(джерело: Getty Images)
16 квітня Президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію №3633-IX (проєкт № 10449). Перед цим його ухвалила Верховна Рада України. І хоча закон ще не набрав чинності, експерти вже наголошують на деяких проблемних моментах, наприклад на тому, що в документі відсутня норма про демобілізацію.
Ознайомитись із законом можна тут.
Як відбуватиметься мобілізація за кордоном і чи будуть призивати до війська чоловіків, які мешкають за межами України?
За словами експертів, поки що не передбачена мобілізація військовозобов’язаних закордоном. Але новим законом вводиться необхідність оновлення персональних даних з метою розуміння кількості таких осіб, які мешкають в інших країнах.
Також вводяться обмеження щодо оновлення закордонних паспортів, котрі можна оновити в українських дипломатичних службах та підрозділах ДП "Документ".
Відповідно до п.5 ст.42 вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не оновили персональні дані у строки, визначені цим Законом, здійснюється за умови одночасного їх оновлення.
А відповідно до п.6 ст.42 в умовах воєнного стану оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон за межами України буде здійснюватися за умови наявності військово-облікових документів.
Згідно з законом перевіркою дійсності військо-облікових документів буде займатися уповноважена особа цього структурного підрозділу.
Як оновити дані за кордоном?
Відповідно до оприлюдненого тексту, оновити дані можна буде безпосередньо в дипломатичній службі України або онлайн: через електронну пошту, телефон, або електронний кабінет призовника. При чому, механізм надсилання повісток через електронний кабінет призовника був одним із пунктів законопроєкту, який не підтримали депутати. Але не виключено, що в майбутньому він може бути відрегульований іншими законодавчими актами або постановами відповідних органів.
Згідно п.1 ст.22 Закону реєстрація цього кабінету є добровільною.
Актуальним також є питання щодо проходження лікарської комісії за кордоном, яке залишається відкритим. Тому постає дилема: що робити тим українцям у кого є європейська посвідка на проживання, легальний робочий контракт, зобов’язання перед роботодавцем та органами влади інших держав?
Річ у тому, що зараз проходження цієї комісії можливе лише в Україні, але в умовах воєнного стану повернутися з України за кордон скоріше за все не вийде. Таким чином будуть порушені умови робочого контракту в країні проживання, контракту оренди та кредитних договорів, правила подання податкових декларацій - а це може призвести до юридичних наслідків.
Крім того, гостро постане питання про взяття українців, які мешкають за кордоном, на консульський облік, оскільки без військово-облікових документів консульські послуги надаватися не будуть. Вже зараз в українських чатах користувачі ставлять питання: навіщо це робити, коли послуги й так будуть обмежені, а пройти лікарську комісію можливо лише в Україні?
За словами українського адвоката Володимира М’ясоєдова, консульський облік не має відношення до військового обліку, оскільки це різні взаємовідносини.
"Консульський облік - це облік громадян за кордоном. Теоретично, кожен громадянин повинен стати на консульський облік для того, щоб мати зв'язок зі своєю державою, - говорить адвокат, - але на сьогодні відповідальності за не постановку на консульський облік не передбачено".
Також в новому законі є й інші відкриті питання. Наприклад, відповідно до п.3 ст. 22 «військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження».
Але Указ Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» було підписано ще 24 лютого 2022 року.
Мобілізація українських жінок
Як підкреслюють експерти, в новому законі йдеться про "громадян України" без поділу на їх стать. А це означає, що він стосується і військовозобов’язаних жінок. Минулого року вже були прецеденти щодо постановки жінок на військовий облік.
Згідно "Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних" серед таких спеціальностей значиться: хімія, телекомунікації та радіотехніка, науки про Землю, харчові технології, облік і оподаткування, маркетинг, менеджмент, підприємництво, економіка, фінанси, банківська справа та страхування, видавництво та поліграфія, психологія, соціальна робота, соціальне забезпечення та інші.
Що буде якщо ігнорувати законні вимоги?
На думку експертів, ігнорування уточнення своїх особистих даних може призвести до відкриття адміністративного або навіть кримінального провадження, оскільки такі люди можуть вважатися ухилянтами.
Як повідомляє львівське видання "Експрес", ТЦК мають можливість звернутися до поліції щодо оголошення таких людей в розшук.
Чи буде оголошено ухилянтів в міжнародний розшук – питання відкрите, оскільки українське законодавство буде перетинатись із законодавством інших країн, які можуть відмовитись видавати ухилянтів під час дії воєнного стану в Україні. Або навпаки, посприяти в їхній мобілізації.
Автоматично постає й питання щодо біженців з інших країн де також ведуться бойові дії: Афганістану, Сирії, Сомалі та інших держав. По факту мешканці цих країн мають можливість приїхати до Європи та отримати статус міжнародного біженця (International protection), що дає їм право на отримання ряду пільг та соціальної підтримки з боку приймаючих держав. А це вже міжнародний прецедент.
На думку експертів, українські органи державної влади не можуть бути впевнені на 100 відсотків, що людина знаходиться за кордоном, поки вона не стане на консульський облік або в якийсь інший спосіб не заявила про місце свого перебування. Особливо це стосується тих осіб, які виїхали із зони бойових дій або з окупованих територій.
Матеріал створено завдяки програмі ЮНЕСКО "Підтримка українських біженців через ЗМІ", що фінансується урядом Японії.
