Давньоримський човень причалить до Братислави під час плавання Дунаєм

Країни, що розміщені вздовж Дунаю, мають спільну спадщину. Майже 2 тисячі років тому територія навколо однієї з найбільших річок Європи була частиною Римської імперії.

На початку серпня жителі та гості Братислави можуть побачити відрізок життя стародавніх римлян, коли справжня копія римського гребного човна "Danuvina Alacris" зупиняється в Словаччині у своєму круїзі по Дунаю.

"Римська цивілізація істотно вплинула на подальший розвиток всієї Європи. Ми її спадкоємці", — сказала для "The Slovak Spectator" археологиня Маргарета Мусілова з Муніципального інституту охорони пам’яток у Братиславі (MÚOP).

"Ми щасливі, що хоча б на невеликій ділянці, на правому березі Дунаю біля Братислави, ми були його частиною в перші чотири століття нашої ери".

Будівництво корабля Danuvina Alacris і його подальша подорож по Дунаю з Німеччини до Чорного моря входить у міжнародний проект Living Danube Limes. Словацькі партнери зробили свій внесок, розробивши мобільний додаток, який використовує віртуальну реальність.

Укріплення "Limes Romanus"

За правління імператора Траяна (98-117 рр.) Римська імперія найдалі проникла на континент. Імперія поширилася не лише в Європі, а й в Африці та на Близькому Сході.

"У той час Дунай також був кордоном, тому сьогоднішня Словаччина була частиною цієї великої імперії, яка залишила нам багато цивілізаційних досягнень, таких як дороги, цегляні будівлі, лазні, писемність і календар", — розповіла Мусілова.

Найдавніші римські споруди на середньому Дунаї були виявлені під час археологічних досліджень Братиславського Граду в 2008-2010 роках. Ці споруди датуються I століттям до нашої ери, тобто цілим століттям до створення укріпленого кордону Римської імперії "Limes Romanus", підкреслила археологиня.

Як мандруватиме давньоримський човен

Копія, побудована Університетом Фрідріха-Олександра, заснована на залишках римського уламка пізньоантичного патрульного корабля "Лузорія", виявленого в німецькому місті Майнц. Будівельникам знадобилося два роки, щоб побудувати копію з літаючим лелекою на кормі, використовуючи оригінальні римські методи кораблебудування.

Danuvina Alacris (9 фотографій)

Корабель, який називається "Danuvia Alacris" або "Живий Дунай", розмірами 18 метрів в довжину і 2,8 метра в ширину і важить близько 7 тонн. Для його подорожі потрібен екіпаж із 20 веслярів і командний склад із чотирьох-п’яти осіб. Міжнародний екіпаж у давньоримському одязі змінюватиметься приблизно кожні два тижні.

16 липня римська копія дунайського корабля з 4-го століття нашої ери вирушила в «Подорож без кордонів» до Інгольштадта (Німеччина). За день корабель проходить близько 40 км. Протягом наступних трьох з половиною місяців він повинен пропливти Дунаєм до дельти річки та пройти через усі придунайські країни.

Братиславська стоянка на початку серпня

Danuvia Alacris прибуде до Братислави в п'ятницю, 5 серпня, і пробуде в Словаччині до 9 серпня.

"Перший контакт зі Словаччиною відбудеться в місці злиття річок Морава та Дунай під замком Девін", — сказала Мусілова, додавши, що екіпаж дізнається про її римську історію та стратегічне значення на перехресті Бурштинового шляху та Дунайської дороги.

5 серпня близько 18:00 човен вирушить до бухти Карловеська Затока (Karloveská Zátoka) поблизу центру міста в супроводі човнів братиславських човнових клубів.

Головна подія в Братиславі відбудеться в суботу, 6 серпня. Громадськість зможе побачити човна та дізнатися багато фактів про римську цивілізацію з 12:00 до 16:00 за участю SCEAR (Громадська асоціація римської армії та допоміжних корпусів).

У другій половині дня, близько 16:00, судно відправляється в Чунов (Čunov), сьогодні це частина Братислави. На дві ночі він зупиниться в художньому музеї Danubiana Meulensteen.

"Ранок понеділка буде дещо хвилюючим для всіх нас, тому що човен доведеться завантажити на більший човен, щоб перетнути дамбу Габчиково", — сказала Мусилова. Вона пояснює, що через ремонт шлюзу в Чунові кораблі не можуть продовжувати рух старим Дунаєм.

Римський табір оживає завдяки додатку

Звідти Danuvia Alacris продовжить плавання у вівторок, 9 серпня, до Іжі (Iže), села поблизу прикордонного міста Комарно (Komárno). Військовий табір Келемантія в Іжі було оголошено об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На місці колишнього військового табору покажуть реконструкцію римських боїв на конях, а також влаштують фаєр-шоу.

"Відвідувачі зможуть спробувати програму, розроблену командою Словацького технічного університету, щоб побачити римський табір в Іжі у віртуальній реальності", — сказала Мусілова.

Мобільний додаток разом із веб-сайтом, що об’єднує європейські музеї та важливі археологічні пам’ятки, пов’язані з римлянами, є внеском словацьких партнерів міжнародного проекту.

У рамках проекту команда факультету архітектури та дизайну у співпраці з австрійськими колегами створила 3D-моделі восьми пілотних локацій, серед яких Іжа-Келементія. Вони послужили основою для створення моделі локацій у віртуальній реальності. Коли ви відвідуєте сайт, просто завантажте безкоштовний QR-код.

"Вони побачать, як виглядав табір, коли там солдати захищали кордони Римської імперії", — сказав Мартін Варга з факультету архітектури та дизайну СТУ (Словацький технічний університет у Братиславі). "Ми віримо, що якість моделей і презентації допоможуть краще зрозуміти цей важливий для Європи історичний період".

Ще через сім років

Тим, хто не потрапить на Danuvina Alacris у Братиславі на початку серпня, доведеться чекати сім-вісім років, перш ніж корабель повернеться до Словаччини.

З 2023 року гребний човен виставлятиметься на кожній пілотній станції протягом одного року. "З Чорного моря корабель щороку підніматиметься вгору по Дунаю, тому повернеться до Словаччини у 2029 або 2030 році", – сказала Мусілова.

Корабель буде виставлятися протягом року в приміщенні галереї Danubiana (біля району Čunovo, 15 км від Братислави).

Мета міжнародного проекту Living Danube Limes – не лише згадати частину історії, а й використати її туристичний потенціал.

"Не кожен може дозволити собі поїхати до Італії та побачити Рим чи Помпеї", — сказала Мусилова. "Знайомлячись із римськими пам’ятками на Дунаї, ми можемо пізнати власну історію та поглибити свої знання".