Частинка дому для дітей у Братиславі, чиє життя змінила війна: історія Української школи в евакуації

У переддень весняних канікул в Українській школі в евакуації міста Братислави проходять останні уроки перед учнівськими вихідними. Хтось зі школярів збирається з рідними поїхати до України на тиждень, дехто планує дозвілля вже в новій країні, яка за два роки стала домом.

Керівниця школи, за сумісництвом засновниця ГО “Sme spolu” Ганна Швачка, проходячи одне за одним кабінети, де за дверима йде активний навчальний процес, розповідає про кожен учнівський клас та вчителів.

Керівниця школи, засновниця ГО “Sme spolu” Ганна Швачка на зустрічі з учнями під час перших занять нового навчального року. (джерело: facebook: Українська школа в евакуації)

"Це 10 клас, тут йде урок з фінансової грамотності, проводить його Олена Головко - викладачка Харківського економічного університету, кандидат економічних наук. Вона майстерно готує команду школи до міжнародних змагань з фінансової грамотності", - пояснює керівниця.

Уроки в школі, що по вулиці Úprkova 3 району Старе Місто, проходять у другій половині дня, з 16:00 до 19:00, розповідає Швачка. Українських класів п’ять - три на першому поверсі, два на другому.

"Це урок математики і наша улюблена Галина Лимич, діти дуже люблять її, вона сувора, але справедлива. Це урок англійської мови з нашою гарною вчителькою Тамарою Усачовою, яка переїхала сюди із Запоріжжя", - розповідає Швачка.

Українські діти-біженці вже три роки мають змогу відвідувати школу в евакуації у столиці Словаччини. Наразі тут навчається 86 учнів, з 7 по 11 класи.

"Я нещодавно подав prihlašku (заяву на вступ) до університету Коменського у Братиславі на юридичний факультет", - каже під час перерви 17-річний Микола Цапюк з Луцька, що на заході України, хлопець вже два роки вчиться у школі. Між заняттями з регбі, каже, підтягнув свої знання з усіх предметів, адже раніше, оцінки були скоріше не за знання, а за списування.

Як зародилася УШЕ у Братиславі

Після 24 лютого 2022 року організація українців у Словаччині Ukraine-Slovakia SOS / Sme spolu спільно з вчителями Української недільної школи у Братиславі організували гарячу лінію для допомоги українцям, які тікають від війни до Словаччини.

Часто туди телефонували й батьки, каже Ганна Швачка, які активно шукати українську школу, де діти могли б закінчити навчальний рік. У той час на зв’язок виходили й українські вчителі, які теж переїхали до нової країни та пропонували свою навчальну допомогу на волонтерських засадах.

Зустріч з президенткою Словацької Республіки Зузанною Чапутовою з нагоди Дня незалежності України, серпень 2022 року. (джерело: архів Ukraine-Slovakia SOS / SME SPOLU)

"Так пазл для створення школи й склався, так би мовити. Але нам бракувало приміщення, де б можна було організувати її", - додає керівниця. За щасливим збігом долі волонтерів гарячої лінії та гуманітарної допомоги Ukraine-Slovakia SOS / Sme spolu у березні того ж року запросили на зустріч з президенткою Зузаною Чапутовою. Під час візиту президентка дізналася про ініціативу створення української школи для дітей-біженців, і рішення прийшло блискавичне, каже засновниця. Офіс президентки запропонував їм зв’язатися з Cambridge International School Bratislava.

"Ми навіть не очікували що так швидко це вирішиться. Наступного дня ми вже вели перемовини з Cambridge International School", - каже Швачка.

Саме остання організація починаючи з квітня 2022 року й надала українській школі приміщення для проведення уроків. Перші місяці вчителі української школи в евакуації (УШЕ) працювали на волонтерських засадах, з часом до підтримки долучилася міжнародна організація Unicef, кілька перших місяців фінансову допомогу виділяв й Magistrát hlavného mesta Братислави.

Всі вчителі та діти школи, крім вчительки словацької мови, переїхали до Словаччини після початку війни в Україні, переважно з територій де ведуться активні бойові дії - Харків, Миколаїв, Запоріжжя, Києва та, навіть, з Криму, розповідає 28-річна Сніжана Мельник, яка разом з Ксенією Соколовою працюють адміністраторками УШЕ.

Дехто з колективу та учнів, кажуть координаторки, втратив свої домівки та, навіть, не мають змоги вчитися онлайн в українській школі, бо її зруйнували.

Мельник, розповідаючи про школу та дітей, не може втримати сліз, адже проєкт став частиною її душі, а діти стали ніби рідними одне одному, адже всіх згуртувало спільне горе, каже вона.

"Це більше ніж школа" (10 фотографій)

"Я вже так приросла до школи, що не уявляю себе без неї", - каже адміністраторка школи та додає, що вона тут працює фактично із дня заснування.

Кваліфіковані педагоги та нестандартні предмети

Хоча УШЕ і не вважається повноцінною школою, каже Швачка, школа не видає атестати про освіту, проте великою перевагою закладу є те, що тут діти навчаються безплатно та працюють кваліфіковані педагоги з України. У школі офіційно працевлаштовано 9 вчителів та психолог, дві координаторки та прибиральниця.

Вчителька Головко переїхала з мамою та меншою донькою із Харкова до Братислави, бо тут вже жила її старша донька. Але викладачка продовжує вести онлайн навчання у рідному Харкові та каже, що чимало корпусів національного університету ім.Василя Каразіна зруйновані, невелику кількість приміщень переобладнали під бомбосховища, де ведуть навчання для медиків офлайн.

Олена Головко - викладачка Харківського економічного університету та вчитель фінансової грамотності в УШЕ (джерело: facebook УШЕ)

Викладачка двічі на тиждень проводить уроки з фінграмотності, а також залучає учнів школи до міжнародних конференцій та змагань, як от два роки поспіль учні брали участь у Global Money Week (Всесвітній тиждень грошей).

"Ми з ними грали в життєвий капітал, вивчали як накопичувати чи заощаджувати гроші, як, наприклад, знайти найдешевший та найдорожчий маршрут з одного словацького міста до іншого", - пояснює Головко.

Школа працює за словацьким шкільним календарем, щодня з понеділка по п’ятницю. Тут є й алгебра, історія України, англійська та українська мови, з минулого року ввели словацьку мову, новинкою програми є предмети поза шкільною програмою.

"Хоча ми й не повноцінна школа, але додаємо у програму предмети, які допоможуть дітям здобути нові навички для безпечного та кращого життя", - підкреслила Швачка.

Серед таких уроків - профорієнтація та вже згаданий урок фінансової грамотності, зустрічі з психологом, арттерапія, туристичні поїздки, лідерство, театральні студії, відвідування музеїв та зустрічі зі студентами словацьких вишів, а також англомовне кафе з учнями Cambridge International School.

Здобувають гарну базу для вишів

За даними Міністерства освіти Словаччини, станом березень 2024 року, понад 11 700 тисяч українських дітей-біженців зареєстровані у словацьких навчальних закладах, найбільше, майже 4 тисячі, відвідують заклади столиці. УШЕ за понад два роки відвідало понад 230 українських школярів.

Керівниця школи зазначає, що дехто з учнів ходить до словацьких шкіл, дехто лише до їх вечірньої школи. Орієнтовно 70 % зареєстрованих учнів їх школи - не ходять до словацьких шкіл, зазначає Швачка, а 30% - відвідують обидві.

Семикласнику Михайлу Пінькасу, який приїхав зі Жмеринки Вінницької області разом з мамою та братом, школа в евакуації допомогла покращити знання з історії, завдяки грамотному викладанню вчителя, та знайти нових друзів. А найбільше школяру подобаються ексклюзивні предмети, яких не було навіть у його рідній школі в Україні. Хлопець відвідує словацьку школу, а після обіду йде до УШЕ, оскільки тут може вільно поговорити з вчителями та однокласниками.

"У словацькій школі, де я вчуся, багато задають на самостійне вивчення і це мені не дуже подобається. Якщо хочеш більше знати - вчися самостійно", - каже учень.

Якщо діти хочуть повернутися до України чи здобути там вищу освіту, УШЕ за ці роки також готує українських старшокласників до здачі національного мультипредметного тесту (НМТ), що є дуже важливим, каже Швачка, адже у словацьких школах не викладають предмети такі як історія України чи українська мова, які є ключовими у цьому іспиті.

"Наша школа є й гарною альтернативою для дітей, які хочуть продовжити навчання у словацьких школах чи вишах. Тут вони можуть довчити головні предмети для вступу у гімназію, наприклад, після 9 класу", - додає керівниця.

Як розповіла адміністраторка Мельник, за перший навчальний рік, їх випускники вступили до відомих вишів як України, так і Європи, та, навіть, Канади. Минулого року їх учні стали студентами університету Коменського та Віденського економічного університету.

(джерело: Alexandra Haberova, архів УШЕ)

Також УШЕ нещодавно підписали угоду з Міжнародною українською школою (державна міжнародна школа дистанційного навчання для українських дітей, які проживають за кордоном, виникла у 2007 році), яка працює за програмами Міносвіти України. І цей договір, за словами Швачки, дозволить дітям, які втратили школу, за посередництвом УШЕ отримати український атестат від міжнародної української школи.

А наприкінці квітня справжнім сюрпризом як для вчителів, так і для учнів стала зустріч з вісьмома Керівниками дипломатичних місій у Словаччині - Великобританії, США, Німеччини, Франції та ін.

"Діти мають бути щасливими навіть під час війни"

Вчитель історії (у центрі) разом зі своїм 10 класом. (джерело: Facebook УШЕ)

"Це наш улюблений Василь Михальчук", - каже засновниця, підходячи до класу з історії.

Молодий вчитель всесвітньої історії та історії України став справжньою зіркою школи та чи не улюбленим педагогом усіх школярів УШЕ. Як розповів сам Михальчук, він підтримує нестандартне викладання історії, знімає прямі навчальні ефіри в мережі Тікток, розробляє маршрути і подорожі спільно з учнями як по Словаччині, так і до інших країн.

Пригадує, як з учнями розглядали тему становлення Чехословаччини після першої світової війни, діти мали підготувати презентацію і вчитель хвилювався, чи вийде у них, адже все було словацькою мовою.

"Вони підготували розкішні презентації, її можна показувати в університеті. Вийшло навіть краще ніж я очікував. Я пишаюся ними", - розповідає вчитель та зізнається, що всі діти у школі вже гарно вивчили словацьку мову.

Учні школи та вчитель історії Василь Михальчук разом з адміністраторкою Ксенією Соколовою. (джерело: facebook: Українська школа в евакуації )

Михальчук, що приєднався до проєкту у квітні 2022 року, приїхав до Братислави з Кременчука. Він закінчив історичний факультет університету Шевченка у Києві, мав досвід роботи у школі, та, навіть, працював деякий час журналістом.

Крім УШЕ, вчитель працює ще в одній приватній українській школі та у онлайн проєкті щодо підготовки до іспитів.

До Словаччини Михальчук приїхав долею випадку, адже тоді у лютому 2022 збирався поїхати у подорож. Якраз у переддень війни і опинився у Братиславі, каже освітянин. Спочатку допомагав як волонтер на вокзалі столиці, а потім побачив оголошення для безплатного проєкту української школи.

"Я прийду до школи і буду безкоштовно працювати", - пригадує вчитель як відповів організаторам про свій початок роботи у школі, ще тоді, на початку квітня 2022 року.

Наші діти у школі, каже Михальчук, вони не тільки сидять і слухають уроки чи розв'язують задачі, вони ж ще й подорожують. Подорожували з ними до Праги, відвідали українську школу у Відні та Брно, словацькі туристичні міста чи ярмарки, зустрічалися з учнями Cambridge International School, пригадує вчитель та додає, що подібні поїздки та зустрічі дуже подобаються дітям.

"Намагаюся придумувати різноманітну цікаву програму для дітей, позакласну діяльність для їх інтеграції у словацьке суспільство. Їздили ми у Тренчанський замок, йшли дві години пішки через озера, ліси. Потім на вершині замку побачили сніг, діти на фоні цієї краси фотографувалися. І це дуже цінно для них і для мене як вчителя", - додає Михальчук.

Учні та вчителі школи під час поїздок. (джерело: Facebook УШЕ)

І йому як вчителеві дуже імпонує подібний підхід до навчання у школі.

"Діти мають бути максимально щасливими у будь-яких умовах, вони мають й під час війни забезпечені усім", - говорить вчитель та констатує, що, на його думку, українські школи наразі мають бути всюди, де є велика група українців, адже онлайн навчання не покриває насправді увесь процес навчання.

УШЕ потрібна підтримка

Початок нового навчального року 2023-2024 в українській школі на подвір'ї Cambridge International School. (джерело: Українська Школа в Евакуації)

Цьогоріч для учнів школи організували й психологічні заняття 4 уроки на тиждень, які проводить психологиня та, за сумісництвом, медик Богдана Люлько. Спеціалістка пояснює, як важливо українським дітям мати у новій країні подібну школу. Можливо для словацького суспільства здається, що всі діти мають вже інтегруватися за ці два роки, каже Люлько, проте на практиці це не зовсім так.

Оскільки різниця між тим, коли людина не планово покидає свою батьківщину, а вимушено, її постійно буде переслідувати стан неприйняття та депресії, хоча людина може цього і не показувати. Особливо цей період важкий для підлітків.

"Для цих дітей ця школа і є тою самою опорою у новій країні, де вони можуть хоч трішки відчути себе як вдома", - додає спеціалістка. Коли психологиня почала працювати з учнями УШЕ, то з часом побачила як діти приховують свій біль про вимушений переїзд чи проблеми з інтеграцією глибоко всередині, тому деякі з учнів навіть попросилися на особисті консультації.

"Кожна мама, яка дзвонить до нас, щоб записати дитину до школи, говорить про те, що її дитина сидить вдома і нікуди не виходить та немає друзів. Буквально за два тижні перебування у школі, діти змінюються кардинально, вони стають зовсім іншими, щасливими..", - додала координаторка школи Мельник.

Діти та вчителі Української школи в евакуації беруть участь у братиславських конкурсах та фестивалях та прагнуть також допомогти й словакам, віддячивши тим самим їм за наданий прихисток. Відтак, у рамках акції "Дякуємо Словаччині" школа організувала збір коштів з продажу смаколиків для братиславського будинку соціальних служб "DSS Rozsutec", де проживають люди з інвалідністю.

Весною координатори школи разом з учнями відвідали цей заклад та подарували людям неймовірні емоції, розповідає Швачка.

Наразі фінансування від Unicef для проєкту УШЕ закінчується у червні цього року. Тож школа за підтримки представництва Тайваню розмістила оголошення про збір коштів на відомому словацькому порталі Donio.sk.

Нещодавно школа брала участь й у щорічному благодійному ярмарку "Dobry trh" у столиці. Учні, вчителі, батьківський комітет долучилися до події, щоб підтримати збірку коштів на Donio.

"Щомісячні витрати на утримання школи сягають 10 тисяч євро", - сказала засновниця школи та додала, що кожен "донат" може допомогти забезпечити майбутнє Української школи в евакуації.

Під час ярмарку DOBRÝ TRH школа пригощала гостей традиційними українськими стравами: борщем з часником, салом та пампушками, пиріжками з капустою та узваром. (джерело: Facebook УШЕ)

"Перебуваючи разом з українськими учнями та вчителями, діти цим самим гарно адаптуються у словацькому суспільстві", - зазначила психологиня та додала, що школа й надає дітям цю гарну базу, щоб комфортно почуватися як вдома.