(джерело: Charita)
Словацька греко-католицька благодійна організація Сharita (SKCH) відкрила черговий центр підтримки для біженців з України. Цього разу у місті Кошиці.
Центр виконуватиме роль важливої першої контактної точки і там водночас нададуть допомогу тим, хто нещодавно приїхав до Словаччини. Він офіційно почав свою роботу з 9 червня.
Українці можуть звертатися у центр підтримки щодо оформлення документів, пошуку житла, запису дітей до школи чи садочку, працевлаштування, роз'яснення щодо матеріальної та гуманітарної допомоги та кваліфікованої психологічної підтримки.
У центрах підтримки благодійності на ці та інші питання відповість команда професійно підготовлених співробітників.
Важливі для кожного слова
Посвятити новостворений центр запросили священика зі словацьким бекграундом і чуйним українським серцем – отця Пантелеймона, очільника Української місії в Кошицях.
Отець Пантелеймон подарував центру ікону. (джерело: Julia Bair)
Отець прочитав молитву українською та словацькою. Для українських біженців та словацьких працівників центру він дібрав дуже важливі для кожного з них слова їхньою мовою.
“Богородиця теж була біженкою, коли разом з Йосипом мусила тікати в невідомість і труднощі, аби врятувати життя того, кого носила під серцем”, – розпочав отець Пантелеймон особливою аналогією.
Він подарував центру ікону Богородиці з малим Ісусом, і продовжив, що прийде час, коли ми, як і Марія зі святою родиною, почуємо клич до повернення додому бо “померли ті, хто хотів смерті дитяти".
(джерело: Julia Bair)
Словацькою отець побажав, аби запал працівників і волонтерів невпинно наснажував їх у спільній добрій справі, загартовував і давав змогу в їхній праці “горіти, та не вигорати”.
Генеральний секретар SKCH Мірослав Дзурех подякував словакам за відкритість та допомогу українцям. Натомість українці за великим столом, де вони до того майстрували жовто-блакитні серця з ангелами посередині, ділилися з паном Дзурехом своєю вдячністю й власними історіями.
На відкритті центру 9 червня (джерело: Julia Bair)
“Словацька католицька благодійна організація була першою організацією, яка з'явилася на кордоні після початку війни. Окрім негайної допомоги прямо на місці та регулярних щотижневих постачань гуманітарної допомоги та ліків в Україну, вона надає підтримку біженцям полегшуючи їх інтеграцію. Перші кроки людей, які втекли від конфлікту в Україні та знайшли тимчасовий притулок у Словаччині, спрямовані до центрів підтримки. Саме тому SKCH відкриває двадцять п’ять таких центрів через свої архієпархіальні та єпархіальні благодійні організації, одну з них саме зараз започатковуємо ми з вами”, – поділилася керівниця відділу PR, комунікацій та фандрайзингу Моніка Молнарова.
Українці долучилися до створення патріотичних сердець (джерело: Julia Bair)
25 центрів підтримки українцям
За даними благодійної організації, приблизно 12 тисяч українців наразі проживають у Кошицькому регіоні. Двадцять центрів підтримки вже відкриті по всій країні: Братиславі, Трнаві, Нітрі, Жиліні, Рожняві, Банській Бистриці, Попраді, Ружомбероку, Пряшеві, Дольному Кубіні та багатьох інших містах. Найближчим часом мають відкрити й наступні п’ять у інших містах.
Ірина Мацкова, яка працює перекладачем і лектором в Греко-католицькій єпархіальній благодійній організації міста Кошиці, охоче розмовляла з гостями українською та словацькою, залюбки дала коментар й нашому виданню.
Пані Ірина родом з Бородянки, що стала в ряду трагічних міст поряд з Бучею, Ірпенем та іншими містами і селищами на Київщині.
Від початку війни пані Ірина намагається не лише допомагати тим українцям, що приїжджають за безпекою до Словаччини, але й бути тут голосом тих своїх друзів і знайомих, чиї домівки були окуповані і тих, кому не вдалося дожити до звільнення рідного селища від ворожих військ.
Пані Ірина – поетка, піснярка, мисткиня, членкиня Спілки українських письменників Словаччини, дипломантка всеукраїнського літературного конкурсу “Коронація слова-2019”. Вона демонструвала нам зібрані нею доробки місцевих українських літераторів, свіжі пряшівські україномовні видання, розповідала про тамтешні українські школу й ліцей, про культурне життя українців Східної Словаччини, в якому письменниця бере активну участь. Запрошує долучатися й знову повертатися до центру разом із дітьми, адже для них тут проводитимуть чимало активностей.
Ольга Ващенко – психолог з Маріуполя. На початку квітня їй та двом дітям вдалося вирватися з російської окупації та втекти до Словаччини. Її батьки загинули в українському “місті Марії” Маріуполі. Жінка каже лише, що нікому й ніколи не бажає зазнати пережитого нею і близькими. На запитання звідки вона бере сили для допомоги й іншим українцям у центрі підтримки.
“Мусимо жити далі”, – сказала Ольга.
Серед гостей заходу кілька чоловіків, більшість з них - словаки. Серед кількох чоловіків-українців був присутній пан Олександр, який у 2015-2017 воював на сході України. Розповідає, що родом із Закарпаття, нещодавно придбав будинок у Херсоні й втратив новий дім з цією війною – будинок зруйнувала ракета.
Попри все чоловік впевнено дивиться у майбутнє: “Я воював з російськими солдатами на Донбасі. Вони розгублені, спантеличені, в них немає ідеї. Ми ж боронимо свою землю. Вільне майбутнє на вільній українській землі – наша ідея, наш рушій. Перемога вже наша, мусимо тільки наблизити її усіма можливими спільними зусиллями”.
Центр підтримки працює щобудня з 8 до 16:30 години за адресою вул. Главна (Hlavna, 68), 2 поверх.
Додаткову інформацію та режим роботи центрів по всій Словаччині можна знайти на сторінці благодійної організації
