Підтримка, на яку заслуговує кожен. Безплатна психологічна допомога українцям у Словаччині

Весь світ мобілізувався заради допомоги українцям, в тому числі й психологи, які, розуміючи величезні ризики вимушеного переселення, усіма способами намагаються допомогти людям пережити непрості моменти та адаптуватися до нового життя.

Не є винятком і Словаччина, де українцям надають психологічну допомогу.

Для 31-річної українки Ірини Шимкової, яка покинула рідний Миколаїв та переїхала жити до Кошиць, підтримка психолога допомогла знову повірити у життя. Жінка порівнює цей процес з "видиханням", адже у неї з'явилися сили для адаптації у новій країні та стимул жити далі заради доньки.

Від перетину кордону до нових буднів

Вже на контрольно-пропускному пункті Вишнє Німецьке українців зустрічають фахівці першого контакту неурядової організації IPčko, які мають заспокоїти людину, створити безпечний простір і стабілізувати емоційний стан.

З початку війни до роботи з українцями долучилося більш як півсотні психологів цієї організації, які щодня надають безплатну, кваліфіковану підтримку як на кордоні, так і в словацьких містах.

"Всього з початку війни ми віч-на-віч провели більше ніж 82 тисячі сеансів першої психологічної допомоги, кризових інтервенцій, консультацій та психологічних розмов", - розповілаСупервізорка проєкту "Онлайн просвітницька робота" та представник IPčka Зузана Юранекова.

Керівниця зазначає, що багато людей були дуже налякані.

"Те, що люди нам розповідають, здається мало б належати до уроків історії та сценаріїв бойовиків. Ми зустрічаємо справжніх героїв, а також виснажених матерів з дітьми, наляканих підлітків та літніх людей, в погляді яких читається “як це все могло статись", - додала Юранекова.

Пункт підтримки на кордоні Вишнє Німецьке. (джерело: facebook: HeadPic )

Чималим стресом для українців є й мовний бар’єр. Емоційний контакт був би неможливий без кваліфікованих перекладачів, які працюють в команді з психологами IPčka.

Серед них студентка третього курсу спеціальності "соціальна робота" Юліанія Федорчук. Вона працює з психологами на кордоні, під час організованих акцій та на особистих консультаціях:

"Ми насамперед вірогідно перекладаємо і не втручаємось у перебіг діалогу людини з психологом. Але помітно, як важливо людині дивитися в очі та розповідати свою історію, усвідомлюючи, що її розуміють, що їй співчувають. Так само це важливо і для нас, щоб клієнт відчував себе комфортно та не мав якогось культурного чи мовного бар’єра".

Буває, що переселенці не отримують інформацію щодо психологічної підтримки вчасно. У такій ситуації опинилася Ірина Шимкова, яка прибула до Словаччини в березні 2022 року разом із донькою, сестрою та мамою:

"Спочатку ми жили в Молдові над Бодвоу. Нам допомогли зробити документи і оформити виплати, ніякої гуманітарної і тим паче психологічної допомоги ніхто не надавав, і ми навіть не знали, що таке тут можна отримати".

У такому випадку було важливо не розгубитися, та не боятися проявити власну ініціативу, зазначає Шимкова. Жінка долею випадку почула про Архієпархіальне благодійне товариство Charita у Кошицях. Фахівцям організації вдалося їй допомогти у боротьбі з апатією, коли її місто, де залишився чоловік, було під обстрілами і вся родина опинилася в скрутному становищі.

"У червні ми переїхали до Кошиць, де нам розповіли про організацію Charita. Спочатку ми прийшли на заняття для дітей, а потім дізналась, що в них є психолог. Це були індивідуальні зустрічі, а також групові, де ми малювали, ліпили чи співали пісень", - розповіла українка.

Немає інструкції з успішної адаптації

Докторка психологічних наук університету Павла Йозефа Шафарика в Кошицях Бібіана Ковачова-Голевова наголошує, що досвід подолання стресових ситуацій у кожного індивідуальний, але існують деякі загальні фази та правила.

Фаза переходу від шоку до стабілізації, потім фаза протистояння, де важлива витривалість людини, та третя фаза - виснаження.

"Досвід стресу у кожного відрізняється. Для людини важлива власна оцінка, чи є у неї якісь ресурси, близькі люди та можливості, що можуть допомогти", - додала спеціалістка.

Так само є і багато стратегій адаптації та подолання стресу, серед яких може бути пряме розв'язання проблеми, акцент на керування емоціями або ігнорування.

"У старших людей більший досвід, у них накопичилось більше дієвих стратегій адаптації, тому, парадоксально, саме старші, літні люди часто найкраще долають труднощі та адаптуються до стресової ситуації. Так само це було, наприклад, під час пандемії COVID-19. А от найбільш вразливими є жінки і діти, які залишилися без соціальної опори, без родини та друзів", - підкреслила докторка психологічних наук.

Важливо знайти в собі мотивацію, сили йти далі та встановити власний спосіб успішної адаптації. У цьому контексті українка Шимкова зазначила, як саме їй допоміг психолог:

"Психолог допоміг "видихнути", зрозуміти, що життя іде далі, і потрібно адаптуватися під нові умови не тільки заради себе, а ще і заради доньки. Та і чоловіку стало легше і приємніше зі мною спілкуватися, йому у той час взагалі не легко було".

Так вона сформувала свою стратегію, яка полягає в піклуванні про дочку і чоловіка, у погляді до майбутнього, в якому наявні зараз ресурси можуть принести корисні плоди для неї самої та для родини. Зрозуміти це їй допоміг психолог.

Chill зони та терапія за потребою

Жінки та діти не тільки найвразливіші, але й найчисельніші групи, що прибувають до Словаччини. Тому чимало психологічних та соціальних проєктів орієнтовано саме на них.

Для жінок, наприклад, проводяться психосоціальні групи, зустрічі та воркшопи, де у неформальній атмосфері члени групи дискутують на різні теми, навчаються новому та діляться своїм досвідом.

Також регулярними є сніданки для жінок, де українки можуть відкрито поспілкуватися за чашкою кави, посміхнутися та відчути себе частиною дружнього колективу. Звісно, поруч завжди є психолог, який готовий порадити та налаштувати правильну атмосферу. Організовують подібні заходи у Кошицях IPčko та BLUE DOT.

Відтак у Михайлівцях було відкрито чіл-зону (англ. Chill Zone - зона відпочинку) для всіх охочих, де можна пограти в приставку, настільні ігри, послухати музику тощо. У Братиславі, Трнаві та Пряшеві відкриті справжні клуби, де українські тінейджери зустрічаються також і з місцевими підлітками. Головне, що їх ніхто не змушує туди ходити, це дійсно місця, де їм комфортно, де можна відволіктися від жорстокої повсякденності. Поруч є психологи, які готові вислухати, порадити та виявити ризикові випадки на початковій стадії розвитку.

Для тих, хто не має можливості прийти особисто, було створено онлайн середовище у геймерському месенджері "Дискорд", телефонні та відео лінії допомоги українською.

Все це організовують окремо від індивідуальних психологічних консультацій, терапії та втручання у серйозніші, ризикові випадки, коли психічний та фізичний стан людини є під загрозою.

На безплатних консультаціях відбувається занурення у ситуацію клієнта, психологи можуть допомогти в тяжких, термінових ситуаціях, у випадку необхідності досліджень та медикаментозного лікування - порадити психіатра або направити до інших вузько кваліфікованих фахівців.

"Дуже раджу піти до психолога, тому що сьогодні від постійної напруги можна дійсно з'їхати з глузду. Цікаво ходити на групові заняття або якісь кавові посиденьки, там тебе розуміють. Люди! Ви не одні в цій ситуації нас таких, на жаль, мільйони", - додала українка Ірина Шимкова.

Автор: Svyatoslav Zaika