ЄОТС на паузі: як політична ситуація у Словаччині заморозила проєкт з Україною

Ще два роки тому Україна та Словаччина були на порозі створення першого спільного Європейського об’єднання територіального співробітництва (ЄОТС). Закарпаття з української сторони, та Кошицький і Пряшівський краї з боку Словаччини вже розробляли план дій, а прем'єри обох країн – Едуард Геґер та Денис Шмигаль – особисто підтримали цю ініціативу. Однак зараз процес — на паузі. Яка ж практична користь від ЄОТС і що пішло не так у процесі створення такого об’єднання з нашим західним сусідом?

Що таке ЄОТС і як вони працюють?

ЄОТС — це об’єднання територіального співробітництва, що були створені Європейським парламентом та Радою Європи у 2006 році. Вони є юридичною особою, що дає змогу їх учасникам (державам, регіонам, громадським організаціям та іншим зацікавленим сторонам) працювати разом над спільними проєктами. З часу створення ЄОТС, їхня кількість постійно зростає. Якщо у перші три роки таких об’єднань було зареєстровано лише 17, то на початку 2017 року їх уже нараховувалося 65. У 2024 році Європа налічує понад 70 таких об’єднань, і їх число продовжує зростати.

Такі об’єднання дозволяють розв'язувати питання на рівні місцевих громад і урядів кількох країн, що робить їх дуже ефективними для розвитку прикордонних регіонів. Представники всіх сторін такої структури входять у наглядову раду, яка є мобільним керівним органом ЄОТС.

Окрім розв'язання соціально-економічних проблем, ЄОТС активно займаються розвитком інфраструктури, транспортної мережі, захистом довкілля та сприяють культурному обміну. Наприклад, сфери туризму (39 ЄОТС), екології (29), культури та спорту (35), а також транспорту й інфраструктури (31) є пріоритетними для таких об’єднань.

Уроки ЄОТС "ТИСА"

Закарпаття наразі перша і єдина область України, яка створила ЄОТС з країною ЄС. Так у жовтні 2015 року було створено перше ЄОТС за участі України — ЄОТС "Тиса". Це об’єднання охоплює Закарпатську область з української сторони та угорську область Саболч-Сатмар-Берег з угорської сторони. Об’єднання стимулювало зміни у законодавстві України, відтак 4 вересня 2018 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України про транскордонне співробітництво", яким, фактично, легалізовано створення таких об’єднань.

Нині ЄОТС "Тиса" охоплює територію близько 20 тисяч квадратних кілометрів (12 777 км² в Україні та 5936 км² в Угорщині) з населенням приблизно 2 мільйони людей (1,258 мільйона — в Україні, 577 тисяч — в Угорщині). Штаб-квартира ЄОТС розташована в місті Кішварда (Угорщина), а офіс знаходиться в Ужгороді. Бюджет цього об'єднання становить 40 000 євро, і його діяльність регулюється угорським законодавством.

Основними завданнями цього об’єднання є розвиток інфраструктури, розбудова нових пунктів пропуску на кордоні, боротьба з паводками та модернізація системи водоочисних заводів.

Об’єднання дозволило обом країнам спільно розв'язувати важливі питання на рівні регіонів. Це не тільки сприяє розв'язуванню конкретних проблем, таких як захист від паводків, але й стимулює розвиток економічних зв'язків і культурного обміну.

Словацький уряд, який уболівав за ЄОТС з Україною, не встиг...

Радник колишнього прем'єр-міністра Словаччини з питань України Едуард Бураш (джерело: фото з архіву Едуарда Бураша)

У Словаччині після зміни уряду ситуація змінилася. Якщо раніше ініціатива ЄОТС, як частина більшого плану транскордонного співробітництва, мала активну підтримку уряду, то тепер, за словами Едуарда Бураша, радника колишнього прем'єр-міністра Словаччини з питань України, засновника Днів України в Кошице, влада країни стоїть осторонь.

"У Словаччині неозброєним оком можна помітити зменшення підтримки з боку уряду ініціатив, спрямованих на розвиток України. При чому уряд не виступає відкрито проти таких ініціатив, ні. Він якось стоїть осторонь і нейтрально спостерігає. Хоча, ми добре розуміємо, що будь-які серйозні економічні, екологічні чи якісь інші спільні утворення у Словаччині потребують якщо не підтримки, то хоча б верифікації уряду. Так само сталося із ЄОТС, яке ми планували створити з Україною, а саме із Закарпатською областю. Був чіткий план дій, за яким ми рухалися, але це — процес не одного дня, тому до самого створення ЄОТС, на жаль дійти не встигли. Зараз, бачимо, що цей процес заморожено і, на мою думку, Україна швидше зможе реалізувати такий механізм співробітництва з Румунією, ніж зі Словаччиною...", — підсумовує Бураш.

ЄОТС формату Геґера вже не буде

Але в Україні не всі поділяють настільки песимістичний погляд на ситуацію. Андрій Шекета, перший заступник голови Закарпатської обласної ради, вважає, що зміна уряду у Словаччині не мала кардинального впливу на саму ідею створення ЄОТС. Однак, погоджується, що ключова проблема залишається: без схвалення уряду Словаччини цей проєкт не зрушить з місця.

Перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета. (джерело: фото з архіву заступника)

"Не можу однозначно сказати, що зміна уряду у Словаччині дуже різко вплинула на процес створення ЄОТС між нашими державами. Як на мене, зміни є у тому форматі, в якому може постати майбутнє таке утворення. Адже попередньо 2 роки тому прем'єри Геґер та Шмигаль домовлялися, що до цього утворення певним чином долучаться й уряди Словаччини. Такий формат документа принаймні презентував помічник тодішнього словацького Прем'єр-Міністра Олександр Дулеба. Нині мова йде про створення ЄОТС на три регіони: Кошицький та Пряшівський краї з боку Словаччини та Закарпаття — з боку України. Раніше до об’єднання мали приєднатися й Львівська та Івано-Франківська області. Однак, такий формат не прижився.

До речі, нещодавно під час візиту на Дні України в Кошице ми (делегація Закарпатської облради) мали зустріч із керівником Кошицького краю Растіславом Трнкою і я, чесно кажучи, не помітив якогось заперечення з його боку щодо створення ЄОТС. Але для того, щоб створити таке об’єднання, однозначно треба погодження словацького уряду. І залежно від того, чи отримає ця ініціатива таке схвалення, вже зможемо зробити конкретні висновки щодо позиції нинішнього уряду наших сусідів щодо ЄОТС", — каже Шекета.

Чому Словаччина не стане партнером України по ЄОТС?

Володимир Чубірко, засновник першого в Україні європейського об’єднання територіального співробітництва "ТИСА" між Закарпаттям та областю Саболч-Сатмар-Берег Угорщини у 2015 році, голова Закарпатської облради VI та VIII скликань переконаний, що створення ЄОТС зі Словаччиною залишиться у суто декларативній площині. Таку думку він аргументує суттєво відмінним від Угорщини відношенням до проекту з боку уряду Словаччини й різними стартовими умовами.

Засновник першого в Україні європейського об’єднання територіального співробітництва "ТИСА" Володимир Чубірко. (джерело: з архіву)

"Щодо ситуації з ЄОТС, то було природним, що Прем’єр Словаччини Едуард Геґер, який займався розбудовою Словаччини, а не політикою, прийняв ідею створення такої структури. Він розумів, що цей інструмент не лише стане підтримкою для Закарпаття, але й оживить дещо занепавші східні регіони Словаччини. Тож ми почали рухатися вперед. Це відбувалося за мого керівництва в облраді й відбувалося попри те, що голова Кошицького краю ховався від такої ініціативи й не охоче йшов на контакт.

Але, на мою думку, зараз ЄОТС зі Словаччиною не буде реалізованим. Чому? Я розповім на прикладі створення нами ЄОТС з Угорщиною, яке діє вже 9 років поспіль і залучило в область мільйони євро на різного масштабу проекти. Тоді у всьому процесі побудови об’єднання нас супроводжували представники угорського уряду. Вони підтримували нас і в Брюсселі й в Будапешті, були присутніми на всіх наших переговорах.

Це було важливим для уряду Угорщини, бо вони розуміли, що роблять це для Закарпаття, де проживає чимала угорська спільнота. Крім того, тоді важливим елементом успіху стали наші історично складені добрі відносини з головою загальних зборів області Саболч-Сатмар Берег Оскаром Шестаком".

Братислава має дізнатися про взаємовигідність ЄОТС

Тож, враховуючи ці всі фактори, можна сміливо казати, що ЄОТС зі Словаччиною потроху перетворюється на суто декларативну річ, на кшталт створення переходу між Закарпаттям та Польщею, про який говорять уже 20 років і якого й досі нема, — ексголова Закарпатської облради.

"Попри всі складнощі, таке об’єднання зі Словаччиною нам дуже потрібне і не лише нам, а й іншій стороні. Тому, попри політичні обставини, ми повинні шукати шляхи до Братислави й говорити про ці плюси. Багато залежатиме і від голови Закарпатської обласної ради, адже це — серйозна міжнародна робота, а не просто один-два візити для фотосесії. І треба розуміти, що — це робота, результати якої будуть уже після каденції чинного голови, як було у моєму випадку. А оскільки ми прагнемо у ЄС, то цей інструмент є невіддільною частиної нашої інтеграції на регіональному рівні", — резюмує Чубірко