Ініціатива “Behaj a pomáhaj” організувала найбільший в історії проєкту забіг у 2024 році, на річницю повномасштабного вторгнення. До команди приєдналося 80 людей. (джерело: Надєжда Рацкова)
Для багатьох українців процес надсилання коштів для допомоги українським військовим став звичною щоденною справою. Коли стандартні способи поширення інформації про збори не діють або у людей пропадає мотивація "донатити" - у хід йде креатив.
Надєжда Рацкова та Владислав Яцьковий - українські студенти у Словаччині, які вигадали та реалізували проєкт "Behaj a pomáhaj" ("Бігай та допомагай"). Студенти поєднали заняття спортом, цікаві знайомства з допомогою для України. Зі звичайного задуму Рацкової та спільної реалізації, зараз виросла велика і дружня ініціатива, яка стала справжньою домівкою та місцем зустрічі багатьох словаків та українців у Братиславі.
Як виникла ця креативна акція? Яким чином вдається поєднувати спорт та благодійність? Що відкрили та знайшли тут для себе учасники ініціативи "Бігай та допомагай"? Дізнаймося разом.
Створення та реалізація ініціативи
21-річна Рацкова разом з родиною переїхала з міста Бучі до Словаччини два з половиною роки тому. У Братиславі дівчина живе пів року та навчається в університеті образотворчих мистецтв.
Свою креативність українка й втілила у задум бігового волонтерства, щоб закордоном допомогти військовим і при цьому мотивувати людей на "донати".
"Біг - доступний вид спорту. Кожен, хто хоче з користю провести час може прийти, пробігти навіть один кілометр і "задонатити" на збір", - наголошує Рацкова.
Огранізаторка благодійної ініціативи "Behaj a pomáhaj" Надєжда Рацкова. (джерело: Tetiana Omelchenko)
Друг Надєжди, журналіст та студент Яцьковий, став одним зі співзасновників ініціативи. Хлопець приєднався до реалізації ідеї та допоміг організовувати забіги, оскільки вже мав досвід у веденні соціальних мереж і подібних акції. Організатор активно веде свій інстаграм та поширює новини з фронту як для українців, так і для словаків.
За метою проєкту стоїть не тільки бажання допомогти українським військовим, але й створити дружню атмосферу під час цих зустрічей, кажуть студенти. Ініціатори наголошують на підтримці дружніх стосунків у команді, адже важливою є не тільки адаптація українців, а й спілкування між громадянами сусідніх країн.
Перші забіги – низька температура у поєднанні з мотивацією
Проєкт "Behaj a pomáhaj" українські студенти розпочали в грудні 2023 року, коли температура повітря була нижче нуля. Але це не налякало учасників, на перший забіг долучилося п'ять людей.
"Словаки з задоволенням беруть участь у подібних ініціативах, їм цікаво знайомитися з українцями", - додала дівчина.
Після цього усе більше людей приєднувалося до забігів. Іноді, побачивши як учасники бігають з українською символікою, почувши патріотичну музику, приєднувалися та добігали до фінішу люди, які й не знали про проєкт. Щоб взяти участь в забігу реєстрація не потрібна, адже вхід вільний та за бажанням.
"Ми збираємося для того, щоб отримати задоволення від спілкування, спорту та благодійної справи", - розповіла про ініціативу Рацкова.
Сума та ініціатива "донату" є добровільною, учасники можуть надсилати, наприклад, одне євро за пройдений кілометр.
У 2024 році на річницю повномасштабного вторгнення ініціатива організувала найбільший в історії проєкту забіг. До команди приєдналося 80 людей, які допомогли закрити великий збір на FPV-дрони.
Кожного разу сума донатів виходить різною, кажуть організатори. Якщо брати до уваги найбільший забіг, то сума благодійного внеску сягнула 1290 євро, учасники в той день пробігли 5 кілометрів. Організатори не контролюють скільки кожен учасник надіслав коштів, адже це справа добровільна.
"Кожного разу ми наголошуємо на тому, що маленька, проте регулярна та стабільна допомога - сильна і дуже важлива. Ті, хто сюди приходять, знають про важливість цієї справи та надсилають ту суму, яка буде для них комфортною", - доповнила організаторка.
В цілому, за пів року бігуни надіслали на благодійні платформи понад 2 тисячі євро.
Дружня атмосфера, до якої може приєднатися будь-хто
Учасники благодійної ініціативи "Behaj a pomáhaj" стартували забіг від майданчика під мостом SNP. (джерело: Tetiana Omelchenko)
Кожен тиждень в неділю команда словацьких та українських бігунів зустрічається під братиславським мостом SNP (на оновленому скейт-майданчику), для того, щоб пробігти від 5 до 10 кілометрів вздовж Дунаю.
Як правило, учасники збираються о 9:00. Десять хвилин триває розминка, тому о 9:00 - 9:10 ще можна побачити спортсменів на майданчику.
Словаки вільно спілкуються з українцями, не дивлячись на те, що не всі з них вільно володіють мовою. Учасники, а їх цього разу було вісім, посміхаються та повторюють один за одним вправи під час розминки.
Завжди перед забігом Яцьковий та Рацкова надають учасникам інформацію та посилання на актуальний збір в Україні та в Словаччині. Більш досвідчені спортсмени знайомлять інших учасників з різними техніками бігу та новинками зі світу спорту в WhatsApp групі команди. До цієї групи можна доєднатися через організаторів або написавши на інстаграм сторінку "Behaj a pomáhaj".
Щотижня на забіги приходять як українці, так і словаки, час від часу й серби. За словами Рацкової, приблизна статистика - 60% українців, 40% - словаки.
"Такі спортивні заходи є досить хорошою основою для знайомства людей та створення маленької українсько-словацької спільноти", - запевняє дівчина.
Проєкт, як повернення до звичного життя
Українка Олена Абрамова, яка намагається не пропускати жодного забігу проєкту “Behaj a pomáhaj”. (джерело: Tetiana Omelchenko)
Українка Олена Абрамова намагається не пропускати жодного забігу проєкту "Behaj a pomáhaj", адже майже 9 років свого життя вона віддала бігу та марафонам.
Абрамова виїхала до Словаччини з дев’ятирічною донькою на початку війни. Після цього довго не могла оговтатися і повернутися до свого звичного життя, проте випадковий допис у соцмережі змінив ситуацію кардинально.
"Коли почалася війна, я втратила інтерес до будь-чого. Проте коли побачила пост у Facebook, що українці будуть бігати та "донатити" – мене це підбадьорило і я вирішила спробувати. З того часу знову почала бігати та брати участь у змаганнях", - поділилася спортсменка.
Тепер українка кожного тижня зустрічається з вже рідними для неї людьми і продовжує займатися улюбленою справою – бігати.
"Це і є моє справжнє життя. Я завжди мріяла зробити своє заняття спортом корисним. Зараз у мене є така можливість. Я роблю донати, бігаю, і допомагаю нашим військовим. І це прекрасно", - крізь сльози розповідає Абрамова. Разом з іншими учасниками вони часто зустрічаються на каву, переписуються та діляться важливими моментами з життя.
Один з учасників, який постійно приймає участь у забігах - словак Томаш Крішек. (джерело: Tetiana Omelchenko)
Один з учасників, який постійно бере участь у забігах - словак Томаш Крішек.
"Я регулярно бігаю, щоб допомогти Україні. Біг дуже люблю, бо вважаю, що це чудовий спосіб підтримувати своє здоров’я. Водночас дуже подобається ця група людей і кожен раз тішуся від думки про те, що ми не тільки бігаємо, а й допомагаємо Україні", - розповідає словак.
Також він запевняє, що багато словаків підтримують і радо приходять на подібні ініціативи. "Щодо грошової допомоги, згадайте благодійний збір для України "Munícia pre Ukrajinu”. Цей приклад добре підтверджує прихильність словаків до допомоги", - запевняє Крішек.
Учасники розказують, що за час існування проєкту вони брали участь у більших забігах, таких як "Біг пам’яті народу" ("Beh pre pamäť národa")та тяжкий забіг на замок Девін. На думку організаторів, саме така різноманітність зміцнює спільноту, яка в майбутньому буде лише розвиватися.
Словаки славляться своєю любов’ю до спорту. Поєднання корисного з приємним приваблює їх так само як і українців. До того ж комунікація з українцями є першим кроком до нових знайомств і спільного дозвілля, кажуть учасники.
Організатори закликають не соромитися, та за бажання приєднуватися до ініціативи.
"Якщо ви бачите як ми біжимо – приєднуйтеся! Ми тепло приймаємо у свою команду кожного, незалежно від віку, національності чи рівня фізичної підготовки", - наголосила Рацкова.
Матеріал створено завдяки програмі ЮНЕСКО "Підтримка українських біженців через ЗМІ", що фінансується урядом Японії.
