У Словаччині переважають антизахідні настрої, опитування Globsec

За останній рік Словаччина стала більш євроскептичною, довіра до її армії значно впала, а словаки сприймають допомогу Україні, як провокацію для Росії. Про це свідчать дані останнього опитування Globsec Trends 2023, проведеного аналітичним центром з питань безпеки Globsec на вибірці з 8000 осіб у восьми державах на східному кордоні ЄС.

Якби найближчим часом відбувся референдум про членство в НАТО, лише 58 відсотків словаків проголосували б за те, щоб залишитися. Водночас підтримка членства в НАТО зросла майже в усіх країнах на східному кордоні ЄС після початку вторгнення Росії в Україну.

Мало в якій країні спостерігається таке значне зниження проєвропейських настроїв, як у Словаччині. "Результати опитування свідчать про поглиблення відмінностей між більш і менш стійкими країнами. А найменш стійкими до маніпуляцій і проросійських наративів є Болгарія, Угорщина та Словаччина", — каже директор Центру демократії та стійкості Globsec, ДомінікаХайду.

Про це свідчить і те, що все більше словаків звинувачують Захід у війні в Україні та бачать у США загрозу.

Менше ЄС і менше НАТО

До 86 відсотків румунів хочуть залишитися в Європейському Союзі, а підтримка членства навіть зросла більш ніж на 10 відсотків за останній рік. У той час як Румунія є найбільш проєвропейською з опитаних країн, Словаччина опинилася на протилежному боці шкали: 64 відсотки словаків вказали, що вони проголосували б за те, щоб залишитися в Союзі на можливому референдумі. Globsec виявив значне зниження підтримки членства Словаччини на 13 процентних пунктів.

Той факт, що Словаччина є однією з найбільш євроскептичних країн ЄС, підтвердило і опитування Євробарометра восени минулого року. Тоді лише 44 відсотки словаків вважали членство в ЄС доброю річчю, 47 відсотків словаків описували членство ні як добре, ні як погане.

Водночас різкі проєвропейські погляди переважають в Угорщині, де уряд Віктора Орбана регулярно проводить кампанії проти Брюсселя. Опитування Globsec також показало незначне зниження ентузіазму щодо ЄС у Чехії та Польщі. Парадоксально, але навіть у проєвропейській Румунії понад три чверті респондентів вважають, що ЄС говорить державам-членам, що вони повинні робити, і що окремі держави не мають влади впливати на ці рішення.

У Словаччині підтримка членства в НАТО навіть нижча, ніж членства в ЄС. Попри те, що на початку війни більшість країн зросла підтримка НАТО та приєднання Фінляндії. Через рік ситуація в Словаччині погіршилася: 58 відсотків респондентів бажають залишитися. У сусідніх країнах підтримка НАТО становить понад 85 відсотків.

Фіцо зробив США загрозою

Буквально за кілька тижнів до початку російського вторгнення в Україну головною політичною темою в Словаччині стало ухвалення оборонної угоди DCA зі США. Тоді лідер опозиційної партії Smer Роберт Фіцо говорив про "військову кабалу" та "зрадницький контракт".

Хоча ситуація вщухла відразу після вторгнення, останніми місяцями Фіцо називає президентку Зузану Чапутову "американським агентом" і критикує її за вибір технократичного уряду після "консультацій з американським посольством".

Ця риторика також значно вплинула на антиамериканські настрої в Словаччині разом із політичним хаосом і недовірою до уряду. "Брак довіри підготував сприятливий ґрунт для деяких опозиційних партій, щоб звинуватити Захід у війні та підірвати підтримку України, що знайшло відгук серед значної частини населення", – каже аналітик Globsec Катаріна Клінгова.

Ситуація у Словаччині значно відрізняється від інших досліджуваних держав. У той час як у Польщі, Прибалтиці та Румунії більше половини респондентів вважають США стратегічним партнером, половина словаків сприймають США як загрозу безпеці. Населення Словаччини навіть не бачить принципової різниці між США та Росією – 54 відсотки визначили останню як загрозу безпеці.

Globsec каже, що в Словаччині була багаторічна кампанія, яка переконувала людей, що США контролюють менші країни та використовують їх як інструмент у конфліктах. 66 відсотків опитаних у Словаччині вважають, що США намагаються втягнути Словаччину у війну з Росією, тому що їм це вигідно.

"Хоча раніше більшість дезінформації надходила зі Сходу, останніми роками переважно словаки поширювали поляризаційні та оманливі теорії. Серед них, наприклад, члени партії Smer, які поширювали дезінформацію про оборонну угоду зі США або що позачергові вибори будуть маніпулювати", – каже Катаріна Клінгова. За її словами, про це свідчать проплачені пости в соцмережах, коли політики активно поширюють дезінформацію про військову мобілізацію громадян Словаччини на війну в Україні. "На жаль, дезінформація має більший успіх, ніж реакція державних інституцій, таких як поліція, міністерство оборони чи уряд", – додає вона.

Захід стоїть за війною

Антизахідні настрої простежуються і в тому, кого словаки вважають агресором в Україні. Якщо рік тому незначна більшість однозначно стверджувала, що Росія несе відповідальність за війну, то зараз лише 40 відсотків респондентів вважають Росію відповідальною. Аж 34 відсотки людей вважають, що вторгнення спровокував Захід.

Для порівняння, у Чехії до 71 відсотка вважають Росію агресором, у Польщі – 85 відсотків.

Словаки також лідирують за часткою людей, які звинувачують у конфлікті саму Україну.

Допомагати Україні означає провокувати Росію

Словаччина є однією з найактивніших країн у наданні військової допомоги Україні, надавши їй систему протиповітряної оборони С-300, системи розмінування "Божена", списані бойові машини та тринадцять приземлених винищувачів МіГ-29.

Однак більшість словаків сприймають це як провокацію Росії, яка в кінцевому підсумку наближає Словаччину до війни.

За рівнем підтримки українських біженців Словаччина теж на останньому місці. Наприклад, якщо 90 відсотків угорців згодні з тим, що біженцям війни з України потрібно допомагати, то в Словаччині так само вважають лише 59 відсотків.

У Словаччині, Румунії та Болгарії переважає думка, що українські біженці отримують підтримку за рахунок найбільш незахищених громадян. Також найменша підтримка санкцій проти Росії у Словаччині та Болгарії.

У Болгарії зростає підтримка націоналістичної партії "Відновлення", яка в грудні минулого року голосувала проти надсилання військової допомоги Україні та організовує "антивоєнні демонстрації". Під час одного з таких заходів демонстранти вандалізмом помазали будівлю Європейського парламенту в Софії червоною фарбою. За даними журналу Politico, це мав бути протест проти втручання ЄС у справи Болгарії.

Зеленський програє битву за популярність

"Мені потрібна амуніція, а не поїздка", — сказав президент України Володимир Зеленський американцям у перші дні російського вторгнення. Те, як він поводився в перші дні війни і те, що, незважаючи на загрозу, залишився в Києві, викликало його славу в усьому світі. "Серед поляків він вважається справжнім державним діячем", — сказав Globsec Павло Терпіловський з розслідувального проєкту Demagog.pl. До 89 відсотків поляків сприймають Зеленського позитивно.

У Словаччині ситуація протилежна. Найменшою популярністю користується Зеленський, лише 31% сприймає його позитивно. З іншого боку, 27% все ще сприймають президента Росії Володимира Путіна позитивно. Лише в Болгарії останнє має більшу підтримку, що аналітики пояснюють сильною російською пропагандою та проросійськими настроями.

Порівняно із Зеленським, президент США Джо Байден має навіть менш позитивний імідж серед словаків: 29% сприймають його позитивно. У Чехії більше ніж удвічі сприймають Байдена позитивно.

Серед лідерів США, Росії, України, Угорщини, Китаю та Франції найбільш позитивно сприймають президента Франції Еммануеля Макрона у Словаччині (53 відсотки). Парадоксально, але словаки позитивніше сприймають прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, ніж самі угорці.

Так демократії, але не ліберальній

Опитування також запитувало людей про їх сприйняття демократії та прав людини. У той час як у всіх восьми країнах принаймні три чверті людей погодилися, що демократія корисна для їхньої країни, якщо вона називається ліберальною, у Словаччині, Болгарії та Литві менше половини населення бачать її так.

На запитання, чи повинні ЛГБТК+ спільноти мати гарантовані права (а також право на шлюб), більшість відповіли позитивно лише в Чехії, Угорщині та Польщі, де ЛГБТК+ спільнота часто стає об’єктом нападок з боку уряду.

"Як це не парадоксально, навіть у країнах, де політики протягом тривалого часу наполягали на думках, які атакують ЛГБТК+ людей, вони призводять до того, що люди в певній "сірій зоні" більш схильні віддавати перевагу правам спільноти", — каже Домініка Гайду з Globsec.

Підтримка прав ЛГБТК+ людей зросла в усіх країнах, за винятком Словаччини, де 63 відсотки не згодні з гарантією прав, зокрема шлюбу, а 55 відсотків вважають це аморальною та декадентською ідеологією.

ЗМІ в руках олігархів

У Словаччині хаос на політичній сцені, падіння уряду та відставки спричинили найнижчий рівень довіри до державних інституцій. Владі довіряють лише 18 відсотків.

Понад 64 відсотки опитаних словаків вважають ЗМІ вільними, що є другим за показником після Чехії. Водночас ЗМІ довіряють лише 37 відсотків людей. Якщо в більшості країн переважає думка, що ЗМІ знаходяться під впливом уряду, то в Словаччині, Чехії та Болгарії більше людей побоюються впливу олігархів і фінансових груп.