Подкаст для молоді "Своїм ходом": Секрет тайм-менеджменту від словаків, який змінив життя української студентки

Запропонувати нову тему, написати блог або зв'язатися з редакцією: ukraine(собака)spectator.sk.

Слідкуйте за нами в соцмережах: Facebook |Instagram | Telegram

Як це — у 17 років самостійно переїхати в іншу країну, розпочати нове життя без родини та будувати своє майбутнє в незнайомому середовищі? Софія Юрасова — українська студентка Університету святого Кирила та Мефодія в Трнаві, яка знайшла себе в журналістиці. Вона не лише навчається на спеціальності "мас-медійна комунікація", а й працює контент-менеджеркою в редакції та пише статті для Novyny.sk.

У новому подкасті "Своїм ходом", створеному за підтримки UNICEF, молоді українці діляться своїми історіями, викликами та порадами для тих, хто шукає можливості та адаптується до життя за кордоном, зокрема у Словаччині.

У першому епізоді студентка Софія розповідає про свій шлях: як обрала журналістику, що допомогло їй подолати мовний бар’єр, як вона інтегрувалася в словацьке суспільство та що її найбільше мотивує рухатися вперед.

Як ти опинилася у Словаччині та чому обрала журналістику?

— У 2021 році я приїхала до Словаччини, оскільки тут можна було здобути безоплатну освіту. Спочатку я обрала спеціальність "Англійська мова та культура", але це був радше випробувальний рік, щоб визначити, чи комфортно мені тут і чи хочу залишитися. Моєю основною метою було вивчити мову і вступити на спеціальність "мас-медійна комунікація". За рік я остаточно переконалася, що хочу бути журналісткою. За цей час я не лише опанувала мову, а й знайшла друзів та першу роботу. Зараз працюю у Novyny.sk, і це найкраще підтвердження, що журналістика — це моє.

Мовний бар’єр — один із найбільших викликів для українців. Як тобі вдалося його подолати?

— Найкраще вивчати мову через живу практику. Я багато читала, повторювала слова, спілкувалася в магазинах. Робота і постійне спілкування з носіями значно прискорили процес. Спочатку люди виправляли мене, але саме так я швидше запам’ятовувала правильні формулювання.

Університетська атмосфера теж сприяла швидкому навчанню — ми з одногрупниками часто збиралися в кав’ярнях і розмовляли лише словацькою. Телефони були екраном вниз, і вся увага — на живе спілкування. Спершу я лише відповідала на запитання, але згодом почала самостійно будувати складніші речення та вести бесіди. Це дозволило значно розширити словниковий запас і відчути себе комфортно в новому середовищі.

Що ще було складним у навчанні, крім мовного бар’єра?

— Спочатку я неправильно розподіляла час у навчанні, відкладала все на потім, через що доводилося ночами доробляти завдання або навіть перескладати предмети. Але завдяки порадам друзів-словаків навчилася краще організовувати свій час. Їхнє правило звучало так: "Не поспішай. Продумай усе. Встанови одну конкретну ціль, а не п’ять". І це справді працює.

Що тебе найбільше мотивує в навчанні?

— Мої викладачі. Вони для мене не просто люди, які викладають предмети, а справжні професіонали, на яких хочеться рівнятися. Коли я бачу їхні досягнення, розумію, куди хочу рухатися далі.

Ти згадувала, що твоя мама — психолог. Як це вплинуло на тебе?

— Це було непросто. Вона почала навчатися, коли я вже жила у Словаччині, і спочатку намагалася "практикуватися" на мені. Інколи це допомагало, інколи навпаки — замість мами я ніби говорила з психологом. Але з часом ми знайшли баланс. Зараз мама — моя найбільша підтримка.

Чи існують платформи підтримки для молодих українців у Словаччині?

— Так, і це дуже важливо. Є проєкти, які допомагають адаптуватися, отримати мовну чи психологічну підтримку. Наприклад, онлайн-платформа "One Stop Shop" від UNICEF, яка реалізується як онлайн, так і у місті Кошиці під назвою Pathways.

Ментальне здоров’я дуже важливе. Його можна порівняти із самозахистом — коли ти турбуєшся про себе, ти створюєш власний психологічний "панцир". І якщо є можливість отримати допомогу, її варто використовувати.

Ти працюєш в українській редакції у Словаччині Novyny.sk. Чому для українців за кордоном важливі україномовні медіа?

— Коли я приїхала до Словаччини, інформаційних ресурсів українською майже не існувало. Ті, хто звик отримувати новини рідною мовою, часто не могли орієнтуватися в місцевих медіа, що створювало певний інформаційний вакуум.

З початком повномасштабної війни багато українців виїхало, і їм було важко зорієнтуватися в новій країні. Тому українськомовні медіа тут необхідні. Novyny.sk дає можливість читати актуальні новини та важливу інформацію українською мовою. А для мене особисто це можливість допомагати своїй громаді.

Що б ти порадила тим, хто тільки приїхав до Словаччини?

— Не бійтеся шукати людей, спілкуватися, дізнаватися більше. Маленькі кроки ведуть до великих змін. Головне — не зупинятися, навіть якщо спочатку здається важко. Допомога є завжди, і її варто використовувати. Ми всі в одному човні.