Проєкт "Боротьба з дезінформацією щодо українських біженців у країнах Вишеградського партнерства" реалізують "Новини зі Словаччини" спільно з виданнями "Наш вибір" у Польщі та ProUA у Чехії.
Наприкінці липня прем’єр Словаччини Роберт Фіцо у щотижневому зверненні заявив, що міжнародна спільнота нібито жодного разу не закликала до миру в Україні. Він звинуватив ЄС у пасивності та порівняв це з ситуацією в секторі Газа, де Словаччина разом з іншими державами виступила за припинення бойових дій і засудження вбивств цивільних.
Прем’єр також повторив тезу, що війну можна було завершити ще у квітні 2022 року, але цьому нібито завадили західні політики.
Насправді Генеральна Асамблея ООН та інші міжнародні майданчики неодноразово ухвалювали резолюції із закликами до мирного врегулювання, які підтримала більшість країн світу.
У статті ви дізнаєтеся
Словаччина
У соцмережах поширюють маніпулятивну інформацію про "400 тисяч дезертирів". Як це трактує законодавство України?
На початку серпня у словацькому сегменті соцмереж поширили відео з народною депутаткою України Анною Скороход. Її вирвані з контексту слова подали як "доказ" нібито масового дезертирства в українській армії. Ролик із заявою про "400 тисяч дезертирів" опублікував у Facebook колишній кандидат від партії Republika Мірослав Каменський, відео набрало близько 10 тисяч переглядів.
Насправді Скороход говорила не про дезертирство, а про самовільне залишення військової частини (СЗЧ) — поняття, яке в українському законодавстві відрізняється від дезертирства.
"Цифри, які стосуються СЗЧ, на сьогодні наблизилися до 400 тисяч — це загальна кількість, і багато людей повертаються. Якщо людина пішла в СЗЧ, але потім повернулася, вона все одно входить у цю статистику. Тому не можна сказати, що зараз у нас стільки людей у СЗЧ. Дуже багато людей повертається", — сказала вона в інтерв’ю Politeka Online.
Фактчекінгова платформа Demagog.sk нагадує, що словацький Кримінальний кодекс не розрізняє терміни залишення частини без дозволу та дезертирство, тоді як в Україні ці дані подають окремо. Кожне дезертирство є СЗЧ, але не кожне самовільне залишення частини в Україні є дезертирством, додають вони.
Самовільне залишення частини — це відхід без дозволу командира, який є менш серйозним порушенням, ніж дезертирство. Головна різниця — у намірі повернутися: зазвичай військові повертаються за деякий час, часто з медичних чи сімейних причин. Дезертирство ж означає свідоме прагнення повністю уникнути обов’язку служити в армії. Під час воєнного стану СЗЧ карається позбавленням волі на 5–10 років, дезертирство — на 5–12 років, пише платформа.
Статистика Генпрокуратури України:
2022 рік: менше як 10 тисяч в обох випадках;
2023 рік: 16,5 тис. випадків СЗЧ і майже 8 тис. дезертирств;
Січень–жовтень 2024 року: понад 40 тис. СЗЧ і понад 20 тис. дезертирств;
Упродовж січня–квітня 2025 року за фактами СЗЧ відкрили 61,2 тисячі кримінальних проваджень, а за дезертирство — 9,4 тисячі. У 2024-му військовим, які залишили частину лише раз, дозволили повернутися без покарання і з листопада того року до війська повернулися 29 тисяч осіб.
Твердження про "400 тисяч дезертирів" опублікував у Telegram словацький акаунт Casus Belli Live, пов’язаний з порталом Slobodný vysielač. Наступного дня запис із відео Скороход поширив Каменський, а далі його підхопили й інші сторінки. Вираз є маніпулятивним: у ньому змішано різні правові категорії та використано сумарну статистику без пояснення контексту. Слова Скороход були вирвані з інтерв’ю, перекручені та використані для створення хибного враження про українську армію.
Роберт Фіцо неправдиво стверджував, що міжнародна спільнота не закликала до миру в Україні
Наприкінці липня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо у щотижневому відеозверненні заявив, що щодо України "не було організовано жодного спільного заклику десятків країн до негайного припинення війни та миру". Він звинуватив міжнародну спільноту, зокрема ЄС, у пасивності, порівнявши ситуацію у секторі Газа, де Словаччина разом із ще 25 країнами та Єврокомісією закликала до негайного припинення бойових дій і засудила вбивства цивільних.
"Набагато небезпечніший для світового миру розвиток подій в Україні. Але тут не було організовано жодного спільного заклику десятків країн до негайного припинення війни та миру. Коли я просив про щось подібне нещодавно на Європейській раді, мені відмовили", — зазначив Фіцо.
Проте ці твердження не відповідають дійсності, повідомляє проєкт Demagog.sk. Адже міжнародна спільнота неодноразово і на найвищому рівні, включно з Генеральною Асамблеєю ООН, ухвалювала резолюції та ініціативи із закликами до мирного врегулювання війни в Україні.
28 лютого 2022 року відбулося 11-те надзвичайне засідання Генасамблеї ООН, яке 2 березня ухвалило резолюцію: 141 країна підтримала, 5 — проти (зокрема Росія), інші утрималися. У документі закликали до негайного політичного врегулювання та вимагали від Росії припинити вторгнення і вивести війська з України.
У квітні 2022 року генсек ООН Антоніу Гутерріш запропонував Великоднє перемир’я (21–25 квітня). ЄС і Україна підтримали, Росія відхилила.
2023 рік: нова резолюція з наголосом на «всеосяжний, справедливий і тривалий мир» та подвоєння дипломатичних зусиль, за яку проголосувала 141 країна. Документ підтвердив суверенітет і територіальну цілісність України.
2025 рік: резолюція із закликом до деескалації, швидкого припинення бойових дій, поваги до суверенітету та відповідальності за воєнні злочини.
З 2022-го Генасамблея ООН ухвалила 8 резолюцій, що закликали до миру в Україні — більшість країн їх підтримала.
Подібні заклики лунали й з інших міжнародних майданчиків.
Тому твердження Роберта Фіцо про відсутність спільних міжнародних закликів до миру в Україні суперечить численним фактам. Від початку повномасштабного вторгнення такі ініціативи неодноразово ухвалювалися на найвищому рівні — їх підтримала більшість країн.
Чехія
Перед виборами у Чехії Окамура активізував антиукраїнську риторику та міфи про злочинність
Чим ближче до парламентських виборів у Чехії, тим частіше українці та сама Україна стають одним із головних об’єктів передвиборчої риторики та агітаційних матеріалів опозиційної партії SPD. Відтак у соцмережах лідера партії Томіо Окамури з’являються обіцянки "зняти українські прапори" та гасла про те, що "чеська влада продалася Україні".
11 серпня Окамура разом з іншими опозиційними політиками провів трансляцію у Facebook та YouTube Hodina pravdy ("Година правди"), під час якої він знову звинуватив громадян України у злочинності, вимагав провести ревізію всіх дозволів на перебування і припинити будь-які виплати допомоги біженцям. Наразі відео переглянуло понад 14 тисяч користувачів.
Одна з гостей ефіру стверджувала, що українські діти мають переваги в освіті та що є населені пункти, де їх у класах більше, ніж чеських, хоча податки сплачують саме чехи. Інші учасники критикували чеський уряд за підтримку України, виступали проти санкцій щодо Росії, а економічні проблеми пов’язували з політикою ЄС.
Подібні заяви лунають не вперше. У липневому дайджесті ми вже розповідали про фейк щодо "високого рівня злочинності" серед українців у Чехії. Цього разу на маніпуляції відреагував міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний. Він опублікував у Facebook офіційну статистику, яка доводить: українці не підвищили рівень злочинності в Чехії.
"Томіо Окамура та його постійна брехня і розпалювання ненависті до українців — не мають нічого спільного з реальністю. За даними поліції Чехії, у 2024 році рівень злочинності серед українців був таким самим, як і серед чехів — 0,65 %", — зазначив міністр.
Виборний додав, що цей показник навіть нижчий за середній серед іноземців, а, наприклад, словаки потрапляли в статистику утричі частіше. На його думку, факти говорять самі за себе, але Окамура натомість обирає маніпуляції та розпалювання ворожнечі. Допис міністра вже зібрав понад 1200 коментарів.
Видання Forum24 у коментарі нагадало чеським виборцям, що риторика політика збігається з російськими інтересами. Оглядачі застерігають, що реалізація планів Окамури, зокрема закупівля газу в Росії, орієнтація на BRICS та згортання зв’язків з ЄС, могла б призвести до економічної й політичної ізоляції Чехії, подібної до нинішньої ситуації в Угорщині та Словаччині.
На агресивну антиукраїнську й антиєвропейську кампанію в Чехії реагують не лише політики, а й звичайні громадяни. В одному з регіонів з’явилися чотири великі білборди з фотографією президента Росії Володимира Путіна та підписом: "Děláte to dobře, moje děti!" ("Ви добре це робите, мої діти!). І підпис "Nevolím kolaboranty" ("Не голосую за колаборантів").
Послання спрямоване проти політиків, яких автори вважають проросійськими, серед них — Андрій Бабіш (ANO), Томіо Окамура (SPD), Катержіна Конечна (KSČM), Карел Гавлічек та Їндржіх Райхл (PRO).
Ініціатором повісити такі білборди став 75-річний Вацлав Махачек та його друзі. Він пояснює, що хотів би, аби перемогли демократичні партії, "які не хочуть війни й не підтримують Росію". "Не можемо допустити, щоб у нашій країні перемогли ті, хто підтримує Росію. Ми не хочемо війни", — сказав він журналістам CNN Prima NEWS.
Польща
Фейк про "соціальний будинок лише для українців" у Варшаві
У польських соцмережах поширюють інформацію, нібито у Варшаві збудували соціальний будинок, де житло надають лише українцям. Один із таких дописів на платформі X зібрав понад 26 тисяч переглядів і сотні поширень, викликавши хвилю ворожих коментарів. Допис містив посилання на YouTube-відео під назвою "Варшава. Соціальний будинок тільки для українців".
Фактчекери Konkret24 з’ясували, що ця інформація — маніпуляція. У Польщі немає "соціальних будинків" у вузькому сенсі, натомість є комунальне житло, яке надається за однаковими критеріями для всіх, незалежно від громадянства. У столичній мерії підтвердили: жоден будинок у Варшаві не будувався спеціально для біженців, а в новобудові на вулиці Stolarska 6 немає жодного мешканця з України. Пріоритет отримують особи у складних життєвих обставинах, зокрема літні люди або люди з інвалідністю, а не представники певної національності.
Відео та допис на соцмережі X не містять адресу, перевірених джерел чи доказів. Натомість використовуються типові техніки маніпуляції: подання неперевірених "життєвих історій", емоційно забарвлені формулювання, перебільшення та узагальнення. Чимало кадрів у ролику не мають стосунку до Варшави й можуть бути згенеровані штучним інтелектом.
Konkret24 зазначає, що акаунт у X, який поширив фейк, регулярно публікує меседжі, що збігаються з кремлівською пропагандою. Подібні наративи, спрямовані на розпалювання ворожнечі між місцевими та українськими біженцями, фіксують і в інших країнах Центральної та Східної Європи.
Більше про це — за посиланням.
Фейк про нову категорію таксі Bolt "Українець для українця"
У польських соцмережах з кінця липня поширюють скриншот нібито мобільного додатку Bolt із новою категорією перевезень — "Українець для українця" ("Ukrainiec dla Ukraińca"). На зображенні ця "послуга" подана поряд із реальними опціями на кшталт "Комфорт" чи "Жінки для жінок". Один із постів у соцмережі X про такі перевезення зібрав понад 750 тисяч переглядів, а фейк поширили навіть політики з партії "Конфедерація польської корони".
Фактчекери Demagog і Konkret24 встановили, що скриншот є підробкою. Його джерелом став російськомовний TikTok-канал про роботу таксистів у Польщі, який двічі публікував відео з цим зображенням, що зібрало багато переглядів і коментарів, у тому числі з антиукраїнськими меседжами.
На підробку вказують кілька деталей: усі інші категорії в інтерфейсі підписані англійською, а ця — польською; на зображенні є друкарські помилки. На офіційному сайті Bolt такої опції немає, і навіть при створенні облікового запису з українським номером вона не з’являється.
PR-менеджерка Bolt Poland Мартина Курковська підтвердила, що компанія ніколи не планувала й не запроваджувала такої категорії, закликавши користувачів не поширювати фейкову інформацію.
За словами Konkret24, метою підробки є розпалювання антипатії поляків до українців — один із типових інструментів кремлівської пропаганди.
The project is co-financed by the governments of Czechia, Hungary, Poland, and Slovakia through Visegrad Grants from the International Visegrad Fund. The mission of the fund is to advance ideas for sustainable regional cooperation in Central Europe.
Проєкт співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через ґранти Вишеградського фонду. Місія фонду — підтримувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.



