Проєкт "Боротьба з дезінформацією щодо українських біженців у країнах Вишеградського партнерства" реалізують "Новини зі Словаччини" спільно з виданнями "Наш вибір" у Польщі та ProUA у Чехії.
У польських соцмережах поширюється відео, на якому нібито видно житловий будинок в Одесі з російськими прапорами на балконах. Підпис "Tymczasem w Odessie…" (Тим часом в Одесі) натякає на нібито проросійські настрої в місті.
Одне з таких відео зібрало понад 1,3 тисячі реакцій і більше ніж 250 коментарів, частина яких підтверджує довіру до фейку. Платформа Demagog з’ясувала, що насправді відео знято не в Україні, а в російському місті Хабаровськ.
У статті ви дізнаєтеся
Словацький суд не вирішував, що Росія не є агресором — відео поширює дезінформацію
Швидка "Оксана", яку привезли з фронту до Словаччини, стала об’єктом сумнівів і фейків
Російські прапори в Одесі — відео у польських соцмережах виявилося фейком
Проросійські фейки Нелі Ліскової про злочинність українців у Чехії
Поширюється міф, що чехи платять за збитки від аварій з українськими авто
Словаччина
Словацький суд не вирішував, що Росія не є агресором — відео поширює дезінформацію
У соцмережах поширюється неправдива заява про те, що Спеціалізований кримінальний суд у Пезінку Братиславського краю нібито вирішив, що Росія не є агресором у війні проти України й не порушує міжнародне право. Це не відповідає дійсності.
Це твердження зʼявилося у відео, опублікованому 4 червня на TikTok, яке поширило понад 800 користувачів. У ньому колишній голова Верховного суду Словаччини Штефан Гарабін заявляє: "Спеціалізований кримінальний суд у Пезінку з державною печаткою заявив, що Росія не є агресором і не порушує міжнародне право".
Однак це не так. Як зазначає фактчекінгова платформа Lead Stories, жодне з рішень Спеціалізованого кримінального суду з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну не стосувалося ані оцінки дій Росії як агресора, ані порушення міжнародного права.
Суд не розглядав справ, у яких би фігурували Росія або її політичні чи військові представники. Усі провадження стосувалися лише порушень словацького Кримінального кодексу, повідомляє вебсайт.
Насправді 30 травня 2025 року суд у Пезінку розглядав зовсім іншу справу — проти самого Гарабіна, якого обвинувачували у розпалюванні ненависті та схваленні злочину. Підставою став його допис на Facebook у 2022 році, в якому він схвально відгукнувся про російське вторгнення в Україну, заявивши, що на місці Владіміра Путіна вчинив би так само, згадуючи при цьому необхідність "умиротворення нацистів".
Суд виправдав екссуддю, визнавши, що Гарабін лише висловив "власну думку щодо ситуації" та що рішення суду не означає схвалення чи підтримки його висловлювань. В інстанції додали, що суд у Пезінку не має повноважень визначати, чи сталася агресія з боку певної держави.
Повний текст вироку, як пишуть Lead Stories, станом на червень не оприлюднений, оскільки рішення ще не набрало чинності — прокуратура подала апеляцію.
Тобто рішення суду стосується виключно допису Гарабіна й не містить жодних юридичних оцінок дій Росії як держави-агресора. Тому заява, яка поширюється в TikTok, є маніпуляцією та дезінформацією.
Швидка "Оксана", яку привезли з фронту до Словаччини, стала об’єктом сумнівів і фейків
Карета швидкої допомоги "Оксана", передана Словаччиною українським військовим медикам у листопаді 2024 року в межах ініціативи "Sanitky pre Ukrajinu", стала символом солідарності та жорстокої реальності війни. Автомобіль із понівеченим кузовом і салоном, знищений ударом російського дрона, навесні 2025 року привезли до Словаччини. Експонат презентували у кількох містах, зокрема в центрі Братислави, щоб нагадати людям про реалії війни.
Проте виставка викликала низку випадків дезінформації та навіть вандалізму. У соцмережах поширювали сумніви щодо автентичності швидкої — через нові шини, відсутність знаку червоного хреста та звинувачення, нібито вона перевозила зброю, а не поранених. Сайт eReport.sk опублікував текст із заявами словацького ексміністра освіти Юрая Дракслера, який у своєму дописі назвав ініціативу "пропагандистським актом" і саркастично запитав у організаторів: "Скільки вам платять за це?".
Ці міфи спростували у подкасті проєкту Infosecurity.sk, який спеціалізується на розвінчуванні фейків. За словами Федора Блашчака з організації "Nadácia otvorenej spoločnosti", яка координувала виставку, "Оксана" дійсно працювала на фронті, евакуювала поранених із району Ізюма до кінця січня 2025. Але під час ремонту автівку вразив російський дрон, від удару загинули троє людей. Він пояснює, що нові шини встановили на експонат, щоб вручну вивантажити його на платформу без використання спеціальної техніки.
Ті, хто поширює фейки, не шукають правди — їхня мета виправдати власні проросійські переконання, вигадуючи неправдиві історії, вважає Блашчак. Також він додає, що у прифронтовій зоні для евакуації поранених здебільшого використовують позашляховики. Авто часто не мають медичних символів, адже позначення на кшталт червоного хреста не захищають від обстрілів, а навпаки — роблять авто більш помітним для ворога. За словами керівника, команда самостійно фарбує та готує автомобілі перед передачею на фронт.
Автентичне фото також можна побачити й від фонду All4Ukraine, який долучився до збору та відправки швидких в Україну.
Під час експозицій "Оксана" ставала й мішенню вандалів: на неї наносили російський символ "Z", свастику та наклеювали провокаційні написи.
Більше — за посиланням.
Польща
Російські прапори в Одесі — відео у польських соцмережах виявилося фейком
У польському сегменті соцмереж поширюється відео, на якому нібито зображено житловий будинок в Одесі з російськими прапорами на балконах. Публікації супроводжуються підписами на кшталт "Tymczasem w Odessie…" (Тим часом в Одесі), що натякають на нібито проросійські настрої у місті. Одне з таких відео зібрало понад 1,3 тисячі реакцій і понад 250 коментарів, частина з яких свідчить про довіру до фейку.
Фактчекінгова платформа Demagog перевірила походження відео. За допомогою зворотного пошуку зображення вдалося встановити, що воно з’явилося раніше на TikTok — без жодної згадки про Україну. Натомість у первинному підписі йшлося про святкування Дня Росії.
Будівлю, зображену на відео, ідентифіковано як гуртожиток Далекосхідного державного університету залізничного транспорту в російському місті Хабаровськ. Цю інформацію підтверджують також знімки Google Street View і дані картографічних сервісів, зокрема Yandex Maps.
Як зазначає заступниця керівника Центру протидії дезінформації (ЦПД) Аліна Бондарчук, Одеса залишається одним із головних об’єктів російської інформаційної війни: "Жодне інше місто не потерпає так від російської пропаганди", — сказала вона в телеефірі Суспільного.
У кремлівських наративах Одесу подають як "російське місто з імперською історією", "місто, яке чекає на звільнення" або "жертву українського націоналізму" (зокрема після сутичок між проукраїнськими та проросійськими активістами, що відбулися 2 травня 2014 року). Подібні образи використовуються росіянами роками, зокрема як виправдання для окупації Криму та агресії на Донбасі.
Такі фейки мають цілком конкретну мету: посіяти сумнів щодо ситуації в місті та в Україні загалом. Картинки з нібито російськими прапорами в Одесі — це спроба вплинути на громадську думку в Польщі та створити враження, що в Україні "все не так однозначно", зменшити довіру до українського спротиву й підірвати емпатію та підтримку українців.
Чехія
Фейки Нелі Ліскової про злочинність українців у Чехії
Тема українських біженців у Чехії стала предметом маніпуляцій не лише з боку опозиційних політиків, а й радикальних діячів. Неля Ліскова — колишня так звана "консулка днр" в Остраві, відома своїми проросійськими поглядами, заявила, що злочинність у Чехії нібито зросла на 45% через українців. Проте факти свідчать протилежне —злочинність зменшується.
У 2017 році, коли українців і загалом іноземців було значно менше, у Чехії зафіксували майже на 30 тисяч більше злочинів, ніж торік, наголошує "Řetězák".
Українці у 2024 році становили 5,07% серед усіх осіб, притягнутих до відповідальності, тоді як їхня частка в населенні — близько 5,4%. Тобто українці навіть рідше порушують закон, ніж можна було б очікувати за чисельністю.
Вигадані статистики перебільшують рівень насильницької злочинності серед українських чоловіків у Чехії — до такого висновку дійшли фактчекери з платформи Demagog.cz. Вони проаналізували поширені в соцмережах твердження про нібито надмірну кількість злочинів, скоєних українцями, й зʼясували, що ці цифри не відповідають офіційним даним.
Минулого року до кримінальної відповідальності в Чехії було притягнуто 66 360 чехів, 3 842 українців і 2 348 словаків. У відсотковому співвідношенні до загальної чисельності населення це становить 0,65 % для українців, стільки ж — 0,65 % для чехів, і 1,93 % для словаків.
"Українці не становлять небезпеки у Чехії. Рівень злочинності нижчий за частку громади у суспільстві", — заявляло у лютому МВС.
Сама Ліскова має судимість — у грудні 2024 року її засудили до восьми місяців умовного ув’язнення за поширення ненависті. Колишня акторка еротичних відео, вона неодноразово закликала до "денацифікації" та "деукраїнізації" Чехії. Ліскова їздила до окупованого Донецька, намагаючись демонструвати "міжнародну підтримку" проросійським сепаратистам, але згодом була депортована звідти.
Її діяльність детально описав словацький публіцист Томаш Форро у книзі "Донбас: весільний номер у готелі „Война“" (2019).
Поширюється міф, що чехи платять за збитки від аварій з українськими авто
Чеський депутат Їржі Форжт із праворадикальної партії SPD заявив, що нібито "чехи оплачують збитки після аварій, спричинених українськими авто". Проте ця інформація не відповідає дійсності.
Чеська канцелярія страховиків (ČKP) офіційно повідомила, що українські страхові компанії виконують свої зобов’язання відповідно до міжнародних угод. Якщо український автомобіль має "зелену карту", обов’язкове страхування відповідальності, збитки відшкодовуються так само як і від автомобілів з інших країн.
У виняткових випадках, коли страхування відсутнє, ČKP спочатку виплачує компенсацію потерпілому, а потім стягує витрати з винуватця або його страхової компанії. Це не створює додаткових витрат для чеських водіїв.
Чехія безплатно покривала збитки від незастрахованих українських автомобілів упродовж перших шести місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ця програма завершилася у квітні 2023 року. За цей період було врегульовано 179 таких випадків на суму близько 19 млн крон (740 тисяч євро).
Для порівняння, у цей самий період у Чехії зафіксували понад 2800 незастрахованих аварій на суму понад півмільярда крон, інформує "Řetězák".
"Підтримка України шкодить чехам": чергова маніпуляція
Лідер SPD Томіо Окамура, який неодноразово виступав проти України, разом зі своїми однодумцями заявляє, що Чехія має припинити допомогу українцям, бо це нібито шкодить громадянам країни. Проте офіційні дані свідчать про інше.
За підрахунками Мінфіну та Торгової палати, українці в Чехії платять більше податків, внесків і ПДВ, ніж держава витрачає на їхню підтримку.
Аналіз показує, щонайменше 54 мільярди крон уже повернуто Чеській Республіці у вигляді податкових надходжень від роботи та внутрішнього споживання українців. Тоді як витрати на підтримку, включаючи гуманітарну допомогу, склали близько 63 мільярдів крон, повідомило Міністерство праці та соціальних справ.
Більшість українців працює у сферах із дефіцитом кадрів — будівництво, промисловість, медицина, транспорт, чеські курорти.
Наразі в Чехії проживає понад 572 тисячі українців, з яких близько 374 тисячі — це біженці. Попри складні життєві обставини, більшість активно працює: майже 160 тисяч біженців мають офіційне працевлаштування (за іншими даними ця цифра сягає 174 тисяч), а загалом понад 249 тисяч українців є працівниками чеських компаній.
"Українці допомагають зростанню нашої економіки. Без них ми б не змогли заповнити багато вакансій", — зазначив міністр праці та соціальних справ Маріан Юречка.
Прогнозують, що доходи до бюджету від українців у 2025 році перевищать витрати на них на 10 мільярдів крон.
The project is co-financed by the governments of Czechia, Hungary, Poland, and Slovakia through Visegrad Grants from the International Visegrad Fund. The mission of the fund is to advance ideas for sustainable regional cooperation in Central Europe.
Проєкт співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через ґранти Вишеградського фонду. Місія фонду — підтримувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.



