Острів невеликий, за розмірами 15 на 20 метрів. Він не підіймається з землі, а плаває по воді.
Якщо ви хочете запропонувати нам свої теми для висвітлення або написати блог для "Новини зі Словаччини", ви можете зв’язатися з нами за адресою: ukraine(собака)spectator.sk
Ви також можете слідкувати за новинами на нашій сторінці у Facebook.
У минулому острів був прив'язаний до пірса. Потім корабель потягнув його до середини Слняви, водосховища поблизу П’єштян, на заході Словаччини. Нарешті острів від'єднали від судна і водолази закріпили його на дні водойми.
Однак острів обслуговуватиме не відпочивальників чи інших людей, а птахів, які майже вимерли з вини людини.
Порятунок птахів від вимирання
«Плавучий пташиний острів призначений для водоплавних птахів, які тисячоліттями жили та гніздилися на річці Ваг. Деякі види, як, наприклад мала крячка, тут уже вимерли, інші знаходяться на межі зникнення, як-от звичайна крячка. Таких берегових птахів, як мала кільчаста зуйка та звичайний кулик, також значно поменшало. Мета таких островів, як цей - врятувати їх», – каже орнітолог Йозеф Рідзонь зі Словацького орнітологічного товариства/Birdlife Slovakia.
Пояснюючи, чому плавучий острів голий, він каже: «Острів імітує оригінальні гравійні острови, які колись були поширені на Вазі. Наприклад, звичайна крячка потребує таких місць без рослинності, інакше птах не буде гніздуватися. Навіть його яйця кольору гравію, щоб бути непомітним». Тут також мають знайти місце крижень і ґедян, а також рідкісна біла нічна чапля, якій загрожує осушення боліт.
Після зарегулювання річки Ваг у минулому столітті багато природних ареалів зникли, а гравійні острови або повністю знищені, або зарослі.
Буде шість плавучих пташиних островів, два на водосховищі Снява, а інші чотири на водосховищі Кральова, розташованих нижче за течією між містами Сереї та Шала.
Публічний доступ на острови суворо заборонений, щоб птахи могли спокійно гніздуватися.
Водночас спеціальний бар’єр запобігає проникненню хижаків, наприклад інвазивної американської норки, яка в минулому втекла з хутрових ферм і могла знищити гніздову колонію.
На цих островах природоохоронці очікують побачити гнізда десятків різних птахів, які втратили своє природне середовище існування, що призведе до різкого скорочення їх чисельності. Там, де колись були сотні гніздових острівців, сьогодні їх можна порахувати на пальцях однієї руки.
Пілотний запуск першого острова підготували природоохоронці до Всесвітнього дня води 22 березня.
Хижа річка
Ваг – символічна словацька річка, артерія, що проходить уздовж країни. Ваг є найдовшою річкою в Словаччині. Білий Ваг витікає під Криванем, Високими Татрами, тоді як Чорний Ваг витікає під Кральовою Голою, Низькими Татрами.
Довгий час річка була джерелом існування для населення, приводила в дію млини та використовувалася для судноплавства. Хоча річка використовувалася різними способами, люди заплатили високу ціну у вигляді руйнівних повеней.
«Повені є частиною колообігу води в природі та існували сотні мільйонів років до появи людини», — каже Павла Пекарова з Інституту гідрології Словацької академії наук, сферою досліджень якої є історична гідрологія.
У 1936 році біля села Лядце Ілавського повіту було збудовано першу гідроелектростанцію та дамбу на Вагу. Після війни в Ілаві відкрили ще одну електростанцію, а за нею й водопостачання. У дусі сталінського гасла «Ми наказуємо вітру і дощу» комуністичний режим кинувся на річку, збудувавши електростанції, водосховища, забетонувавши береги по всій її довжині.
Каскад Ваг включає 22 греблі та гідроелектростанції. Колись жвава річка в регіоні Поважє тепер переважно складається з річища, яке використовується для виробництва енергії, і зарегульованого річища з частковим потоком води.
Усунення пошкоджень
Навколишнє середовище було забуте в шаленому будівництві.
«Сьогодні ми не можемо замінити функції, які виконують водопровідні споруди на Вагу, це також стосується захисту від повеней та енергетики. Однак через відсутність публічного дискурсу під час комунізму не було вжито жодних заходів для пом’якшення наслідків будівництва, тому ці проблеми потрібно обговорювати зараз», – каже орнітолог Рідзонь.
«Зараз важко оцінити, скільки грошей було витрачено на регулювання річки Ваг, але в сьогоднішніх розрахунках це сотні мільйонів євро. Багато природних цінностей було знищено, з 1951 року майже не витрачалося коштів на усунення пошкоджень. Сьогоднішні технічні заходи є одним зі способів усунення шкоди, спричиненої регулюванням».
Пітер Пухала каже: «Водоплавні птахи втратили можливості для природного гніздування. Плавучі острови будуть використовуватися не лише для гніздування, а й слугуватимуть їм місцем відпочинку».
Загалом шість пташиних островів коштуватимуть 2 385 092 євро. За словами природоохоронців, це не так вже й багато, якщо брати до уваги соціальну цінність залучених птахів. Побудувати острів з дна річки буде дорожче, ніж побудувати плавучий.
«Плавучий острів є новинкою в цих краях, але подібні заходи для збереження водних видів птахів проводяться в інших європейських країнах», - каже Міхал Адамец.
«Річки та водно-болотні угіддя є одними з екосистем, які найбільше постраждали від діяльності людини. У Словаччині є частини річок, які збереглися у своєму первісному вигляді, і ми повинні намагатися уникати негативного впливу на них. Ймовірно, це не випадково, що під час свого візиту голландський король вирішив побачити річку Белу, одну з останніх диких річок у Словаччині», – зазначає Рідзонь.
«Дамби, побудовані на Вазі, стоять, і ми повинні шукати способи допомогти спустошеній природі. Ми можемо принаймні частково відновити те, що люди знищили на річці своєю діяльністю», – додає Петер Пухала.