Словаччина, зокрема Братислава є частиною українського волонтерства. Варто зазначити, що Словаччина одна з перших підставила дружнє плече Україні з самісінького початку війни. Українці почали приїздити сюди , тікаючи від терору, наприкінці лютого.
З 14 по 16 жовтня в усьому світі українські волонтери провели акції на честь Дня Захисника України, який відзначається 14 жовтня.
Дійства відбулися у 60 містах Європи та Америки, зокрема в Братиславі, аби весь світ усвідомив , які насправді українські захисники, чому Росія має бути визнана державою-терористом, а світові лідери змогли зробити все, щоб закрити небо України.
Організатори братиславської акції на Головній площі – команда Support Ukraine Slovakia.
Support Ukraine Slovakia – це спільнота небайдужих українців у Словаччині, які роблять все можливе задля підтримки України за кордоном. Головний напрям діяльності – організація мітингів у Братиславі задля висловлення своєї позиції, боротьби з антиукраїнською пропагандою та поширення важливих для України меседжів. Спільнота намагається допомагати на всіх фронтах. Зокрема, йдеться про збирання коштів на обладнання для ЗСУ, плетіння маскувальних сіток, які нещодавно доставили на фронт.
Мені пощастило поспілкуватися з однією з лідерок спільноти – Кароліною Бендрик. У команді Support Ukraine Slovakia вона відповідальна за комунікацію зі ЗМІ.
-Як і коли створено вашу ініціативу?
- Все почалося навесні та за участі різних людей. Дехто дуже допоміг на початку, а потім через особисті обставини залишив волонтерську діяльність. Дехто долучився до команди кілька місяців тому, але вже активно працює і цим дає поштовх волонтерському руху.
Варто визнати: на початку ми працювали дещо хаотично, без чіткої системи, на ентузіазмі. Зараз вже комунікуємо з українським консульством, з нашими військовими, заздалегідь опрацьовуємо тези для висловлювання на мітингу, щоб вони чітко відповідали потребам України та ЗСУ.
Одна з ключових організаторів та натхненників нашої діяльності – це Христина Недогода. На початковому етапі вона контролювала майже всю діяльність – працювала над сценаріями акцій, шукала людей для участі у перформансах, налагоджувала між ними комунікацію.
Ольга Серветник у команді також від самого початку. Вона відповідає за отримання дозволів на проведення мітингів, комунікує з поліцією, яка забезпечує порядок на наших акціях, допомагає шукати волонтерів тощо.
З весни склад команди організаторів дуже змінився, з’явилися нові люди. Зараз у нашій команді 15 осіб, кожна людина відповідає за певний напрям роботи. Наприклад, Дарія Шатохіна організовує перфоманси на мітингу. Все що ви побачили 16 жовтня – результат її роботи. А зона моєї відповідальності до речі – це комунікація зі ЗМІ.
Ксенія Олійник – наша комунікаційниця, вона відповідає за всі сторінки у соцмережах, за тексти, маркетингове просування тощо. І саме Ксенія стала головним організатором мітингу 10 жовтня, який ми проводили взагалі без підготовки, як реакцію на обстріли українських міст Росією.
Величезний внесок у мітинг 16 жовтня зробила Мар’яна Новікова через технічний сценарій, вона також добирала звук для перфомансів, виступала у якості менеджера по різних питаннях і не лише! Мар’яна виконала неймовірно багато роботи, яка, до того ж, потребує багато часу.
Чи допомагає вам словацький уряд і що має зробити керівництво ЄС задля ефективної допомоги українським громадянам у Словаччині зокрема?
- Конкретно у нашій діяльності уряд допомагає тим, що видає дозволи на мітинги, іноді – неймовірно швидко. Наприклад, мітинг 10 жовтня пройшов без підготовки. Це було раптове рішення, спричинене подіями в Україні – масовими обстрілами українських міст Росією. Тоді ми вийшли, щоб висловити своє обурення цим та закликати світ закрити наше небо та визнати росію терористом. Бо лише терорист може обстрілювати мирних людей, а також залишити їх взимку без тепла, води та світла.
Дозвіл на мітинг ми отримали того ж дня, 10 жовтня, дуже швидко і без зайвих труднощів. Саме тому вдалося мітинг не відкладати. Наскільки ми знаємо, не у всіх країнах вийшло з дозволом день у день, тому дехто виходив пізніше.
Крім того, словацький уряд дбає про нашу безпеку, тож наші мітинги завжди відбуваються під наглядом поліції – це допомагає у мирний та законний спосіб боротися з провокаторами, які не завжди, але часом відвідують наші мітинги також.
Щодо того, що має зробити ЄС – якщо говорити суто про нашу діяльність, то нам часто бракує інформаційної підтримки. Заохотити ЗМІ – словацькі чи будь-які інші написати про нас – непросте завдання. Хотілося б більшої реакції від них, бо це – важливий інструмент протидії російської пропаганді. На наших мітингах виступають справжні очевидці жахливих подій, які розказують те, що пережили, те що бачили й те, що російська пропаганда не розкаже. Вони мають бути почуті й це завдання для ЗМІ також. Ми також організовуємо перфоманси, щоб візуалізувати події в Україні, і тому поява відповідних фотографій у пресі також важлива. Бо ці перфоманси допомагають людям емоційно перейнятися подіями в Україні. Коли ти читаєш про війну у газеті – це не те саме, що бачити її на власні очі. Так, через газету ти також можеш побачити смерть, зрозуміти що війна це зло, але емоційно переймаються далеко не всі люди. Для пробудження цих емоцій і існують наші перфоманси.
Чи відчуваєте ви розуміння українських страждань і труднощів у Європі?
- Так. Ті з нас, хто працює у міжнародних компаніях і тому часто спілкуються з іноземцями, всі кажуть, що отримують підтримку. Я, наприклад, маю колег з Великої Британії. Одна з них провела зі мною спеціальну зустріч, щоб висловити свою підтримку. Ще один колега, щойно я з ним познайомилася, спитав про Україну і зізнався, що читає новини щодня і мало не плаче. Він, до речі, чоловік.
І також чимало словаків все розуміють. Наприклад, один з чоловіків також мені сказав, що читає новини про Україну щодня, молячись за успіхи ЗСУ. Є і цілі локальні організації, що допомагають українцям. Наприклад, Mier Ukraine. Вони й гуманітарну допомогу збирали, і мітинги також влаштовують. А на нашому останньому мітингу 10 жовтня словак взяв наш рупор і подякував нам, що ми відкриваємо очі словакам. І також додав, що словаки стоять поруч з українцями.
У який спосіб прокремлівська пропаганда стоїть на заваді волонтерському руху? Чи відчуваєте ви її вплив на словацьку спільноту?
- Тут ми можемо судити лише з власного досвіду. А він показує, що кремлівська пропаганда намагається користуватися локальними проблемами європейців, щоб закликати їх на мітинги, а вже на мітингах просувати російські наративи.Так було на мітингу у Чехії від 3 вересня, наприклад, або на нещодавних протестах у Молдовії. Всі ці акції організовано за участю проросійських сил – достатньо подивитися на їхніх організаторів, щоб зрозуміти це.
У день, коли у РФ оголосили мобілізацію, у Братиславі проросійські сили організували ходу з закликом до мирних переговорів між Україною та Росією. Відчуваєте іронію? Вони закликали до миру у той час, коли росія своїми діями показувала, що збирається продовжувати ескалацію.
І, звісно, кремлівська пропаганда впливає на розуми росіян, що мешкають у Словаччині, та деяких словаків. Адже на мітинги до нас приходили й ті, й інші, щоб висловити проросійські меседжі. І до речі, такі люди дуже часто опускаються до лайки та образ, чого ми, своєю чергою, ніколи не робимо. На свої акції ми виходимо з метою чесно, мирно, відверто, але без грубощів розповісти про події як вони є.
Що мають робити засоби масової інформації — українські і європейські — для боротьби з нею (пропагандою)?
- Це дуже важке питання, і відповіді на нього простої, мабуть, теж немає. Але, можливо, для боротьби з пропагандою пресі слід частіше дослуховуватися до спільнот на кшталт нашої, які діють незалежно, утворилися виключно на ентузіазмі звичайних громадян і на меті ставлять розв'язання проблем, з якими ці громадяни стикаються.
Наприклад, під час мітингу 16 жовтня головним меседжем була вдячність: захисникам – за наше життя, друзям – за підтримку. Насамперед українські захисники й захисниці потребують реальної підтримки, і на акції учасники показали справжню вдячність за надію повернутися на Батьківщину і мати щасливе майбутнє у цивілізованій країні.
Наприкінці мітингу учасники записали повідомлення-подяку для наших захисників, яку всі учасники прокричали разом дуже голосно. Крім того, підготували добірку листів від дітей з їх думками та побажаннями захисникам. Відео вирушить на фронт та публікуватиметься в соцмережах, щоб військові мали змогу побачити це.
Окрім подяки, українці закликали через промови та перфооманс визнати росію державою-агресором та надати Україні достатньо потужної зброї, адже Україна цієї війни не хотіла і не збиралася нікого знищувати.
Для українців важлива правда про війну в Україні. Світ має чути правдиву інформацію, сприймати її, і це ускладнить російській пропаганді поширення своїх наративів. «Перш за все ми б’ємося за розуми словаків, бо серед них багато людей, що лояльно ставляться до СРСР і Росії, як його наступника. Є певна частка, якій байдуже щодо Росії, натомість хвилюються, що через війну всі допомагатимуть українцям і забудуть про словаків. Саме ці люди мають чути, що українці страждають неймовірно і що життями платимо за своє право взагалі існувати як нація», - акцентувала Кароліна Бендрик.
Волонтерський рух – це власне про те, як віддавати – серце, час, фінанси, а часом навіть життя. Відомо чимало випадків загибелі українських волонтерів, коли вони доставляли на фронт необхідне. Наразі вся Україна - уособлення волонтерства. Без страху, втоми, з миром і добром боронить свою землю.