"Не агресор" і "проросійська Одеса": дезінформація щодо українців у Словаччині, Чехії та Польщі

Проєкт "Боротьба з дезінформацією щодо українських біженців у країнах Вишеградського партнерства" реалізують "Новини зі Словаччини" спільно з виданнями "Наш вибір" у Польщі та ProUA у Чехії.

У польських соцмережах поширюється відео, на якому нібито видно житловий будинок в Одесі з російськими прапорами на балконах. Підпис "Tymczasem w Odessie…" (Тим часом в Одесі) натякає на нібито проросійські настрої в місті.

Одне з таких відео зібрало понад 1,3 тисячі реакцій і більше ніж 250 коментарів, частина яких підтверджує довіру до фейку. Платформа Demagog з’ясувала, що насправді відео знято не в Україні, а в російському місті Хабаровськ.

Словаччина

Словацький суд не вирішував, що Росія не є агресором — відео поширює дезінформацію

У соцмережах поширюється неправдива заява про те, що Спеціалізований кримінальний суд у Пезінку Братиславського краю нібито вирішив, що Росія не є агресором у війні проти України й не порушує міжнародне право. Це не відповідає дійсності.

Це твердження зʼявилося у відео, опублікованому 4 червня на TikTok, яке поширило понад 800 користувачів. У ньому колишній голова Верховного суду Словаччини Штефан Гарабін заявляє: "Спеціалізований кримінальний суд у Пезінку з державною печаткою заявив, що Росія не є агресором і не порушує міжнародне право".

Скріншот відео, де у центрі стоїть Штефан Гарабін (джерело: Zdroj: TikTok)

Однак це не так. Як зазначає фактчекінгова платформа Lead Stories, жодне з рішень Спеціалізованого кримінального суду з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну не стосувалося ані оцінки дій Росії як агресора, ані порушення міжнародного права.

Суд не розглядав справ, у яких би фігурували Росія або її політичні чи військові представники. Усі провадження стосувалися лише порушень словацького Кримінального кодексу, повідомляє вебсайт.

Насправді 30 травня 2025 року суд у Пезінку розглядав зовсім іншу справу — проти самого Гарабіна, якого обвинувачували у розпалюванні ненависті та схваленні злочину. Підставою став його допис на Facebook у 2022 році, в якому він схвально відгукнувся про російське вторгнення в Україну, заявивши, що на місці Владіміра Путіна вчинив би так само, згадуючи при цьому необхідність "умиротворення нацистів".

Суд виправдав екссуддю, визнавши, що Гарабін лише висловив "власну думку щодо ситуації" та що рішення суду не означає схвалення чи підтримки його висловлювань. В інстанції додали, що суд у Пезінку не має повноважень визначати, чи сталася агресія з боку певної держави.

Повний текст вироку, як пишуть Lead Stories, станом на червень не оприлюднений, оскільки рішення ще не набрало чинності — прокуратура подала апеляцію.

Тобто рішення суду стосується виключно допису Гарабіна й не містить жодних юридичних оцінок дій Росії як держави-агресора. Тому заява, яка поширюється в TikTok, є маніпуляцією та дезінформацією.

Швидка "Оксана", яку привезли з фронту до Словаччини, стала об’єктом сумнівів і фейків

Колаж фото з виставки швидкої "Оксана" та коментарями соцмереж. (джерело: Колаж Tetiana Omelchenko)

Карета швидкої допомоги "Оксана", передана Словаччиною українським військовим медикам у листопаді 2024 року в межах ініціативи "Sanitky pre Ukrajinu", стала символом солідарності та жорстокої реальності війни. Автомобіль із понівеченим кузовом і салоном, знищений ударом російського дрона, навесні 2025 року привезли до Словаччини. Експонат презентували у кількох містах, зокрема в центрі Братислави, щоб нагадати людям про реалії війни.

Проте виставка викликала низку випадків дезінформації та навіть вандалізму. У соцмережах поширювали сумніви щодо автентичності швидкої — через нові шини, відсутність знаку червоного хреста та звинувачення, нібито вона перевозила зброю, а не поранених. Сайт eReport.sk опублікував текст із заявами словацького ексміністра освіти Юрая Дракслера, який у своєму дописі назвав ініціативу "пропагандистським актом" і саркастично запитав у організаторів: "Скільки вам платять за це?".

Ці міфи спростували у подкасті проєкту Infosecurity.sk, який спеціалізується на розвінчуванні фейків. За словами Федора Блашчака з організації "Nadácia otvorenej spoločnosti", яка координувала виставку, "Оксана" дійсно працювала на фронті, евакуювала поранених із району Ізюма до кінця січня 2025. Але під час ремонту автівку вразив російський дрон, від удару загинули троє людей. Він пояснює, що нові шини встановили на експонат, щоб вручну вивантажити його на платформу без використання спеціальної техніки.

Ті, хто поширює фейки, не шукають правди — їхня мета виправдати власні проросійські переконання, вигадуючи неправдиві історії, вважає Блашчак. Також він додає, що у прифронтовій зоні для евакуації поранених здебільшого використовують позашляховики. Авто часто не мають медичних символів, адже позначення на кшталт червоного хреста не захищають від обстрілів, а навпаки — роблять авто більш помітним для ворога. За словами керівника, команда самостійно фарбує та готує автомобілі перед передачею на фронт. 

Автентичне фото також можна побачити й від фонду All4Ukraine, який долучився до збору та відправки швидких в Україну.

Під час експозицій "Оксана" ставала й мішенню вандалів: на неї наносили російський символ "Z", свастику та наклеювали провокаційні написи. 

Більше — за посиланням. 

Польща

Російські прапори в Одесі — відео у польських соцмережах виявилося фейком

Скірншот фейкового відео про російські прапори в Одесі (джерело: facebook)

У польському сегменті соцмереж поширюється відео, на якому нібито зображено житловий будинок в Одесі з російськими прапорами на балконах. Публікації супроводжуються підписами на кшталт "Tymczasem w Odessie…" (Тим часом в Одесі), що натякають на нібито проросійські настрої у місті. Одне з таких відео зібрало понад 1,3 тисячі реакцій і понад 250 коментарів, частина з яких свідчить про довіру до фейку.

Фактчекінгова платформа Demagog перевірила походження відео. За допомогою зворотного пошуку зображення вдалося встановити, що воно з’явилося раніше на TikTok — без жодної згадки про Україну. Натомість у первинному підписі йшлося про святкування Дня Росії.

Будівлю, зображену на відео, ідентифіковано як гуртожиток Далекосхідного державного університету залізничного транспорту в російському місті Хабаровськ. Цю інформацію підтверджують також знімки Google Street View і дані картографічних сервісів, зокрема Yandex Maps.

Як зазначає заступниця керівника Центру протидії дезінформації (ЦПД) Аліна Бондарчук, Одеса залишається одним із головних об’єктів російської інформаційної війни: "Жодне інше місто не потерпає так від російської пропаганди", — сказала вона в телеефірі Суспільного.

У кремлівських наративах Одесу подають як "російське місто з імперською історією", "місто, яке чекає на звільнення" або "жертву українського націоналізму" (зокрема після сутичок між проукраїнськими та проросійськими активістами, що відбулися 2 травня 2014 року). Подібні образи використовуються росіянами роками, зокрема як виправдання для окупації Криму та агресії на Донбасі.

Такі фейки мають цілком конкретну мету: посіяти сумнів щодо ситуації в місті та в Україні загалом. Картинки з нібито російськими прапорами в Одесі — це спроба вплинути на громадську думку в Польщі та створити враження, що в Україні "все не так однозначно", зменшити довіру до українського спротиву й підірвати емпатію та підтримку українців.

Чехія

Фейки Нелі Ліскової про злочинність українців у Чехії

Тема українських біженців у Чехії стала предметом маніпуляцій не лише з боку опозиційних політиків, а й радикальних діячів. Неля Ліскова — колишня так звана консулка "ДНР" в Остраві, відома своїми проросійськими поглядами, заявила, що злочинність у Чехії нібито зросла на 45% через українців. Проте факти свідчать протилежне —злочинність зменшується.

Як зазначає сайт Novinky.cz зростання на 45 % ймовірно стосується даних з доповіді прокуратури за 2023 рік. Згідно з нею, у Чехії минулого року кримінальне провадження відкрили щодо 3447 громадян України — це на 1088 більше, ніж у 2022-му, тобто на ті самі 45 %. Збільшення кількості кримінальних проваджень серед українців у Чехії цілком очікуване — адже українська громада в країні суттєво зросла. Станом на минулий рік у Чехії проживало понад 578 тисяч українців, з них понад 378 тисяч — з тимчасовим захистом.

Дані про 45% аж ніяк не свідчить про зростання загального рівня злочинності в Чехії. Навпаки — з погляду довгострокової динаміки злочинність у країні знижується, попри суттєве збільшення кількості іноземців.

Українці у 2024 році становили 5,07% серед усіх осіб, притягнутих до відповідальності, тоді як їхня частка в населенні — близько 5,4%. Тобто українці навіть рідше порушують закон, ніж можна було б очікувати за чисельністю.

У цій статистиці кількість словацьких громадян у Чехії, яких притягнули до відповідальності, становить 3,10%, коли їх частка в населенні становить 1,11%. Поляків відповідно 0,16%, кількість притягнутих до відповідальності — 0,50%, йдеться у звіті поліції.

Порівняння статистики показує, що українці не порушують закон більше, ніж інші іноземці, при цьому загальний рівень злочинності в Чехії останніми роками поступово знижується. Наприклад, у 2017 році, коли українців і загалом іноземців було значно менше, у Чехії зафіксували майже на 30 тисяч більше злочинів, ніж торік. Незмінним залишається факт: понад 90 % осіб, притягнутих до відповідальності у 2024 році, були громадянами Чехії.

"Українці не становлять небезпеки у Чехії. Рівень злочинності нижчий за частку громади у суспільстві", — заявляло у лютому МВС. 

Нела Ліскова – відома дезінформаторка, яка підтримувала терористичні об’єднання “днр-лнр” (джерело: скріншот YouTube.)

Сама Ліскова має судимість — у грудні 2024 року її засудили до восьми місяців умовного ув’язнення за поширення ненависті. Колишня акторка еротичних відео, вона неодноразово закликала до "денацифікації" та "деукраїнізації" Чехії. Ліскова їздила до окупованого Донецька, намагаючись демонструвати "міжнародну підтримку" проросійським сепаратистам, але згодом була депортована звідти.

Її діяльність детально описав словацький публіцист Томаш Форро у книзі "Донбас: весільний номер у готелі „Война“" (2019).

Поширюється міф, що чехи платять за збитки від аварій з українськими авто

Чеський депутат Їржі Форжт із праворадикальної партії SPD заявив, що нібито "чехи оплачують збитки після аварій, спричинених українськими авто". Проте ця інформація не відповідає дійсності.

Чеська канцелярія страховиків (ČKP) офіційно повідомила, що українські страхові компанії виконують свої зобов’язання відповідно до міжнародних угод. Якщо український автомобіль має "зелену карту", обов’язкове страхування відповідальності, збитки відшкодовуються так само як і від автомобілів з інших країн.

У виняткових випадках, коли страхування відсутнє, ČKP спочатку виплачує компенсацію потерпілому, а потім стягує витрати з винуватця або його страхової компанії. Це не створює додаткових витрат для чеських водіїв.

Аварія автомобіля з українськими номерами на празькому Злічіні, 12 лютого 2023 (джерело: Týdeník Policie)

Чехія безплатно покривала збитки від незастрахованих українських автомобілів упродовж перших шести місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ця програма завершилася у квітні 2023 року. За цей період було врегульовано 179 таких випадків на суму близько 19 млн крон (740 тисяч євро).

Для порівняння, у цей самий період у Чехії зафіксували понад 2800 незастрахованих аварій на суму понад півмільярда крон, інформує "Řetězák".

"Підтримка України шкодить чехам": чергова маніпуляція

Українка Наталія Павлюк прибирає у трамваях у місті Брно, але мріє про те, щоб одного дня почати керувати трамваями. (джерело: Зденєк Матіяш, Blesk.cz)

Лідер SPD Томіо Окамура, який неодноразово виступав проти України, разом зі своїми однодумцями заявляє, що Чехія має припинити допомогу українцям, бо це нібито шкодить громадянам країни. Проте офіційні дані свідчать про інше.

За підрахунками Міністерства праці, українці в Чехії платять більше податків, внесків і ПДВ, ніж держава витрачає на їхню підтримку. Чехія вже повернула щонайменше 54 мільярди крон завдяки доходам від праці та внутрішнього споживання біженців, йдеться у детальному звіті міністерства.

Аналіз Мінпраці показує, що у першому кварталі 2023 року витрати перевищували доходи: держава витрачала 7,0 мільярда крон, тоді як надходження становили 4,9 мільярда. З третього кварталу 2023 року доходи перевищили витрати: тоді витрати становили 4,4 мільярда крон, а доходи — 4,8. Позитивний баланс зберігся і надалі.

У четвертому кварталі 2023 року ця тенденція посилилася: витрати знизилися до 4,2 мільярда, а доходи зросли до 5,2. Найкращі результати зафіксовано у четвертому кварталі 2024 року — при витратах у 4,0 мільярда крон доходи досягли 6,6 мільярда.

Більшість українців у Чехії працює у сферах із дефіцитом кадрів — будівництво, промисловість, медицина, транспорт, чеські курорти. Завдяки українцям чеська економіка отримує додаткову робочу силу на тлі демографічних змін.

The project is co-financed by the governments of Czechia, Hungary, Poland, and Slovakia through Visegrad Grants from the International Visegrad Fund. The mission of the fund is to advance ideas for sustainable regional cooperation in Central Europe.

Проєкт співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через ґранти Вишеградського фонду. Місія фонду — підтримувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.