Свято Покрови Пресвятої Богородиці в Українській церковній громаді Братислави об'єднало цьогоріч і святкування 5 річниці заснування парафії. (джерело: Facebook: Українська Громада Братислава)
Запропонувати нову тему, написати блог або зв'язатися з редакцією: ukraine(собака)spectator.sk.
Слідкуйте за нами в соцмережах: Facebook |Instagram | Telegram
Щорічне свято Розалії (Rozálske hody) у багатьох жителів Ламача асоціюється з церквою та каплицею Святої Розалії, яка входить до
списку національних пам’яток культури Словаччини. Вже не один рік на початку осені тут збираються віряни різних конфесій, щоб вшанувати пам’ять святої, взяти участь у богослужінні чи побачитися зі знайомими та друзями.
Недільного дня біля подвір’я храму було людно, найменші відвідувачі гралися на застелених ковдрах біля своїх мам, частина людей сиділи на лавах та слухали трансляцію богослужіння надворі. Всередині храму було багато людей від малого до великого.
"Гарна сьогодні була Свята меса", — обмінюються враженнями жінки після богослужіння.
Одна з них — місцева жителька Братислави Дарина Копрівова, яка проживає у Ламачі вже 38 років. Вона, бувши 20-річною дівчиною, переїхала сюди з батьками, тут вийшла заміж та народила доньку. Жінка через стан здоров’я зараз ходить до церкви рідше, проте завжди під час своїх прогулянок стає перед храмом та молиться.
"Коли у 1976 році я переїхала сюди жити, мене, як вірянку,
щось завжди притягувало у цій старовинній церкві", — говорить жінка та додає, що їй дуже сподобалися цьогорічні Розалійські годи, адже були й священники української греко-католицької церкви та римо-католицької.
Допомога від українців
Церкву Святої Розалії з 2019 року відвідують й українці з Церковної громади Братислави. Тут щотижня проводить служби, катехизацію дітей, хрещення чи вінчання молодят настоятель для українців в Братиславській єпархії, священник УГКЦ Ігор Марусин.
Під час згаданих словацьких свят та до дня української Покрови Пресвятої Богородиці у храмі відбулися урочисті богослужіння, під час яких для вірян презентували й відреставровані елементи головного вівтаря.
Спільними зусиллями церкви, міського уряду та громади вдалося відновити втрачену копію скульптури Святого Духа у вигляді голуба, а також відреставрувати й сцену коронації Діви Марії, яка відображена у золотій короні. До фінансування реставраційних робіт долучилася й українська громада у Братиславі.
Цього року українська церковна громада відзначає й своє п’ятиріччя з дня заснування.
"Я хотів би порадіти разом з вами та поділитися гарною новиною. Силами нашого благодійника, які приклав багато своїх зусиль, та з допомоги інших українців нам вдалося відновити головний вівтар. Скульптура голуба на горі вівтаря завершує зображення Пресвятої Трійці в сцені Коронування Діви Марії. Це своєрідний подарунок до п’ятиріччя з дня заснування української громади", — звернувся до гостей отець Марусин під час богослужіння на честь Покрови та Дня захисників України.
Відновлений образ Святого Духа
Репродукція світлини, зробленої не пізніше 1952 р. Оригінал: парафіяльний офіс у Ламачі, фотоальбом присвячений 5 жовтня 1952 р. Юліану Бенедіковічу. (джерело: farský úrad Lamač)
За даними Братиславського міського архіву об’єкт, який становить культурну цінність, а саме головний вівтар церкви, був поставлений у 1747 році, розповідає експерт з Міського інституту охорони пам'яток у Братиславі (Mestský ústav ochrany pamiatok v Bratislave) Патрік Бакса. Каплицею, яка є власністю міста, управляє район Ламач.
Останній план реставрації каплиці реалізовувався понад 15 років тому, але через брак коштів тоді не змогли завершити архітектурно-історичне дослідження, яке є передумовою реконструкцій. На початку року керівництво округу Братислава-Ламач звернулося до Муніципального інституту охорони пам’яток у Братиславі й так у каплиці розпочалися архітектурно-історичні дослідження, які включали й відновлення вівтаря.
Вівтарів було декілька у храмі, проте зберігся лише один, виконаний у стилі раннього бароко, каже Бакса. Саме йому вдалося віднайти у парафіяльній канцелярії старі фотографії, на яких над головним вівтарем був зображений голуб.
"Ми знайшли у парафії альбом, де були дві фотографії, які датовані найпізніше 1952 та 1980 роками. Це останні світлини, на яких він був зображений", — говорить експерт та констатує, що оригінальну скульптуру голуба знайти не вдалося, її було втрачено. Нову копію ж на основі знайдених світлин створив Ян Фечо, член Палати словацьких рестораторів.
Корона Діви Марії
Вівтар із далекого 17 століття зберігся до нашого часу майже без змін, тому це дуже цінна пам’ятка культури в Братиславі, розповідає Бакса. У архіві столиці знаходиться й інший важливий документ — опис договору, на основі якого працював каменяр під час оформлення вівтаря. Вівтар на той час коштував 550 золотих, додає експерт та пояснює, з чого ж він складається.
З правої та лівої частини стоять скульптури Святого Роха та Святого Себастіана, які є покровителями від епідемії чуми. У печері розміщена Свята Розалія, а над нею в задній частині зображена коронація.
"Сцена Коронування Діви Марії зображена у верхній частині вівтаря. Нам вдалося точно відтворити втрачену скульптуру Святого Духа", — коментує експерт та говорить, що попри пошуки, інформацію про корону знайти не вдалося.
Через багато років сцена Коронації Діви Марії була завершена. (джерело: Yura Yuriv, Mestský ústav ochrany pamiatok v Bratislave)
"Там мала б бути корона. Але ми її не знайшли на фотографіях. Тобто вона зникла набагато раніше", — констатує він.
Проте вихід все ж знайшовся, адже шукали схожий образ за аналогіями.
"Ми знали, як це зробити за сучасними аналогіями, тобто на основі вивчення подібних випадків у Європі. Сьогодні обидва символи прикрашають раритетний вівтар", — каже експерт.
Композиція золотого та білого кольорів корони ґрунтується на загальній концепції вівтаря, де також використали й тодішню технологію polierweiss, яка була типовою для вівтарної архітектури з оздобленнями в епоху бароко. Таким чином тоді митці імітували білий мармур. Найближчим часом у церкві мають реконструювати й дах вежі.
Мирослав Кастран, Посол України в Словацькій Республіці
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словацькій Республіці (джерело: Myroslav Kastran/Facebook)
Храм української греко-католицької церкви чи не єдиний у Словаччині, вже п’ять років він об’єднує та збирає українців. Особисто у мене храм викликає теплі почуття та спогади, адже він названий на честь Розалії, а так звали мою бабусю. Бабуся була першою людиною, яка привела мене шестирічного до церкви в селі на Львівщині. Тому коли я вперше прийшов до храму минулого року, згадав бабусю, її на жаль, вже немає в живих, але церква мені нагадала ті приємні та теплі родинні спогади. Вдячний отцю Ігорю, що він об’єднує українську громаду та допомагає людям
Отець Леонард Павлак, священник парафії у селищі Plavecký Štvrtok, раніше — у парафії Lamač.
Отець Леонард Павлак (джерело: www.lamac.sk)
"У цій міжнародній спільноті є учні, які походять з різних традицій, які слухають Євангеліє іншою мовою, але це те ж саме Боже слово, яке працює у наших серцях. Чи його почуємо словацькою, чеською, польською або українською мовою, це одна й та ж спільнота учнів, де учителем є Боже слово. Воно нам каже, щоб двері цієї церкви були відкритими для людей. Якщо ми закриємо двері хоча б один раз, станемо сектою та перестанемо бути громадою церкви. Ми славимо покровительку цього старого та рідкісного храму, який сьогодні є церквою, де Боже слово промовляють українською. Свята Розалія мала в собі свободу та відкрите серце до Бога і стала ученицею Христа".
Отець Андрій Євчук, секретар Апостольської Нунціатури в Демократичній Республіці Конго. Раніше секретар Апостольської нунціатури в Словаччині
Отець Андрій Євчук (джерело: Українська Греко-Католицька Церква)
"Мені дуже імпонувала проповідь отця Леонарда, який теж допомагав у становленні цієї церкви для української громади. Отець Леонард сказав про відкриті двері і це дуже важливо, адже храм має бути місцем, яке відкрите для всіх людей. Свята Розалія об’єднала українців, які постали перед труднощами ще в період пандемії та зараз, коли йде війна. Ми маємо зараз гарну нагоду у спільній молитві, яка об'єднує українців та допомагає їм, і це Божий промисел".
Ян Сітар, священник римо-католицької парафії Ламач у Братиславі
Ян Сітар, священник (джерело: Ján Sitár)
"Голуб символізує Святого Духа, який є духом спокою, любові, добра та миру. Він нас об'єднує та нагадує, що ми сини та доньки єдиного Отця, який на небі. Ці якості об’єднують людей, як церква згуртувала два народи — словаків та українців".
