10. January 2024 at 16:05

"Мрію заспівати у кожній столиці Європи": історія українського тенора, який оселився в Братиславі

Співак часто виступає на благодійних концертах і просто на вулицях міста, тим самим робить широко відомим оперний спів.

Tamara Zinchenko

Редакція

Василь Алексеєв Василь Алексеєв (джерело: Іван Лесич)
Шрифт: A - | A +

За кілька днів до Різдва українець Василь Алексеєв стояв на маленькій сцені Українсько-словацького дому у Братиславі та співав одну колядку за одною. У затишному залі під час цього благодійного концерту для українських біженців прозвучали різдвяні хіти українською та англійською мовами. Усі присутні відчули той самий дух Різдва, про який ідеться у піснях, що виконав артист.

Але цей різдвяний концерт був не більш особливим, ніж те, що киянин зазвичай робить під час інших своїх концертів. Він часто поєднує різні жанри та залучає публіку до своїх виступів, сподіваючись зробити оперу – його улюблений музичний жанр – більш привабливою для масового глядача.

А допомагає йому у цьому подруга Ірина Казнова, яка того передріздвяного вечора акомпанувала співаку на клавішних і флейті. Вони познайомилися ще в Києві, де разом навчались і грали в оркестрі дев'ять років тому. З того часу не лише живуть разом, а й працюють над спільними проєктами.

SkryťTurn off ads
SkryťTurn off ads
Article continues after video advertisement
SkryťTurn off ads
Article continues after video advertisement

Від гри на кларнеті до церковного хору

30-річний співак розповів, що народився та більшу частину життя прожив у столиці України, Києві. Він не знав свого батька, виховувала хлопця мама, яка змушена була працювати на важкій роботі, аби прогодувати сім'ю. З шести до 17 років Алексеєв навчався у державному музичному ліцеї імені Лисенка, де й відбулось його знайомство з мистецтвом вокалу. До дев'ятого класу хлопець співав у хорі, проте про сольну кар’єру співака тоді навіть не замислювався.

"Коли мені довелося обирати між хоровим співом і грою на кларнеті, я обрав кларнет. Потім вступив до Академії музики ім. Глієра за цією спеціальністю", - згадує Алексеєв.

Під час навчання він влаштувався на підробіток: співав у хорі Андріївської церкви, адже мав чудовий тенор, потім став регентом хору. Свого часу Алексеєв співав і в Софії Київській. Тому, коли у 26 років вступив до словацького університету Костянтина Філософа в Нітрі, теж вирішив спробувати працювати в церковному хорі.

"Я досить швидко зрозумів, що тут трохи інше ставлення до хорів. У нас хор є в кожній церкві, і часто він професійний. Там здебільшого співають студенти музичних коледжів та університетів, тобто це професійні співаки, які знайомі з нотною грамотою. А тут хорів небагато, і співають у них аматори", - розповів співак.

SkryťTurn off ads

Переїзд до Словаччини

Словаччина стала першою країною, де побував співак - до того він жодного разу не виїжджав за межі України. Його приємно вразило, що словаки дуже спокійні та доброзичливі, вони цікавляться життям один одного.

"Взагалі, велика проблема великих міст, таких як Київ, полягає в тому, що люди завжди поспішають, не бажають витрачати час на спілкування. А тут усе навпаки: словаки радо спілкуються між собою, їм дійсно важливо, чим живуть інші", - поділився Алексеєв.

Про те, що Росія розпочала загарбницьку війну проти України, він дізнався зранку під час телефонного дзвінка від мами. Жінка не хотіла їхати з країни, хоча й не знала, як розвиватимуться події.

"Вона сказала, що хоче бути корисною, і поїхала в центр, де виготовляли "коктейлі Молотова", аби відбити ворожу навалу. Готова була віддати життя за свою країну. Це був дуже важкий час для всіх українців, і я відчув, що теж хочу повернутися, аби стати на захист Батьківщини", - згадує українець.

Проте в той самий час співак випадково познайомився з відомим політиком Паволом Демешем (Pavol Demeš), який переконав його, що є багато способів допомогти своїй країні. Він розповів про те, як важливо знайомити словаків з українським мистецтвом: обрядами, традиціями, піснями. Тому Алексеєв, врешті-решт, вирішив залишитися.

Він розповів, що коли українці масово почали шукати прихистку в Словаччині, вони з Іриною робили все, аби допомогти їм - адже вже були добре знайомі з життям в цій країні. Вони продовжують допомагати й зараз: за минулий рік взяли участь у більш ніж десятку концертів - як самостійно, так і разом з іншими артистами. Всі зібрані гроші віддали на допомогу ЗСУ.

SkryťTurn off ads

Нещодавно Алексеєв співав на відкритті Українського інституту, на ярмарку, виступав разом з артистами Харківського національного академічного театру опери та балету імені Лисенка. Він каже, що останнім часом культурне життя українців у Братиславі вийшло на новий рівень: сюди приїздить багато артистів, тут оселилися підприємці, які готові вкладати гроші в розвиток української спільноти.

Початок сольної кар’єри

Василь Алексеєв і Ірина Казнова Василь Алексеєв і Ірина Казнова (джерело: Іван Лесич)

Академічним вокалом українець почав займатися чотири роки тому. Це й стало причиною переїзду з Нітри до Братислави, адже саме тут знайшов чудового викладача, в якого бере уроки й дотепер. Співак уже виступав в оперному театрі SND (Slovenské Národne Divadlo) - в операх "Святополк" та "Аїда". Взагалі, Алексеєв мріє про кар'єру оперного співака, тому й почав брати приватні уроки.

"До вчителів вокалу ходять як і тридцятирічні, так і п'ятдесятирічні люди. Тому що коли співаєш сам - це одна історія, а коли тебе слухає інша людина - це зовсім інше. Вчитель може підказати щось, що ти сам просто не здатен почути, адже ти чуєш себе інакше, ніж інші люди", - каже співак.

Українцю запропонували працювати в оперному хорі у Банській Бистриці, але він відмовився: адже довелося б поїхати з Братислави. Також він брав участь у конкурсі "Česko Slovensko má Talent". Але умови цього шоу були досить жорсткі: початок зйомок о 7 ранку, закінчення о 12 вечора. Тому Алексеєв вирішив не продовжувати, а зосередитися на сольній кар’єрі.

Щодо кар’єри у співака досить серйорзні плани. Разом з Іриною вони навіть пишуть власні пісні. Здебільшого тексти пише саме Казнова. Вони вже записали кілька пісень українською, проте ще не встигли презентувати їх широкому загалу.

SkryťTurn off ads

Найбільша мрія - стати солістом Віденської опери

"Звісно, я розумію, що починати треба з невеличких міст, де не така висока конкуренція. Паралельно плануємо робити власні концерти, де співатиму не лише оперні арії, а й інші пісні - адже експериментувати завжди цікаво", - каже артист.

Українцю подобається поєднувати в своїх виступах різні жанри, працювати з публікою. Він мріє зробити оперу привабливою для широкого загалу. Саме тому іноді він співає просто на вулиці.

"Це дуже цікаво, коли люди йдуть, раптом чують оперу, і видно що для них це як магія, як щось неймовірне. Люди зупиняються, слухають і часто дивуються, що взагалі можливо так співати", - розповідає тенор.

Алексеєв каже, що опера - дуже специфічний жанр, її потрібно слухати саме наживо. Цей особливий спів складно передати в записі: для цього потрібна апаратура надзвичайно високої якості, не кожен мікрофон здатен передати усю глибину і широту оперного голосу.

Іноді українського тенора можна зустріти у Старому Місті Братислави, проте найчастіше він співає на вулицях Відня, який вважає культурною столицею Європи. Українцю дуже подобається це місто, бо тут люди люблять класичну музику. Квитки на концерти можна знайти буквально на кожному кроці, люди охоче їх купують - і це прекрасно!

Окрім вокалу, Алексеєв захоплюється спортом, катається на велосипеді. А ще просто обожнює подорожувати. Він мріє відвідати кожну столицю Європи й потішити мешканців цих міст своїм неймовірним співом.

SkryťTurn off ads

Матеріал створено завдяки програмі ЮНЕСКО "Підтримка українських біженців через ЗМІ", що фінансується урядом Японії.

SkryťClose ad