Через бюрократичну тяганину українську медсестру хочуть позбавити роботи

Понад рік українка працює медичною сестрою в Національному інституті раку (NOU) у Братиславі. Тепер її хочуть повернути в Україну, бо закінчився термін дії дозволу на проживання з метою працевлаштування, а словацьке бюро праці відмовилося його продовжити.

«Фізично я вже не можу. Якби не було дитини, я б пішла», – каже медсестра з України. Газета просить не публікувати її ім’я, бо жінка боїться подальших переслідувань. Редакція знає повне ім’я медсестри.

«Вони налякані. Їм відмовили у проживанні. Вони відчувають себе зайвими. Вони бояться, що якщо це потрапить у ЗМІ, то це погіршить ситуацію», – пояснює адвокатка Барбора Балі-Янічек.

За її словами, медсестра з онкологічного інституту не єдина, кому бюро праці відмовило в продовженні дозволу на роботу в Словаччині. Дві українські медсестри з Університетської лікарні в Братиславі (UNB) відчули на собі подібний підхід.

За даними МОЗ, у Словаччині не вистачає понад 3200 медсестер. Їхня палата говорить про понад шістнадцять тисяч.

Через нестачу медсестер цього тижня інституту онкології довелося тимчасово закрити мамологічне відділення.

Чекають на виняток із правил

The health sector has a very special place in the Slovak political pantheon, especially for Smer party leader Robert Fico. (джерело: SME - Marko Erd)

Дипломована медсестра з України працює у внутрішньому відділі онкології як медична асистентка. Хоча в Україні вона здобула «вищу загальну освіту медсестри» і тринадцять років працювала медсестрою в дитячому легенево-хірургічному відділенні, у Словаччині вона може працювати лише асистенткою, що прирівнюється до санітарки.

Якби вона хотіла працювати медсестрою, то все одно мала б вчитися, а грошей на це, за її словами, у неї немає. Те, що вона працює лише помічницею, її не лякає, і вона хотіла б продовжувати це робити, якби управління праці не відхилило заяву про продовження дозволу на роботу.

У Національному інституті раку жінка почала працювати з 15 лютого минулого року. Її дозвіл на роботу закінчився у січні цього року.

Установа уклала з нею безстроковий трудовий договір. Однак у травні українській медсестрі надійшов лист з бюро з питань працевлаштування, у якому повідомлялося, що їй відмовляють у продовженні дозволу на роботу. Тепер вона чекає винятку.

"Ми віримо, що в нинішній ситуації сприймаємо дефіцит медичних працівників як загальнодержавну проблему,бюро праці піде назустріч нашій працівниці”, - відреагувала речниця інституту Патріція Кубіцова.

Їй довелося піти, щоб повернутися

Подібний випадок трапився з двома медсестрами в UNB (Університетська лікарня Братислави), яка є найбільшою лікарнею в Словаччині.

Ще до початку війни в Україні одна з українок працювала в UNB помічницею лікаря, допоміжний персонал.

За словами прес-секретаря UNB Єви Кліски, після закінчення терміну дії дозволу на роботу вона звернулася до поліції у справах іноземців з проханням продовжити своє тимчасове місце проживання на підставі працевлаштування.

Поліція у справах іноземців звернулася за висновком в бюро з питань праці. Однак вони відхилили прохання медсестри. Причиною стало те, що посада помічника лікаря під час пандемії коронавірусу випала зі списку найбільш необхідних через дефіцит робочих місць. Сюди приймають людей з країн, що не входять до Європейського Союзу.

Посада випала зі списку тих, які користуються найбільшим попитом , оскільки під час пандемії нею зацікавилися і громадяни Словаччини, які раніше працювали в ресторанних послугах.

"Насправді, переважна більшість із них, коли дізналися, яка їх посадова інструкція, не зацікавилися цією роботою", – пояснює Кліска.

"З нашого боку все ще є потреба в працевлаштуванні іноземців", – додає вона.

Однак, оскільки ця робота поки що не в списку затребуваних, українці довелося повернутися додому. За словами Кліски, щоб знову працювати в тій же лікарні, через війну їй довелося повернутися до Словаччини у статусі біженки. Зараз вона знову працює в лікарні.

"Проблема в тому, що українка, яка має статус біженця, легко знайде роботу помічника лікаря у нас, а українка, яка, наприклад, має тимчасове проживання на основі працевлаштування, не може так працювати, тому що вона не отримає дозволу від бюро праці", – вказує на абсурдність ситуації Кліска.

За словами речника УНБ, таку ж проблему вирішує інший український лікар. Незважаючи на освіту, вона готова працювати асистентом, поки її не визнають у нашій країні. Її бюро зайнятості також відхилило заяву.

Адвокатка вже ініціювала внесення змін до закону, які б усунули дискримінацію в дозволах на працевлаштування.

Вони забрали у них надію на майбутнє

Медсестрі з України, яка працює в Національному інституті раку, не продовжили дозвіл на роботу, повідомляє прес-служба Мінсоцполітики, оскільки онкологічний інститут не повідомив про її роботу як вакантну за двадцять днів до закінчення терміну дії дозволу на працю.

За даними міністерства, управління праці відмовилося продовжити дозвіл на роботу українцям, які працюють в Університетській лікарні, оскільки їх посаду, як кажуть, «легко займають словацькі громадяни». Проте у лікарні кажуть, що це неправда.

Міністерство бачить вихід у тому, щоб ці українці зареєструвалися у нас як біженці.

"У цьому випадку дозвіл на заміщення вакантної посади не потрібен, і така особа може бути працевлаштована на тих самих умовах, що й громадяни Словаччини", – зазначають у прес-службі міністерства.

Однак адвокатка Балі-Янічек каже, що це не довгострокове рішення для людей з України, тому що в разі припинення війни з нашим східним сусідом вони повинні були б залишити країну не пізніше двох місяців.

"Ми заповнимо ними діру на ринку праці, а потім скажемо їм: велике спасибі за допомогу, повертайтеся до України", — описує словацький підхід до цих людей.

"Коли хтось хоче закріпитися в новій країні, він не хоче жити в невизначеності, що не знає, як довго зможе працювати. Таким чином ці люди втрачають життєві перспективи", - підсумовує юристка.

© Sme