Кадри з урочистої церемонії посвяти нових учасників юнацького патріотичного руху "Байда"
Проєкт "Боротьба з дезінформацією щодо українських біженців у країнах Вишеградського партнерства" реалізують "Новини зі Словаччини" спільно з виданнями "Наш вибір" у Польщі та ProUA у Чехії.
Серед польських користувачів TikTok і Telegram поширюються відео з акаунту "Поляк на Донбасі", де чоловік без акценту говорить польською, але називає себе російським солдатом. На кадрах він носить кепку з символом "V", що асоціюється з російською агресією, та повторює типові наративи Кремля — нібито Україна почала війну, а Польща підтримує "брехню" про Росію.
Чоловік звинувачує українців у підпалах і пограбуваннях у Польщі, однак офіційні джерела спростовують ці заяви. Польська прокуратура підтвердила, що нещодавні підпали у Варшаві були організовані Росією.
Як зазначає фактчекінгова платформа Demagog, акаунт може бути частиною інформаційної операції Кремля, спрямованої на розпалювання ворожнечі між українцями та поляками.
У статті ви дізнаєтеся
Спотворене інтерв'ю Зеленського: як фразу про евакуацію перетворили на фейк про "живий щит"
НАТО не перебільшує загрозу від Росії — попередження ґрунтуються на фактах
Фейк про відмову України приймати тіла загиблих військових поширюється в польськомовних соцмережах
Міф про пріоритет українців у системі трансплантацій у Польщі: що кажуть лікарі
Акаунт "Поляк на Донбасі" — інструмент російської пропаганди у соцмережах
Словаччина
Патріотичний рух "Байда" став мішенню проросійських фейків
У липні в словацькому сегменті Facebook почали поширювати відео, на якому українські підлітки в одностроях урочисто виголошують присягу. У дописі стверджувалося, що подія нібито відбулася у Львові, а діти "присягають Степану Бандері". Автор публікації, František Bubák, відомий поширенням проросійських наративів, супроводив відео коментарем: "В Україні немає жодного нацизму — це все казки й брехня російської пропаганди. Львів, присяга Бандері".
Відео переглянули понад 20 тисяч користувачів. Воно зібрало десятки коментарів, частина з яких містила ворожі висловлювання проти українців. Автор подає запис як нібито доказ нацизму в Україні. Це типовий приклад дезінформації — наголошують у словацькій організації Hoaxy a podvody. У ролику дійсно зображені підлітки в Україні, але підпис до нього повністю вигаданий. Відео не має стосунку ні до Львова, ні до Степана Бандери, ні до будь-яких нацистських символів.
Насправді кадри зняті 16 травня на острові Хортиця в Запоріжжі — під час урочистої церемонії посвяти нових учасників юнацького патріотичного руху "Байда". Цей рух заснований у 2023 році з ініціативи Нацполіції в Запорізькій області за підтримки обласної адміністрації. Його метою є патріотичне та громадянське виховання молоді, а також її фізичний розвиток. Учасники руху беруть участь у громадських ініціативах, розвивають дисципліну та лідерські навички.
Наразі в Запоріжжі діє десять осередків, до яких долучилися понад 300 підлітків віком 12-17 років, зокрема й ті, хто разом із родинами виїхали з тимчасово окупованих територій. Під час посвяти учасники отримують шеврони та складають присягу вірності принципам руху.
"Байдою" у народі називали Дмитра Вишневецького, українського козацького отамана, якого вважають засновником Запорозької Січі. Церемонія ж посвяти підлітків відбувається на острові Хортиця, що відігравав ключову роль в історії українського козацтва. Тобто рух не є бойовою організацією і не має жодного стосунку до ідеологічних чи екстремістських течій.
Фейк полягає у свідомому перекручуванні контексту: реальні кадри подано як доказ вигаданого "нацизму" з метою посіяти упередження та ненависть до українців.
Старе відео зі зйомок документального фільму на Київщині представляють як "сфальсифіковану сцену війни"
Відео з написом, що поширює наратив про "вигадані" злочини. (джерело: Tiktok)
У соцмережах цього тижня поширювали відео з провокаційним підписом: "Так робиться справжня українська пропаганда для жителів ЄС". На 15-секундному ролику видно дим, зруйнований будинок, понівечені машини та знімальну групу — автор натякає, що це буцімто "постановка" про звірства російської армії проти мирного населення.
Ролик з’явився в TikTok на каналі, який публікує провокативний контент чеською та словацькою мовами. Відео швидко набрало понад 95 тисяч переглядів. Згодом його підхопили інші профілі, зокрема дезінформаційна сторінка Poprad Informuje.
Насправді це — кадри зі знімального майданчика українського документального фільму "Область героїв", який знімали на Київщині ще у 2022 році. Стрічка реконструює реальні події в Бучі, Ірпені, Гостомелі та інших містах. Відео 9 серпня опублікував асистент кастингу проєкту Ярослав Зарудний. Воно зібрало понад мільйон переглядів.
"Область героїв" — це масштабна документальна реконструкція, що розповідає історії людей, які пережили окупацію Київщини. Про початок зйомок Держагентство України з питань кіно повідомило 27 липня 2022 року, зазначивши, що фільм є частиною морального й емоційного відновлення Київської області й усієї України.
Маніпуляцію спростували українські фактчекери зі StopFake.org ще у вересні 2022 року. Вони підтвердили, що відео активно поширювали також офіційні сторінки російських посольств, аби нав’язати хибну думку, ніби повідомлення про вбитих цивільних — це українська постановка. У статті додають, що будинок, зафіксований на відео, справді знаходиться в Гостомелі — його було зруйновано навесні 2022 року, коли місто перебувало під контролем російських військ.
Попри це, відео досі використовують для маніпуляцій. Ролик, опублікований сторінкою Poprad Informuje, вже позначений Facebook як такий, що поширюється без контексту. Платформа супроводжує його попередженням і посилається на статтю італійського медіа Open.online, яке у 2022 році фіксувало цей фейк серед європейських користувачів і зараз знову наголошує: "Ні! Це відео не доводить, що Україна інсценувала злочини росіян, щоб нас обдурити".
Чехія
Спотворене інтерв'ю Зеленського: як фразу про евакуацію перетворили на фейк про "живий щит"
Маніпулятивні публікації. AFP позначили їх як оманливі. (джерело: AFP)
У чеському сегменті соцмереж поширили стару дезінформацію — цього разу про нібито намір президента України Володимира Зеленського не евакуйовувати українців і "використовувати їх як живий щит". Маніпуляція поширюється різними мовами у Facebook та Telegram, де відео вже набрало тисячі переглядів
Твердження дезінформаторів ґрунтується на вирваному з контексту фрагменті інтерв’ю, яке Зеленський дав відомому швейцарському журналісту Даріусу Рошбену у 2022 році. У ньому йшлося про державну політику евакуації міст, що опинилися під російськими обстрілами.
В опублікованому 12-секундному фрагменті президент каже: "Держава повинна забезпечити коридори та можливості евакуації, ось і все. Але я хочу вам сказати, якщо місто буде порожнє, його буде легко захопити".
Саме останнє речення і було використано у соцмережах як доказ того, що Зеленський у разі російського наступу не наказуватиме евакуювати цивільне населення, а навпаки — хоче використати його як "живий щит".
Утім, фактчекери AFP перевірили відео та наголосили: у повному контексті йдеться зовсім про інше. Зеленський чітко сказав, що держава допоможе всім, хто захоче евакуюватися з оточених міст.
Журналіст запитує президента: "Це означає, що ви будете чинити опір за будь-яку ціну, що Київ не буде евакуйовано?". На це Зеленський відповідає: "Саме це наш намір; ми тут не практикуємо рабство, ми — демократичне суспільство. Люди вільні та можуть виїхати, коли захочуть, якщо забажають. Ми не будемо нікого тримати проти їхньої волі. Але я хочу сказати, що кожен тут залишається рішучим захищати свою країну та свої сім'ї".
Далі президент навів приклад одного з міст у Донецькій області, яке залишили цивільні, і його швидко окупували російські війська.
Цей фейк базується на свідомому перекручуванні слів Зеленського і намагається створити хибне враження, ніби українська влада навмисно залишає цивільних під обстрілами, щоб використати їх як "живий щит".
НАТО не перебільшує загрозу від Росії — попередження ґрунтуються на фактах
Серед чеських користувачів соцмереж резонанс викликала заява генерального секретаря НАТО Марка Рютте: "Росія може напасти на НАТО протягом наступних п’яти років".
Після цих слів почали ширитися дописи про те, що Альянс "штучно роздмухує загрозу", щоби виправдати зростання витрат на оборону. Видання Extra.cz звертає увагу — ці тези є частиною відомих дезінформаційних кампаній.
Насправді попередження НАТО мають серйозне підґрунтя. "Поточна ситуація з безпекою в Європі є найсерйознішою з часів Другої світової війни", — зазначає Андреа Міхалцова, директорка Центру інформованого суспільства.
Вона наводить факти, що Росія понад три роки веде повномасштабну війну проти України. За темпами виробництва зброї Москва випереджає країни Заходу, адже те випускає за три місяці те, що НАТО — за рік. З 2022 року Росія здійснила понад 60 гібридних атак у ЄС: від кібератак і втручань у вибори до підпалів і дезінформацій. Експерти попереджають — Росія готує нові атаки.
Окрім того, офіційні особи РФ неодноразово погрожували країнам НАТО та ЄС — аж до ядерної риторики, ці тези постійно звучать з екранів російського телебачення. Саме це спонукало Фінляндію та Швецію приєднатися до Альянсу. "Якщо ми хочемо забезпечити безпеку нашої країни, ми повинні інвестувати в готовність, стійкість та здатність захищатися", — підсумовує Міхалцова.
Польща
Фейк про відмову України приймати тіла загиблих військових поширюється в польськомовних соцмережах
У польськомовному сегменті соцмереж поширюється неправдива інформація про те, що Україна відмовилася приймати від Росії тіла загиблих військовослужбовців, аби не виплачувати компенсації їхнім родинам.
Як зʼясувала польська фактчекерська організація Demagog, першоджерелом цієї заяви є публікація голови російської делегації на переговорах у Стамбулі Владіміра Мединського. У ній він стверджував, що Україна нібито перенесла процедуру обміну тілами на невизначений термін. Цю тезу почали тиражувати російські Telegram-канали, а згодом — польськомовні сторінки у соцмережах.
На відео, яке стало популярним у польськомовному Facebook, анонімна жінка заявляє, що Україна відмовилася приймати тіла загиблих, бо "не має коштів на компенсації родинам". У коментарях — формулювання про "київську пропаганду" й "корумповані медіа".
Скріншот відео, де жінка заявляє, що Україна відмовилася приймати тіла загиблих, бо "не має коштів на компенсації родинам". (джерело: Facebook)
Український координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими спростував цю інформацію, підкресливши, що триває підготовка до обміну тілами, а односторонні заяви з боку Росії є черговою маніпуляцією.
Ще один фейк — буцімто скріншот із заголовком статті Wall Street Journal (WSJ), у якому йдеться про відмову України виплачувати компенсації родинам загиблих. За перевіркою StopFake, такої публікації в журналі не існує. Автори, зазначені в скриншоті, справді співпрацюють із WSJ, однак їхня реальна публікація за відповідну дату стосувалася зовсім іншої теми. Монтаж використано для створення правдивості.
Скріншот із заголовком статті Wall Street Journal, у якому йдеться про відмову України виплачувати компенсації родинам загиблих. (джерело: Facebook)
Фактчекери вказують, що такі повідомлення є частиною кампанії дезінформації, покликаної дискредитувати українську владу, викликати емоційну реакцію та підірвати довіру до міжнародних партнерів. Одним з механізмів є стилізація фейків під контент західних медіа — характерна риса кампанії Doppelgänger.
Більше про це — за посиланням
Міф про пріоритет українців у системі трансплантацій у Польщі: що кажуть лікарі
У Польщі часто з’являються припущення, що українці мають пріоритетний доступ до операцій з пересадки органів. Особливо ця тема загострюється через дефіцит донорів, коли багато пацієнтів чекають трансплантації, іноді безрезультатно. Проте офіційна статистика спростовує такі твердження.
За даними Gazeta Wyborcza, іноземці складають близько 7 % донорів органів у Польщі, серед яких більшість — українці. Це переважно чоловіки, які працюють у важких умовах і часто стають жертвами нещасних випадків на виробництві. Як зазначає керівник відділення трансплантації у Варшаві Мачєй Косерадський, українці частіше є донорами, ніж реципієнтами.
Також Матеуш Раковський із клініки у Вроцлаві підтверджує: серед 200 пересаджених сердець лише двоє отримали українці. Через війну українці мають обмежений доступ до медицини вдома і приїжджають до Польщі вже з ускладненнями. Якщо раптово помирають, їхні органи використовують так само як і польські.
Під час цьогорічних травневих свят у трансплантології у Вроцлаві підтвердили, що 3,9 % українців у Польщі є донорами, а серед реципієнтів з України — лише 1,2 %.
Крім того, українські мігранти суттєво допомагають у медичних установах — доглядають за пацієнтами, підтримують персонал, а також працюють як висококваліфіковані спеціалісти. Наприклад, кардіохірург Ігор Гуменний у Забже спеціалізується на пересадці легень.
Таким чином, твердження про пріоритетний доступ українців до трансплантацій є необґрунтованими й не підтверджується медичною статистикою.
Більше про це — у матеріалі.
Акаунт "Поляк на Донбасі" — інструмент російської пропаганди у соцмережах
У своїх відео "Поляк на Донбасі" поширює типові російські пропагандистські тези (джерело: Facebook)
У TikTok і Telegram активно поширюється інформація з акаунту "Поляк на Донбасі", що належить чоловіку, який називає себе російським солдатом на Донбасі. На відео він носить кепку з символом "V", який асоціюється з російською агресією. Примітно, що чоловік говорить польською без акценту.
У своїх відео він поширює типові російські пропагандистські тези: нібито Україна почала війну, а Польща підтримує брехню про Росію. Також звинувачує українську розвідку у диверсіях в Польщі, стверджуючи, що підпали й пограбування влаштовують українці, а не російські спецслужби.
Офіційні джерела спростовують ці твердження. Зокрема, Національна прокуратура Польщі підтверджує, що останні резонансні підпали у Варшаві були організовані Росією. Росія веде гібридну війну не лише в Україні, а й проти країн Європи, намагаючись посіяти розбрат між польським та українським народами.
Важливо зауважити, що у 2024 році Росія заборонила своїм солдатам використовувати телефони на фронті, аби не розкривати місцеперебування армії. Це дає підстави сумніватися, що відео у TikTok справді зроблені "звичайним солдатом".
Як зазначає фактчекінгова організація Demagog, контент, який поширює чоловік на платформах TikTok і Telegram, може мати на меті створення інформаційного хаосу.
Пропагандистські дії, що покладають провину за війну на Україну, є однією з технік російської дезінформації, яка й досі присутня в польських медіа. Ймовірно, акаунт є частиною пропагандистської кампанії Кремля з метою дезінформації й послаблення довіри до України та Польщі.
The project is co-financed by the governments of Czechia, Hungary, Poland, and Slovakia through Visegrad Grants from the International Visegrad Fund. The mission of the fund is to advance ideas for sustainable regional cooperation in Central Europe.
Проєкт співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через ґранти Вишеградського фонду. Місія фонду — підтримувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.
