Як українці відреагували на перемогу проросійських політиків у Словаччині

Я приїхала до Братислави з Приштини (Республіка Косово) через три дні після дочасних виборів, на яких перемогла партія "Курс – соціальна демократія" (Smer-SD) екс-прем’єра Роберта Фіцо. На той момент я вже прочитала висловлювання її очільника про те, що Словаччина має більш суттєві проблеми, ніж допомога Україні. Ці слова означають, що розраховувати на продовження військової допомоги не варто.

Ступивши на словацьку землю, мимоволі почала придивлятися до білбордів, що лишились після виборів, до облич людей та будь-яких нюансів, які б вказали на настрої словаків. Та, в першу чергу, мене цікавили думки українців, які живуть у Словаччині. Хтось із них прибув задовго до повномасштабної війни, хтось минулого року, коли російські війська вторглись у їхні міста й села.

Наприклад, Євген Тимошенко приїхав із Донецька у 2017-му. Відтоді живе й працює в Братиславі, має власний бізнес. Як не дивно, він доволі спокійно відреагував на перемогу партії Smer-SD.

– Я бачив, якими були такі ж хлопці кілька років тому, наприклад, в Угорщині, і як змінилась їхня риторика зараз. Європейський Союз має механізми впливу на політиків. Навіть якщо вони на початку повномасштабної війни підтримували Путіна, то зараз мусять дослухатися до думки демократичної більшості, – каже він.

А от інша моя співрозмовниця думає інакше. Віра Михайлова приїхала у лютому з Запорізької області. Знайшла роботу на заводі, сина влаштувала до школи. Жінка зізнається, що після жахіть війни життя потроху почало налагоджуватись. Але буквально в перший день після виборів у неї відбулась неприємна розмова з колегою, місцевою мешканкою.

– Вона підійшла до мене і сказала: "Чи знаєш ти, хто переміг? Більше тобі тут не місце, повертайся в Україну!", – розповідає Віра. – А куди нам їхати? В нашій квартирі живуть російські військові, місто майже зруйноване, та й небезпечно людині з проукраїнською позицією залишатись на окупованій території.

Білборд у столиці (джерело: Makei Liudmylaм)

Поділилася своїми тривожними думками і 30-річна Владислава Мороз, яка емігрувала до Словаччини разом із чоловіком п'ять років тому. Подружжя працює в міжнародній компанії, багато подорожує. Каже, обрали для проживання цю країну, бо менталітет, культура і мова не надто відрізняються від українських. Та, живучи в Братиславі, Владислава стикнулася з проявами ксенофобії.

– Якось я вигулювала собаку. До мене підійшов літній чоловік, розговорилися. Почувши, що я з України, він раптом змінив тон і почав говорить образливі речі. Інший чоловік, мешканець сусіднього будинку, назвав мого чоловіка фашистом. Такі речі роблять наше життя не комфортним. Тож після недавніх виборів ми все частіше думаємо над зміною країни проживання, – розповідає Владислава.

А от 77-річна Марія Рибак, яка 30 років тому заснувала Українську недільну школу в Братиславі, нікуди переїздити не збирається. Вона народилась у родині лемків у селі Микова, звідки походять батьки всесвітньо відомого українця Енді Воргола. Все своє свідоме життя пані Марія допомагає українцям і вірить, що здоровий глузд переможе політичні амбіції.

– У мене вдома живе родина з Харкова: батьки-лікарі, їхній десятирічний син та бабуся-вчителька. Вони дуже бояться, що допомога Словаччини Україні припиниться і Україна залишиться сам-на-сам із ворогом. Але я не думаю, що нові політичні лідери підуть цим шляхом. Я оптимістка і сподіваюся тільки на краще, – каже вона.

Фотовиставка на одній із вулиць Братислави, на якій є сюжети війни в Україні (джерело: Makei Liudmyla)

Брат іще однієї мешканки Братислави, Ольги Острогляд, зараз на фронті. Новину про зменшення військової допомоги Україні молода жінка сприймає як особистий біль.

– Сумно, – зізнається вона. – Востаннє я так переживала під час президентських виборів в Україні. Парадокс цих виборів у Словаччині був у тому, що словаки, як і ми у 2019-му, з двох зол обирали найменше. Ми слідкували за екзит-полами і мали надію, що переможе прогресивна політсила. Але не так сталося, як гадалося. Я знаю напевно, що буде важче.

Засновник громадської організації Інститут центральноєвропейської стратегії (ICES) Дмитро Тужанський, який слідкував за ходом виборів у Словаччині, констатує: дива не сталося.

– У Словаччині буде ізоляціоністська та популістська коаліція під прапорами антиамериканізму, антиукраїнства та проросійськості, – зазначає він. – Саме такої коаліції (Smer + Hlas + SNS) хотіли виборці усіх трьох партій; їхні думки, цінності та переконання співпадають найбільше, хай і не повністю.

Експерт пояснює, в чому полягає найбільша загроза такої коаліції для України. Цій темі він присвятив окремий пост у своєму фейсбуці.

– Словаччина зараз переживає складні соціально-економічні проблеми, і не видно передумов, як нова коаліції та уряд зможуть суттєво змінити ситуацію, – зазначає Дмитро Тужанський. – Відтак, їм потрібно буде знайти винного в тому, що "словаки й надалі живуть погано", і Україна та війна в Україні, а також українські біженці можуть стати тими, на кого правляча команда спробує повісити всі проблеми.

Автор: Makei Liudmyla