Фейк про мобілізацію спонукає словаків відмовлятися від служби у разі війни

Карол із Пряшева, у східній Словаччині, роздрукував і заповнив декларацію про відмову від проходження військової служби, яку завантажив із сайту Міністерства оборони. Потім він попросив нотаріуса завірити його підпис і відніс бланк до районного відділу.

Цією заявою він фактично відмовляється йти на війну в разі кризової ситуації.

У Міноборони кажуть, що така відмова не нова. Відповідно до закону, з 2006 року громадяни можуть подавати таку заяву, якщо вона суперечить їх совісті чи релігійним переконанням.

Карол каже, що вирішив подати декларацію, бо "нічого не знаєш, що може статися". Він не передбачає великого світового конфлікту, але визнає, що вже думав про війну.

"Я не впевнений, що міг би йти в бій зі зброєю в руках", — пояснює він.

Наразі в районних відділеннях опрацьовуються десятки таких декларацій. Керівник відділу державної оборони Пряшівського окружного управління Магдалена Піштейова каже, що протягом одного дня на їхню поштову скриньку надійшло 300 декларацій, і вони також обробляють особисті звернення. До середи їх було майже тисяча.

"Мені постійно телефонують і запитують, що означає декларація. Також надсилають електронні листи", – описує вона.

Декларацію можна подати щороку до 31 січня, і це достатньо зробити один раз. Підпис на декларації має бути нотаріально завірений.

Один виняток

У мирний час особи чоловічої статі можуть відмовитися від позачергової служби, подавши письмову заяву до районного відділу за місцем проживання.

"Громадянин подає заяву, коли він досягає призовного віку, тобто з 19 до 55 років", – пояснює Піштейова.

Однак є один виняток. Люди 2004 року народження, або ті, кому цього року виповниться 19 років, можуть підписати декларацію протягом року; інші можуть зробити це лише до кінця січня.

Якщо особа подасть декларацію в січні того ж року, за результатами оцінки відомство може перевести її з обліку солдатів запасу на альтернативну службу, на яку її можуть призвати у разі кризової ситуації.

Піштейова пояснює, що люди помиляються і думають, що їх не візьмуть на службу.

Їх призиватимуть у кризовій ситуації, але туди, де вони надають допомогу у сфері охорони здоров’я, цивільного захисту населення чи соціальної допомоги.

Неправда поширилася у соцмережах

На думку Піштейової, за сплеском інтересу до подання декларацій стоїть фейк, який поширився в соцмережах на початку січня.

Тоді навіть поліція розкрила неправдиву інформацію.

"Акаунт під псевдонімом "Bádateľ" (пересл. дослідник, веб сайт дезінформації - прим. ред.) опублікував документ з офіційного веб сайту МВС. Зокрема, це документ районного управління Банська Бистриця під назвою "Основні завдання" в обороні держави на 2023 рік", – пишуть у поліції.

У документі міститься інформація про заплановані комплексні навчання з виконання завдань після введення воєнного стану та мобілізації Збройних Сил у взаємодії з Міністерством внутрішніх справ та Міноборони.

"Читачі сайту запанікували і думали, що їх мобілізують на війну з Російською Федерацією", – повідомила поліція в соцмережах, додавши, що мобілізаційні навчання "старі як республіка і проводяться двічі на рік".

Пресрелізи Міноборони завжди повідомляють про навчання заздалегідь. Цьогоріч захід запланований на осінь.

Піштейова підкреслює, що це адміністративні навчання, які відбуваються регулярно і перевіряють готовність районних відділень у співпраці з Slovenská Pošta. В основному йдеться про перевірку зв’язку та взаємодії між суб’єктами навчання, перевірку готовності до кризової ситуації.

Подібна ситуація була під час окупації Криму

Якщо до минулої середи Пряшівське окружне управління отримало близько тисячі декларацій, то перед пандемією вони опрацювали не більше 20, каже Піштейова.

Під час пандемії було оголошено надзвичайний стан, і ситуація була трохи іншою. Не враховується декларація, подана під час кризових ситуацій, таких як війна, воєнний та надзвичайний стан. Міністерство оборони за законом не зобов’язане розслідувати причини, які змусили громадянина подати декларацію.

Проте в Міноборони підтвердили, що січневі заяви прийняті, і в разі війни їх не буде залучено до боїв у разі війни.

Подібна ситуація була, коли Росія окупувала Крим у 2014 році.

"Тоді ми також отримали багато декларацій", — підтверджує Піштейова.

За даними Міноборони, у 2015 та 2016 роках помітили збільшення кількості декларацій; у 2016 році їх було аж 5044.

"Ми вважаємо, що більша кількість заяв, поданих у цьому році, може бути пов’язана з ситуацією в Україні і кампанією дезінформації, як це відбувається зараз", – пояснює речник міністерства Мартіна Коваль Какашчикова.

Мобілізація не планується

У 2015 році словацький інтернет був заповнений дезінформацією про мобілізацію, як це сталося в січні цього року. Така цікавість до декларацій пов'язаний з війною в Україні та страхом людей.

Кароль із Пряшева визнає, що міг би інакше сприйняти всю ситуацію, якби йому довелося захищати своє майно чи родину у разі загрози.

"Подібні повідомлення мають на меті посіяти паніку та страх серед населення. Їхні автори свідомо розколюють суспільство, підривають довіру до державних інституцій та часто намагаються змінити поведінку людей", – зазначають у Міноборони, наголошуючи, що жодної мобілізації не планується.

©Sme