та другому сину дозволили виїхати до Словаччини.
"Мадам Гоголь"
Спочатку родина переїхала в Штявницю. Попри переїзд та пережите жінка не полишала мрію знову стояти на сцені та співати, проте в цьому містечку такої змоги вона не мала. У липні 2023 року сім’я переїхала до Нітри, де вони знайшли підтримку і можливість продовжити музичну кар’єру.
У Нітрі родину Гоголь тепло прийняли в центрі COMIN. Саме тут активно розвивається та продовжує рости контактний пункт COMIN для всіх іноземців, які приїхали й живуть в Нітрі. У центрі волонтери надають інформаційно-консультаційні та юридичні послуги іноземцям, які постраждали внаслідок війни в Україні. Водночас сприяють й інтеграції людей, допомагають почати життя з нового аркуша та інтегруватися у словацьке суспільство.
Тут жінка отримала можливість знову займатися співом. Працівники центру допомогли родині з пошуком роботи та житла, водночас підтримали "мадам Гоголь", як її всі по-дружньому називають, у її жазі знову почати співати.
"Люди тут співають для душі, щоб рятуватися від депресії та суму, адже, як не крути, ми далеко від дому", — коментує українка.
Ідея заснування гурту прийшла до Гоголь несподівано. Не маючи роботи, вона не сиділа без діла, жінка запропонувала організувати ансамбль народної пісні в сучасній обробці.
"На Новий рік ми запросили всіх охочих заспівати колядки. Неочікувано для мене, люди прийшли, і вони, без жодної репетиції, вперше побачивши одне одного, заспівали разом. Тоді я вирішила, що колективу потрібен хор", — розповідає жінка.
Після цього з допомогою центру знайшли приміщення для репетицій, і у лютому там вже розпочалися заняття. Так почалася історія нового хору "Makiv Cvit / Маків Цвіт".
Хор "Маків цвіт"
Виступ українського хору у культурному центрі Нітри 30 листопада (джерело: NKN - Nitrianska komunitná nadácia)
З дня заснування гурту, 25 лютого 2024 року, співаки почали виступати на різних заходах, зокрема у місцевій асоціації Divadelná Nitra та в організації Rotary Club.
Згодом їх запрошували на виступи по всій Словаччині. "Ми робимо це добровільно, від душі й на радість", — розповідає українка.
У колективі учасники віком від 15 до 65 років. Репертуар гурту включає як народні, так і сучасні пісні, хор виступає у Нітрі та Братиславі. "До колективу приходить співати багато людей, але на сцену виходять не всі — деякі бояться. Проте ми працюємо над цим", — ділиться Гоголь.
До життя у Словаччині Гоголь вже звикла. Важливу роль зіграли саме люди та однодумці. "Буває, що на репетицію хтось приходить сумний чи навіть зі сльозами на очах, але колектив підбадьорює один одного, і спів розвіює сум. Хтось пожартує — і вже лунає сміх", — згадує українка.
Разом із колегами Данилом та Галиною, вона подала заяву на участь у проєкті "Connecting Cultures" до цьогорічного Клубу донорів, який мав би познайомити місцеву громаду з українською культурою.
Але, на жаль, бажаного результату хор не отримав.
"Перемогли інші словацькі проєкти. Але ми виступали під час нагородження учасників, всім дуже сподобалось. Ми плануємо розвиватися, до нас хочуть приєднатися й словаки. Ідей у нас багато", — повідомила українка.
У майбутньому Гоголь хоче, щоб колектив "Makiv Cvit" став культурним центром.
