Новим послом Словацької Республіки у Росії стане Петер Припутен. Перед від’їздом його прийняв у себе міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар.
Як інформує пресслужба відомства, Припутен вже обіймав цю посаду у Москві з 2014 по 2020 рік.
Глава словацької дипломатії зазначив, що Словаччина продовжує послідовно пропагувати дипломатичні рішення та діалоги у ході розв’язання проблем.
"Відповідно до програмної заяви уряду, ми закликаємо у всіх цих випадках якомога швидше припинити бойові дії та розпочати мирні переговори", — сказав міністр та додав, що Словацька Республіка, принципово сприяє дотриманню міжнародного права і тому засуджує порушення цього з боку РФ у випадку конфлікту в Україні.
Країна, за словами Бланара, має підтримувати прагматичну та коректну співпрацю з Росією, особливо у сфері енергетичної безпеки, щодо нафти, газу та ядерного палива.
"Попри те, що ми працюємо над диверсифікацією, в інтересах Словаччини, щоб наявні коридори для транзиту цих товарів були збережені", — підкреслив міністр.
"Новий" посол, старі зв’язки
Припутен стане дворазовим послом у Росії, а про його призначення Бланар узгодив з Фіцо ще у червні цього року, інформує Pravda.
Видання повідомляє, що цілком незвично, щоб одна й та сама людина двічі обіймала посаду посла в одній країні: у дипломатії існує неписане правило, що цього не буває, але трапляються винятки. Це пов’язано з особливими обставинами чи конкретними інтересами.
Фіцо був задоволений роботою Припутена і хоче мати голову посольства в Росії ту людину, яка вже знає місцевість і налагодила дуже хороші контакти в цій країні. Це, очевидно, має сенс у контексті війни російської держави проти сусідньої України, пояснює медіа.
Припутен провів більшу частину свого часу в Росії, коли Фіцо був прем'єр-міністром. У серпні 2016 року словацька дипломатія досягла безпрецедентного успіху, оскільки за кілька днів змогла реалізувати запит Фіцо щодо зустрічі з Путіним.
Припутен замінить на посаді посла Словаччини у РФ Любомира Регака.
Як сказав новий посол під час зустрічі з Бланаром, він використовуватиме всі можливості для просування словацьких інтересів у Росії, враховуючи обмеження, які випливають із зобов’язань у рамках членства в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі. У цьому контексті він додав культуру, науку, освіту як важливі сфери, на які також "негативно вплинув на безперервний конфлікт в Україні".
"Це стосується, наприклад, підтримки контактів зі словацькими вченими, які працюють в Об’єднаному інституті ядерних досліджень у Дубні над довгостроковими міжнародними проєктами", — сказав Припутен.
Після початку повномасштабної війни в Україні словацький уряд призупинив своє членство та всю діяльність у Дубні, повідомляє Sme. Проте не всі науковці повернулися назад до Словаччини, більшість з них досі працюють в інституті.