Ilustračné foto (джерело: TASR)
У Словаччині проживають багато людей з інших країн, тут офіційно визнано чотирнадцять національних меншин, серед яких русинська та українська.
Русини проживають на території України в Закарпатській області та на сході Словаччини. Окрім того, ще в Польщі, Угорщині та Румунії.
Які ж різдвяні традиції мають русини у Словаччині?
Голова громадської організації Labirsky Rusyny Александр Грічко пояснює, що русини святкують Різдво в різні дати, залежно від конфесії. Греко-католики відзначають головне свято в році 25 грудня, а от православні русини дотримуються переважно юліанського календаря та мають Святвечір 6 січня, а саме Різдво 7 січня.
"Це свято ми називаємо Рождество Ісуса Христа, Святий Вечур або Вілія", — розповідає Грічко.
У минулому традиції дотримувалися більше, але дещо дійшло і до наших днів.
Обов’язково перед Святою вечерею люди мили обличчя та руки крижаною водою зі струмка, цей звичай залишається актуальним для деяких родин, але тепер русини вмиваються холодною водою в затишних оселях.
Святвечір по-русинськи
Русинське Різдво також згадує й Василь Дідик, дідусь та бабуся якого, були русинами. Святий вечір розпочинається, коли на небі з’явиться перша зоря. Обов’язковою перед вечерею була молитва. Русинський святковий стіл вирізняється різноманітністю страв. На кутах стола обов’язково мав бути зубчик часнику та мед, для того, щоб вся сім’я була здорова цілий рік.
Важливою стравою були вареники з "лекваром", це сливове повидло. Також їли "колочену" квасолю з грибною підливою та квашену капусту з грибами.
"Колочена" квасоля — це своєрідний гарнір, який складається з розтертої вареної квасолі з часником, олією та підсмаженою цибулею. Застілля продовжувалося маленькими пиріжками з маком, які називаються бобальки та фанками (різдвяні пампушки).
Закінчується Святвечір різноманітними ласощами та випічкою. У русинів, які проживають на території Словаччини, особливе значення має традиційний святковий пиріг — Штедрак, який складається з чотирьох шарів: макового, горіхового, джемового та сирного, між якими розташоване тісто.
Христос рождається! Славіте його!
Русини дуже гостинні люди, й про це свідчить давня традиція накривати стіл для мандрівника, про яку розповів Грічко. Це означає, що на Святвечір господарі додатково накривають на одну людину більше. Тобто русини завжди готові прийняти навіть неочікуваного гостя.
У минулому під стіл клали сіно, яке символічно пов’язане з Ісусом і нагадувало про бідні умови, в яких він народився. Василь Дідик згадує, як дідусь, якого звали теж Василем, кидав в солому цукерки, копійки та горіхи. Це було радістю для дітей, адже їхнім завданням було це все знайти.
Також ланцюгом обв’язували стіл, що символізувало єдність родини та щоб в новому році не зіпсувалися ніякі стосунки. Під скатертиною в русинській сім’ї можна знайти гроші, які мали забезпечити стабільність і добробут. Сьогодні ці звичаї менш поширенні, але все ще зустрічаються, як на Закарпатті, так і в Пряшівському краї.
Наступного дня в русинських хатах голосно лунає традиційна коляда. Всі охочі колядники навідуються до людей колядуючи та віншуючи, щоб новий рік був сповнений радості. Для русинів гордість, якщо до них завітали колядники.
Існує й традиційне різдвяне привітання Христос рождається! — Славіте його!
