(джерело: TASR)
З початку війни в Україні словацька система освіти не була готова до інтеграції такої кількості дітей з-за кордону, оскільки школи мали невеликий досвід навчання дітей іноземного походження. До 24 лютого 2022 року кількість школярів іноземців становила менше відсотка (0,97%) усіх дітей у освітніх закладах Словаччини.
У травні цього року у словацьких дитсадках та школах вже навчалося понад 10 400 українських школярів, які отримали прихисток у країні.
Наскільки добре школи навчають учнів з України, з якими ситуаціями стикаються та задля ефективної підтримки закладів державна шкільна інспекція у співпраці з Центром освітнього аналізу провели дослідження щодо залучення українських школярів до навчання у словацьких освітніх закладах.
"Приїзд учнів з України поставив перед школами нові завдання, які потребували підтримки в різних сферах", - зазначають у Державній шкільній інспекції Словаччини.
Результати дослідження були опубліковані у серпні, де основну увагу інспекція звертала на потреби шкіл, мовне питання, тему психічного здоров’я, стосунки між учнями з України та їх однокласниками.
Під час вивчення теми інспекція провела анкетування до якої долучилися понад 1240 початкових шкіл, з них 608 закладів навчали дітей з України у 2022-2023 навчальному році.
Крім цього, шкільні інспектори відвідали 30 шкіл по всій Словаччині, де вчиться найбільша кількість українських школярів - початкові школи у Жиліні, Пряшеві, Братиславі, Кошицях, Тренчині, Нітрі та інші.
Вивчення словацької мови
Ukraine-related drawings on a pavement. (джерело: Bratislavská Arcidiecézna Charita)
Ключовим інструментом підтримки учнів з України є допомога у подоланні мовного бар’єра. Без достатнього знання державної мови учні не матимуть повного доступу до освіти, їм може бути важко налагодити стосунки з однолітками з країни що приймає українців, зазначають координатори дослідження.
Більш об’єктивно оцінити рівень володіння мовою українських учнів ніж стандартні тести, допомогло саме інтерв’ю з класними керівниками. Результати показали, що рівень мови серед дітей з України не досяг такого рівня, який би дозволив їм повноцінно навчатися у школах Словаччини. Лише 17,6% вчителів зазначили, що українські школярі володіють словацькою мовою на однаковому рівні зі словацькими школярами.
Однією з таких школярів стала 10-річна школярка Єлизавета Лещенко, яка на початку війни з мамою Єленою переїхала з Одеси до Попраду.
Мама школярки розповідає, що донька порівняно швидко вивчила словацьку мову і їй допомогала інша українка.
"Ми приїхали жити до міста Попрад і з початку нового навчального року Ліза пішла до початкової школи у Дольному Смоковці. Словацькою мовою вона оволоділа швидко, до того ж, з нею навчалася українка, яка у Словаччині вже тривалий час, вона їй допомогла і дечому вчила. Зараз Лізі багато дорослих каже що її словацька мова вийшла на рівень носія", — розповідає Лещенко.
Майже половина (46,7%) директорів і більше ніж три чверті вчителів (77,5%) вважають, що підтримка вивчення мови у формі курсів має бути запроваджена або розширена чи посилена. Більшість педагогів також вказали на потребу індивідуальної підтримки учнів під час роботи на уроках.
Важливими аспектами, на думку педагогів, також залишаються подолання мовного чи культурного бар’єра, присутність осіб, які могли б допомогти учням з будь-яким питанням у сфері навчання чи усний переклад під час уроків.
Директори одним із способів вирішення проблеми пропонували залучити до освітнього процесу україномовних людей та впровадити словацьку як іноземну мову.
Мовні курси у школах
Ukrainian refugees at Taras Shevchenko Primary and Grammar School in Prešov (джерело: TASR)
Загальне опитування показало, що більшість учнів з України брала участь у мовних курсах які організовували школи. Проте опитування серед директорів показує дещо іншу картину. На думку приблизно половини (53,3%) директорів, не всі діти брали участь у курсах, тому що їм вони не були цікаві, а на думку понад чверті (28,6%), не всі діти мали потребу у вивченні мови на курсах. Також, що у мовному питання вчителям найчастіше доводилося допомагати дітям самостійно.
Деякі діти з України вчили словацьку, спілкуючись з носіями мови. Мовне питання було вирішене за перші півроку, каже українка Анна Маслова, яка переїхала до Братислави з двома дітьми. Її старший син Федір перейшов до 5 класу початкової школи у Братиславі, четвертий клас теж повністю закінчив там.
"Дитина вчила словацьку просто знаходячись у мовному середовищі. Проблеми з мовою виникали тільки перші пів року, а з часом син сказав мені, що сам не помітив, як вивчив її. Додаткові курси були, але син не займався через недостатню кількість вільного часу", - розповідає українка Анна Маслова,
У початковій школі в Братиславі, де навчається восьмирічна Марійка Журавель, теж були курси словацької мови для дітей з України.
"Донька швидко вчила словацьку, а вчителі пояснювали усе дуже добре та зрозуміло для дітей", - розповідає Лада Журавель, яка разом з донькою Марією переїхала до Братислави на початку війни.
Хоча значна частина директорів повідомила, що в школі працювала людина зі знанням української (36,7%) чи російської мови (100,0%), лише дві (6,7%) школи мали осіб, призначених виключно для усного перекладу. В інших випадках директори повідомили, що це педагогічні та позашкільні працівники, проте ці фахівці не могли бути повністю включені в процес навчання під час уроків своїх колег через інші робочі обов’язки.
Психологічна підтримка
Altogether 131 refugees from Ukraine are accommodated at the premises of the Prešov prison; the capacity of the facility is 151 people. The original inmates were moved to Sabinov. The picture features an angel in the Ukrainian national colours created by one refugee and her son as a thank you gift for visitors. (джерело: TASR)
Ще один важливий напрям – зміцнення психічного здоров’я. Одним з головних пунктів у розділі потреб шкіл стало саме надання психологічної підтримки школярам з України.
Значна більшість (93,3%) директорів заявили, що їх школа надає певну форму підтримки психічного здоров’я дітям з України. Програми здебільшого не були спрямовані спеціально на дітей іноземного походження, а були зосереджені, наприклад, на підтримці сприятливої атмосфери в класі.
"У самому місті Попрад, де ми живемо, міжнародні організації надавали психологічну підтримку, але у державній школі цього було менше", - розповідає мама української школярки Лещенко.
Сторонні особи чи установи допомагали в наданні психосоціальної підтримки лише в менш ніж половині (48,1%) відвіданих шкіл. Директори уточнили, що це українські психологи або кілька неурядових організацій. До підтримки також були залучені громадські та державні організації.
Відносини між учнями
Дослідження показало, що більшість дітей познайомилася з приміщеннями школи, з однокласниками та іншими учнями з України. До того ж однокласників учнів з України заздалегідь готували до їх приїзду. Позитивні показники з приводу цього не можуть не радувати.
"Марійка товаришує зі всіма учнями, а одна з її найкращих подружок - словачка, що дуже мене тішить", - розповідає мама української школярки Журавель.
Значна частина шкіл (79,3%) впроваджувала профілактичні роботи, спрямовані загалом на сприяння гарної атмосфери та стосункам. Серед інших заходів, наприклад, з'явилися літні табори для учнів з України, бригади за участю батьків з України чи співпраця з початковою художньою школою.
Класні керівники також повідомили про заходи з підтримки стосунків у школі. Більшість реалізовувало це прямо на уроках, деякі на позашкільних заходах (екскурсії, подорожі, участь у шкільному дитячому клубі, виставах) й менша частина на ранкових гуртках. Проте, враховуючи обмежені інструменти для подолання мовного бар’єра, може бути сумнівним, наскільки зрозумілими та ефективними були ці заходи для дітей з України.
Також за допомогою опитування з’ясувалося, які стосунки склалися у дітей з України з однокласниками. За оцінкою більшості директорів (56,7%) та вчителів (65,8%), учні з України налагодили стосунки з іншими учнями та повністю інтегрувалися в колектив.
Лише мінімальна частина учасників повідомила, що учні з України не налагоджували стосунків зі словацькими учнями, створювали закриті групи або між учнями з України та іншими учнями в класі були конфлікти.
"Відносини між учнями непогані, але бувало, що він почував себе білою вороною, особливо коли були складнощі з мовою на початку. І жалівся що не звертають увагу, проте булінгу жодного разу не було. На початку мені навіть допомагала Катка, мама однокласника мого сина. Вона брала Федю до себе додому, щоб вони з її сином робили уроки. Вона добре знає англійську, так ми і спілкувались", - поділилася українка Маслова.
Залучення україномовних спеціалістів
Згідно з результатами дослідження інспекція пропонує звернути увагу освітян на збільшення кількості курсів словацької мови для українських школярів, залученню україномовних спеціалістів та педагогів до навчального процесу. Як одним із варіантів для покращення мовного бар'єру варто залучити й незалежних асистентів, акцентують у державній інспекції.
Асистенти розмовлятимуть українською мовою та допомагатимуть як учням, так і вчителям у підготовці навчальних матеріалів. Також школи можуть відновити схему підтримки організації репетиторства, який працював над пом’якшенням наслідків пандемії covid-19, але цього разу для підтримки дітей з України.
