Братиславський клуб: місце, де українці знайшли справжніх друзів

Зранку, 16 липня, на площі Свободи в Братиславі було надзвичайно людно попри спекотну погоду: у великому фонтані бігали й бавилися з водяними пістолетами діти, не відставали від них і дорослі - погуляти у фонтані прийшли навіть літні пані. Неподалік, у затінку, стояв стіл з домашніми смаколиками та напоями, якими могли пригоститися усі охочі. На галявині чекали свого часу ракетки для бадмінтону.

Саме тут, на свіжому повітрі біля води, Братиславський клуб цього дня проводив відкритий урок з фізики для малечі і невеличкий фуршет для усіх охочих.

До клубу з початку війни в Україні долучаються українські діти та дорослі, щотижня в заходах бере участь близько ста людей.

Фуршет біля фонтану на площі Свободи (джерело: Tamara Zinchenko)

- Мене звати Олена Дахно, я приїхала до Словаччини зі Слов’янська разом з родиною, - розповіла одна з присутніх, - з жовтня 2023 я ходжу до Братиславського клубу разом з онуком Артуром. Нам клуб дуже подобається, тут дуже приємні організатори - Саша, Люция, Катка… Мій внук дуже любить Катку, завжди обнімається з нею під час зустрічі.

Саме в Братиславському клубі Дахно познайомилася з багатьма українцями, з якими підтримує відносини й поза клубом, вони спільно відвідують різні заходи - приміром, курси словацької мови на Ботова. І, за словами жінки, вже стали ніби однією великою родиною.

Артур теж знайшов тут нових друзів і з радістю бере участь в різноманітних активностях, які пропонують волонтери.

- У клубі є така цікава гра з картками, які треба читати на словацькій - а потім переповідати, що з них запам’яталося. Ще ми багато спілкуємося, а внук бавиться з дітьми. Хоча він найменший за віком, інші діти радо грають з ним в настільний футбол та у бадмінтон, - поділилася українка.

Безпечний простір для всіх

Александра Доброткова (Alexandra Dobrotková), координаторка Братиславського клубу, розповіла як разом з друзями та однодумцями на початку повномасштабної війни в Україні, в березні 2022 року, доєдналася до ініціативи "Хто допоможе Україні?" (Kto pomôže Ukrajine).

- Спочатку ми працювали на місці видачі гуманітарної допомоги в братиславському Аупарку, там було дуже багато волонтерів. Але з часом ми почали бачити, що українцям потрібні нематеріальні блага, їм потрібне спілкування, вони потребують нашого часу, ім треба просто сісти та поговорити з кимось.

Тоді Доброткова разом з Петером Больєшиком (Peter Bolješik), Каткою Мікловою (Katka Miklová) та Люсією Роасковою (Lucia Rosáková) почали проводити такі неформальні зустрічі та організовувати перші "інтеграційні" активності. Словаки допомагали українцям у спілкуванні з міськими урядами, закладами охорони здоров'я, із влаштуванням дітей до словацьких шкіл.

Так поступово з’явився Братиславський клуб, який існує вже понад рік.

Діти бавляться біля фонтану (джерело: Tamara Zinchenko)

Клуб відвідує досить різноманітна компанія: спочатку це були лише українці, але потім стало очевидним, що для більш ефективної інтеграції варто запросити й словаків. Тож зараз двері Братиславського клубу відкриті для всіх охочих, не залежно від віку.

-У клубі ми намагаємося створювати безпечний, інклюзивний простір для всіх, не лише для вразливих груп, але й для широкої громадськості, - додала координаторка.

У клубі постійно працює 25 волонтерів і ще 20 долучаються час від часу, вони теж різного віку - від підлітків до тих, хто вже на пенсії.

- Ми почали працювати як волонтери, але обсяг наших активностей постійно зростає, і відчуваю, що час вже переходити на професійну основу, - з посмішкою каже Доброткова.

Словацькі уроки та цікаві експерименти

Головною метою Братиславського клубу є поєднати життя українців та словаків. Це і стало мотивацією для того, щоб організувати вранці спільні уроки для дітей - з математики, фізики та словацької мови. Перші ж такі уроки мали великий успіх, їх відвідують діти обох національностей.

- Сьогодні, приміром, тут 5 українських дітей, а всі інші - словаки, проте співвідношення буває різним. На уроках словацької переважають українці, часто так буває й на математиці, - каже Доброткова.

На уроках Юрая Колесара панує дружня атмосфера (джерело: Tamara Zinchenko)

Зазвичай під час таких відкритих уроків інформація подається не у вигляді сухої теорії, а через цікаві приклади та експерименти. Словацький викладач Юрай Колесар (Juraj Kolesár) - вчитель фізики, він є автором власних оригінальних навчальних матеріалів, які базуються саме на практичних аспектах науки.

Разом з дітьми Колесар повторює експерименти Ньютона, демонструє принципи дії та протидії, а коли вивчали закони інерції, усі разом каталися на скейтбордах, щоб зрозуміти, як саме вона працює. Дітям такі уроки до вподоби, і організатори клубу бачать, що вони дійсно дуже ефективні.

До того ж навчання відбувається словацькою - тож маленькі українці заразом вивчають мову.

- Ще в нас є майстерні та майстер-класи для молодших дітей, клуб для людей старшого віку, де теж проводимо різні воркшопи. Двічі на тиждень збираємося, аби разом пограти в ігри та поспілкуватися словацькою, щоб старші люди теж вивчали мову, - розповіла Доброткова.

Під час розмовних клубів учасники діляться на невеликі групи, у кожній обов'язково є словак, який допомагає опанувати тонкощі мови. На курсах словацької є багато граматики, яка особливо непросто дається людям похилого віку, тож тут намагаються детально пояснювати складні моменти. Також іноді проводять дискусійний клуб, де українцям розповідають про місцеві звичаї та культуру Словаччини. З програмою заходів Братиславському клубу можна ознайомитися тут.

Зараз Братиславский клуб в пошуках нового приміщення через те, що Центр допомоги українцям незабаром змінить адресу. У серпні більшість заходів відбуватимется на свіжому повітрі, а якщо погода зіпсується, вони проходитимуть в приміщенні Міської бібліотеки (Mestská knižnica) за адресою Kapucínska 335.

Організатори вірять, що нове місце знайдеться, адже їхній клуб об’єднав абсолютно різних людей в справжню родину і змінив на краще життя багатьох з них.

- Хотілося б подякувати Магістрату, який надав нам приміщення в Центрі допомоги Українцям на Ботова, де ми зустрічаємося кілька разів на тиждень. Але якби ми мали власне приміщення, могли б організовувати заходи щодня, - додала Доброткова.