(джерело: SME)
Частина українських жінок зі статусом тимчасового притулку у Словаччині стикаються з проблемами надання медичної допомоги, що стосуються питань браку інформації, дискримінації, мовного бар'єра та фінансової недоступністі.
Відповідний висновок оприлюднило словацьке громадське об'єднання "Жіночі кола" на основі опитування українських жінок, яке проходило з листопада по грудень минулого року.
Анкету було створено, щоб дізнатися, з чим стикаються жінки, дівчата та батьки, які тікають від війни в Україні, особливо щодо надання гінекологічної та акушерської допомоги та охорони здоров’я дітей на території Словаччини.
За інформацією асоціації, в україномовному онлайн опитуванні взяла участь 101 жінка, більшість відповідей надійшли від українок, які проживають у Братиславському регіоні та Кошицькому краї, але відповіді були представлені й з усіх регіонів Словаччини.
Найчисельнішу групу склали відповіді, які стосувалися надання педіатричної медичної допомоги, розв'язання гінекологічних проблем, не пов'язаних з вагітністю чи обстеження під час вагітності та пологів.
Нестача інформації та допомога
Відсутність інформації була дуже поширеною проблемою, яку вказували респондентки. Понад 50 жінок відчували нестачу інформації щодо системи охорони здоров’я у Словаччині та на яку допомогу вони мають право.
"Жінкам бракувало інформації про те, на яку безплатну медичну допомогу вони мають право і де її нададуть. Орієнтування в словацькій системі охорони здоров’я ускладнювалося також обмеженими можливостями спілкування з медичним персоналом та установами", – пояснює Зузана Кришкова, співавторка звіту.
У майже 20 жінок виникла проблема з тим, що персонал медичних установ зовсім не поінформований щодо надання допомоги біженцям. Навіть й враховуючи той факт, що під час вагітності медична допомога для іноземців у Словаччині рахується як невідкладна, медперсонал не зміг допомогти жінці.
"Приїхала з України до Кошиць вже вагітною, зареєструвалася до гінеколога. Я чекала місяць, щоб лікар мене прийняв. Але він не знав, що зі мною робити, тому що не зустрічав жінок з такою медичною страховкою. Я звернулася до страхової компанії, але вони теж не могли мені допомогти. Жоден заклад не надав мені конкретної інформації про те, що робити у випадку, коли хочу народжувати тут. Я не можу оплатити медичне обслуговування під час вагітності, тому що навіть не працюю", - написала одна з українок у межах опитування.
Частина жінок відмічали й доброзичливе та чуйне відношення до них з боку медперсоналу. Зокрема, 17 жінок високо оцінили допомогу від медперсоналу щодо мовного бар'єра, десять українок позитивно схарактеризувати автомобілі швидкої допомоги, створені спеціально для людей, які тікали від війни з України.
Респондентка описує свій позитивний досвід роботи з пологами та допомогу в пошуку україномовного педіатра.
"Я народжувала в Братиславі в пологовому будинку Ружинова, лікарі чудові, пологи пройшли без проблем, навіть євро не взяли, мені знайшли українського педіатра. Педіатр оглядає нас п'ять місяців, з сином все добре, свідоцтво про народження видали швидко словацькою мовою. Я дуже рада, що народила в Словаччині".
Жінки стикнулися з мовним бар’єром
Більшість респонденток також стикалися з мовним бар'єром. На це у своїх відповідях вказали 68 українок. Жінки спілкувалися з лікарями англійською мовою або через перекладач. Найефективнішими способами комунікації виявилося залучення медперсоналу, який володів українською мовою, а 30 жінкам допомагали перекладати родичі чи волонтери.
Разом з тим, 23 жінки під час відвідування лікарень стикнулися з дискримінацією у їх бік та негативними висловлюваннями з боку медперсоналу. Для 40 жінок був негативний досвід з відмовою від надання медичних послуг, що є досить серйозним фактом, зазначають в громадському об'єднанні "Жіночі кола". У подібних випадках 38 українок вирішили звернутися до приватних клінік та оплачувати лікування самостійно.
"Суми коливалися від 4 до 160 євро. Одна респондентка заплатила 1400 євро за послуги, пов'язані з пологами в приватному медичному закладі. Оскільки жінки часто не знали, на які медичні послуги вони мають право за страхуванням, яке надає Словацька Республіка, і за які послуги вони повинні платити додатково", - зазначили організатори опитування.
Доступ до медицини - це не справа удачі чи випадку
In understaffed Slovak care facilities, underpaid women turn into caring weightlifters. (джерело: Pixabay)
Відповіді на анкету також показали позитивний досвід жінок-біженок у системі охорони здоров’я Словаччини. Жінки наголосили на готовності медичних закладів долати мовний бар’єр, залученні україномовного персоналу та загальному бажанні допомогти.
"Доступність медичного обслуговування та професійний підхід не має бути справою удачі та випадку, а необхідне медичне обслуговування має бути доступним для всіх людей, які втекли до Словаччини перед війною в Україні", – додає Людмила Ковальчук, українка, яка працювала над створенням анкети та опрацьовувала відповіді.
На основі даних опитування громадське об’єднання "Жіночі кола" розробило конкретні рекомендації для державних установ щодо забезпечення доступності медичної допомоги на державному рівні. Найголовнішими рішеннями, на думку організації, буде потужна інформаційна кампанія українською та словацькою мовами щодо системи охорони здоров’я Словаччини та послуг, на які мають право біженці з України.
"Ці матеріали повинні містити інформацію в чіткій і зрозумілій формі про те, на що мають право біженці у наданні медичної допомоги, де вони можуть знайти постачальника, який надасть їм медичну допомогу, і куди вони можуть звернутися, якщо не отримають медичне обслуговування", - наголошують в організації.
Зокрема, організатори опитування вбачають й допомогу у створенні матеріалів для уникнення мовного бар'єра у пологових будинках чи клініках для вагітних. Не менш важливим, на їх думку, є й навчання медперсоналу та контроль за наданням медпослуг для українців з тимчасовим притулком на рівні країни.
