Українці не забирають роботу у словаків, вони більш освічені та потрібні економіці

На початку жовтня минулого року українська компанія "Нова пошта" відкрила своє перше відділення у Словаччині, яке знаходиться у Братиславі. Хоча в першу чергу компанія орієнтована на українців, які відправляють посилки додому, вона також прагне залучити до співпраці словацькі компанії, привертаючи їхню увагу до українського ринку із 30 мільйонами потенційних клієнтів.

За словами генерального директора Олександра Лисовця, "Нова Пошта" інвестувала 100 тисяч євро для запуску бізнесу в Словаччині і планує розширювати мережу по всій країні.

Заснована у 2001 році, компанія є відносно великим гравцем на ринку сервісів з доставки. Окрім України та Молдови, фірма працює ще в 5 країнах ЄС, має 15 тисяч пакувальних автоматів, а у 2022 році перевезла 315 мільйонів посилок.

"Нова пошта" - лише один із прикладів того, як українці все більше інтегруються в словацьку економіку. Важливість участі українських громадян значно зросла з початком російського вторгнення в лютому 2022 року, яке призвело до вимушеного виїзду мільйонів людей з території країни.

Деякі з громадян України оселилися в Словаччині і, згідно зі статистикою, беруть активну участь у формуванні місцевої економіки.

Не лише заробітчани / Не тільки робоча сила

За даними МВС, 2 500 українців змінили статус з тимчасового притулку на тимчасове проживання з метою підприємницької діяльності в період з весни 2022 року до середини 2023 року.

Наприкінці минулого року на сайті "FinStat" було зареєстровано понад 3 тисячі підприємств з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариств, в яких українці є або власниками, або кінцевими отримувачами прибутків. Майже 750 з них були створені протягом останніх двох років.

Одна з них - лізингова компанія "Eska Finance", яка займається кредитуванням малих і середніх підприємств. "Українці хочуть працювати в Словаччині. Багато хто з них є професіоналами у своїй галузі, а не просто робітниками", - розповідає співвласник компанії Сергій Васьков.

Для прикладу він наводить клієнта, який відкрив службу таксі у Словаччині. "У нього була служба таксі в Україні, але він був змушений тікати через війну. Він продав усе, що мав, і приїхав сюди. Наразі у нього все чудово, і це дуже добре, тому що такі люди стають частиною економічного життя країни", - додає Васьков.

Відповідно до даних "FinStat", переважна частина новостворених компаній займається будівельною галуззю та роздрібною торгівлею, що становить приблизно 17% від усіх підприємств.

Десята частина компаній вказує програмування та ІТ-послуги як основний вид діяльності, тоді як понад 7% - бізнес-консультації.

Харчова та автомобільна промисловість

Як повідомляє "FinStat", 30 найбільших компаній з українськими власниками у 2022 році мали загальний обсяг продажів 444 млн євро, що можна порівняти з доходами найбільших словацьких промислових підприємств, таких як металургійний завод і котельня "Železiarne Podbrezová" та виробник теплових насосів "Protherm Skalica".

Наразі найбільшою словацькою компанією з українським власником є фірма з переробки м'яса птиці "EU Poultry", заснована Дмитром Бородавкою, який виїхав з України після того, як Росія окупувала Крим і частину Донбасу в 2014 році.

За винятком двох пандемічних років, "EU Poultry" постійно був рентабельним. У 2022 році дохід компанії склав 106 мільйонів євро. Бородавка вже інвестував 6 млн євро в підприємство в селі Горні Саліби, Трнавський край, яке переробляє 40 тисяч тонн птиці на рік. Чверть продукції продається в Словаччині, решта експортується в інші країни ЄС.

Підприємство переробляє птицю, яка переважно імпортується з України. "Без жодних вагань я готовий поклястися життям за якість нашої продукції", - каже Бородавка в інтерв'ю виданню "Pravda", коментуючи занепокоєння щодо того, що українська птиця не відповідає стандартам ЄС.

Він стверджує, що щороку проводяться сотні ветеринарних перевірок на наявність важких металів, хімікатів і бактерій, і досі нічого не було знайдено. "У "Metro" (роздрібна мережа і клієнт "EU Poultry" - прим. ред.) заявили, що хочуть співпрацювати з нами, тому що жодна інша компанія не проходить такі ретельні перевірки", - стверджує пан Бородавка.

Дохід компанії "Parko Limited", "українського бізнесу №2" у Словаччині, у 2022 році склав понад 33 мільйони євро. Основна діяльність компанії, власником якої є Андрій Пархоменко - це кадрове агентство в місті Нітра, що спеціалізується на працевлаштуванні іноземців, переважно українців, у Словаччині.

Одним із напрямків компанії "Parko group" є оптова торгівля сільськогосподарськими товарами з України через компанію "AV Parko". На своєму сайті компанія заявляє, що щомісяця постачає в магазини 30 000 тонн зернових культур.

Остання з трійки найбільших компаній Словаччини з українським корінням - це фірма "Eliastech", що розташована в містечку Кисуцке Нове Место на півночі Словаччини. У 2022 році вона досягла доходів у розмірі майже 25 мільйонів євро.

Дмитро Коваленко з Києва володіє 15% акцій; його партнерами є інвестори з південнокорейської групи "Youngsan". "Eliastech" є одним з основних субпідрядників з виробництва пластикових деталей для автовиробників "Hyundai" та "Kia" в Чехії та Словаччині.

Українці не забирають робочі місця у словаків

Українці дедалі більше залучаються до економіки Словаччини не лише як підприємці, а й як наймані працівники. За даними Центрального управління праці, у січні 2024 року в Словаччині легально працювали майже 39 400 українських чоловіків і жінок - удвічі більше, ніж до початку російського вторгнення.

Українці є найбільшим сегментом працівників з-за кордону в країні. Для порівняння, понад 9 400 сербів є другою за чисельністю групою.

У порівнянні з іншими іноземцями, які працюють у Словаччині, відмінність полягає в тому, що серед українців переважають жінки (56%), ніж чоловіки. Що стосується сербів, то серед них працює лише 29% жінок.

За даними Центрального управління праці, українці найчастіше працюють на роботах з експлуатації та складання машин і устаткування, а також як допоміжні та некваліфіковані працівники. Наприкінці минулого року 65% українців працювали в цих галузях.

Для економіки це добре ще й тому, що словацькі роботодавці тривалий час мали труднощі з пошуком людей, частково через відносно низьку заробітну плату. Іншими словами, це означає, що українці - і серби також - не забирають роботу у словаків.

До такого ж висновку прийшли аналітики Марцела Веселкова та Браніслав Габель з Інституту соціальної політики. "Зниження рівня безробіття, коли словацький ринок праці прийняв десятки тисяч українців, свідчить про те, що вони не конкурували за робочі місця зі словаками, а навпаки, сприяли зменшенню дефіциту робочої сили", - йдеться в їхньому дослідженні.

Наприклад, за оцінками Словацької асоціації готелів і ресторанів, гастрономії не вистачає 20 тисяч працівників. Як одне з рішень асоціація пропонує створити можливість допуску на ринок праці кваліфікованих кадрів з третіх країн.

За даними Інституту фінансової політики (IFP), працевлаштування українців, які тікають від війни на батьківщині, допомагає словацьким компаніям подолати проблеми, пов'язані з нестачею робочих рук, і водночас позитивно впливає на експортні показники промисловості.

Працевлаштовані українці також підтримують словацьку економіку, купуючи більше товарів і послуг. Згідно з розрахунками IFP, біженці внаслідок війни збільшать ВВП країни ще на 0,2 відсоткових пункти в найближчі роки. Для порівняння, за весь 2023 рік ВВП Словаччини зріс на 1,1 % у річному обчисленні.

"Зростання економічної активності призведе до збільшення надходжень у державну казну у вигляді податків і зборів у розмірі 0,1% ВВП щороку", - додають аналітики Мирослав Клюцік та Йозеф Кубала.

До того ж, на їхню думку, позитивний вплив на державні фінанси матиме більш тривалий характер, тоді як початкові витрати на українських біженців у розмірі 0,3% від ВВП, які частково оплачуються ЄС, майже повністю зникнуть після 2023 року.

Нерозкритий потенціал

Водночас Словаччина не повністю використовує потенціал українців. За даними Центрального управління праці, українці, навіть якщо їх порівняти з сербами за кількістю зайнятих посад, мають вищий рівень освіти, ніж у сербів.

Чверть українців, які працюють у Словаччині, мають вищу освіту, тоді як серед сербів - "лише" 11%.

Найчастіше українці не працюють за фахом або кваліфікацією через довгу процедуру визнання їхньої вищої освіти в Словаччині.

"Вчительки та жінки з вищою освітою працюють продавчинями в крамницях і мережевих магазинах", - розповідає Зузана Ватральова, голова представництва Міжнародної організації з міграції в Словаччині.

Наприклад, українські лікарі могли б допомогти Словаччині розв'язати проблему дефіциту таких спеціалістів, як педіатри. Однак складні умови визнання їхньої освіти та досвіду або знеохочують багатьох з українців, або змушують їх виїжджати до Польщі, яка є більш поступливою в цьому питанні.

Ще до початку російського вторгнення в словацьких лікарнях працювали десятки медичних працівників з України.

Ця стаття була створена завдяки програмі ЮНЕСКО "Підтримка українських біженців через засоби масової інформації", що фінансується урядом Японії.