Рекордний збір для українських парамедиків: словацькі журналісти відправили сім “швидких” у Бахмут

Наприкінці лютого 2023 року, під час чергового відрядження в Україні, група фотографів, документалістів та репортерів Denník N на чолі з фотографом Володимиром Шімічком проїжджали через Часів Яр на Донеччині. Там вони зустріли невеликий загін українських парамедиків, які привезли двох котів, котрих господарі не змогли взяти із собою, коли їм довелося залишати Бахмут.

Репортери побачили ті тяжкі умови, в яких прифронтові парамедики намагаються рятувати життя, та на якій машині швидкої приїхали до них лікарі.

(джерело: Vladimír Šimíček (donio.sk))

Повернувшись до Словаччини, Шімічек подумав над цим і розпочав збір коштів на швидкі для українських парамедиків. Щоб збір мав більший резонанс, він звернувся до репортерів і фотокореспондентів, які регулярно їздять в Україну і пережили війну в її найстрашнішій формі. А саме до Габріеля Кухту з чеського Denník N, режисерів Юрая Мравця і Паля Пекарчика, і репортерів Мірко Тоду та фотографа Томаша Бенедіковича з Denník N.

Саме Тода та Бенедіктович минулої середи приїхали до культурного центру Malý Berlin у Трнаві та розповіли як разом з іншими своїми колегами вони зібрали кошти на сім машин швидкої допомоги та два джипи, які вже рятують життя в Україні.

"Медики рятують життя при Бахмуті за дуже тяжких умов з дуже поганою машиною. Ясна річ, що багато людей ви не врятуєте", - говорив під час зустрічі репортер Мірек Тода.

За два тижні - 100 тисяч євро

Врешті, журналістам вдалось зібрати кошти навіть не на одну, а аж сім машин швидкої допомоги. Окрім того, грошей вистачило і на те, щоб купити два джипи, які використовують у місцях, де машина швидкої б не змогла забрати поранених бійців. На залишок докупили ще медичне приладдя та дефібрилятори.

Фінансами, знаходженням та постачанням автівок здебільшого займався Володимир Шімічек. Все це не без допомоги української організації All4Ukraine. Зі слів Томаша Бенедіктовича, збору коштів допомогла й медіалізація в соцмережах, зокрема і підтримка чеського видання Denník N.

(джерело: Vladimír Šimíček (donio.sk))

"Дехто мені писав, що долучився до збору побачивши фотографію і історію молодого парамедика Євгенія, який близько за сорок днів врятував щонайменше п’ятьох дуже важко поранених бійців, котрі, як інші думали, не доживуть." - поділився Мірек.

Загалом за 15 днів збірки було зібрано понад 100 тисяч євро. У зборі взяли участь 1922 людей, найбільший донат був у розмірі 30 тисяч євро.

"Я б ще раз згадав роботу Володимира, адже то була його ідея взятись за це. Це було те, що, здавалося, йому не давало спокою, це не давало йому спати, скажімо так...він хотів спробувати чимось допомогти" - сказав Томаш Бенедіктович.

Він спробував, і вийшло все набагато краще, ніж він собі уявляв.

Журналістам надсилають фотографії та відео з фронту, як використовуються автівки: "На це важко дивитись, але, на жаль, для цього і призначені машини швидкої допомоги".

Нижче на відео ви можете подивитись як придбані машини швидкої допомоги доставляли в Україну.

Регулярно відвідують Україну

Мірек Тода є журналістом і репортером, який спеціалізується на зовнішній політиці. Він працював у кількох словацьких ЗМІ. У 2008 році перебував у Грузіїї, звідки перший раз писав про війну. Після Помаранчевої революції 2004 року регулярно відвідує Україну. У Словаччині освітлює події російсько-української війни.

"Ця війна просто жахлива. Це страшна річ - бачити її вплив на людей, особливо не є приємним висвітлювати це в ЗМІ. Ми це робимо, бо нам подобається Україна. Але водночас ми не сприймаємо це як якийсь військовий туризм..." - розповідав він з приводу їх останнього відрядження.

(джерело: Soňa Mikulášová, Malý Berlín)

Томаш Бенедіктович є фотокореспондентом. Працював в агенції SITA, Denník SME, а зараз фотографує для Denník N. Перший раз знімав наслідки війни під час війни у Косово. Від початку російського вторгнення він регулярно відвідує Україну.

Мірек Тода, який за минулий рік двічі відвідав Миколаїв, розповідав на зустрічі про те, як його вразили люди, які там живуть, в хорошому сенсі цього слова. Згадував і те, як люди справлялися з відсутністю питної води чи електрики, і це все під час частих обстрілів міста. Він назвав Миколаїв - вражаючим прикладом української стійкості.

"Український народ - величезне натхнення того, як боротися зі злом"

Після кількох відряджень в Україну, журналісти поділились тим, як вони впоралися психічно з пережитим, навіть протягом невеликого часу, бувши в прифронтових зонах.

"Ми намагаємось відпочивати і цінити речі...Я зрозумів, що не маю на що скаржитись. Скільки вже там загинуло лікарів, пожежників чи рятувальників. Те, чим займаємось ми - це все відносна розкіш і порівнянні з тим, що переживають люди, які там працюють. Немає потреби це звеличувати." - говорив Мірек щодо їх роботи.

Наприкінці дискусії кореспонденти Denník N розповіли про свої зустрічі зі спеціалістом та істориком Сергієм Плохієм, а також їх думки щодо українського контрнаступу та поточної ситуації на фронті.