Олександр Вертій (джерело: особистий архів Вертія)
В українській родині Вертіїв любов до педагогіки передавалася з покоління в покоління, від батька й до сина. Для 36-річного Олександра Вертія саме батько став незмінним другом, тренером і прикладом для наслідування, адже змалку привчав його до спорту та віри в себе.
Тепер Олександр тренує дітей у Братиславі та ділиться знаннями з батьками у соцмережах, а під його керівництвом фізичною культурою займається й син, дев'ятирічний Марк.
Головний секрет у тренуванні дітей спортивний педагог вбачає у тому, щоб дослухатися до дітлахів, стати для них, у першу чергу, другом, а вже потім - тренером. Також він переконаний, що спорт дає змогу молодому поколінню відволіктися від гаджетів.
"З дітьми мені завжди було легше знаходити спільну мову, ніж із дорослими, я не втомлююся від спілкування з ними. Але тут важливо ще й підтримувати зацікавленість дитини в тренуваннях, бо мотивація - це головне", - поділився під час розмови Олександр Вертій.
Майбутній тренер народився в пригороді Одеси в родині, де всі були педагогами: дідусь викладав історію, бабуся і мама були вчительками молодших класів, батько - тренером із футболу і викладачем фізичної культури в місцевій школі. Саме завдяки батьку хлопчик закохався в спорт, адже вони всюди були разом: грали у футбол, волейбол, великий та настільний теніс. В юні роки він також займався боксом і боротьбою.
Завдяки такому вихованню чоловік почувається впевнено у будь-якій спортивній дисципліні - як в командних, так і в індивідуальних видах.
Від учителя фізкультури до провідного тренера мережі спортзалів
У 2010 році Вертій закінчив інститут фізичної культури, спорту та реабілітації при Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені Ушинського в Одесі. Під час навчання щорічно проходив практику в дитячому таборі.
Після закінчення вишу пішов працювати в школу вчителем фізкультури. Але зарплата вчителя-початківця була невеликою, тож Вертій вирішив змінити сферу діяльності. Протягом двох років пробував себе в різних сферах, але ніяка інша робота не припадала до душі.
"Певний час працював у бізнесі та менеджером із продажу на підприємстві. Але зрештою я зрозумів, що хочу навчати дітей, передавати їм свою любов до спорту. Ніщо інше так мене не тішить, як тренерська робота", - поділився чоловік.
Все ж Олександрові пощастило знайти роботу тренером із самооборони. Заробітну плату пропонували таку саме, як у школі, але були перспективи, і головне - можливість безплатно тренуватися. Це й стало вирішальним аргументом, аби він повернувся до улюбленої справи у 2013 році. Кар’єрне зростання йшло в унісон з особистим життям, того ж року українець одружився, а через рік у них з дружиною народився син. Олександр із трьох років почав привчати сина до спорту, як це колись було і в його дитинстві.
Майже п’ятнадцять років свого життя Вертій присвятив роботі з дітьми.
"У 2021 році я став кращим співробітником дитячого фітнесу серед усіх клубів мережі "Вища ліга" (Мережа популярних фітнес-центрів в Одесі - Ред.), а згодом отримав посаду методиста з дитячого фітнесу", - згадує Вертій.
Словаччина - нові досягнення
Близько двох років тому Вертій із дружиною та сином переїхали до Братислави. Спочатку чоловік пробував реалізувати себе в інших сферах: працював на таксі, хотів відкрити власний бізнес, але, врешті-решт, вирішив займатися тим, що знає і вміє найкраще: тренувати малечу.
Він прийшов до спортивного клубу Cityfitness Ružinov неподалік від свого дому та запропонував свої послуги. Відтоді й займається з дітьми 7-13 років (в індивідуальному порядку й менших за віком - Ред.) двічі на тиждень: проводить заняття з самооборони, персональні тренування в тренажерці та дитячу оздоровчу реабілітацію.
За словами Вертія, словацька система тренерства кардинально відрізняється від української: якщо в Україні тренери працюють із клієнтами клубів, вони отримують зарплату, то тут спортзал дає тобі базу, а клієнтів маєш знайти сам.
Тому й вирішив шукати клієнтів та розповідав про себе у соцмережах. До Братислави через війну в Україні приїхало дуже багато родин із дітьми, які шукали, чим би відволікти малечу, трохи згладити стрес від переїзду. Тож Вертій вирішив звернутися до них.
"Написав у Facebook-групу "Мами в Братиславі", люди зацікавилися і привели дітей на пробне заняття. За пару тижнів я вже мав не лише постійних клієнтів, а й відгуки задоволених батьків. Тож усе більше людей зверталися до мене", - розповів спортсмен.
Протягом місяця вдалося створити клієнтську базу, якої було достатньо, аби працювати виключно в спортзалі. Першим підопічним тренера був словацький хлопчик, який на початку не міг підтягнутися жодного разу, а зараз уже впевнено робить 16 підтягувань. Наразі Вертій тренує близько 30 дітей - як словаків, так і українців.
"На одній хвилі" з сином
Олександр Вертій на тренуванні з сином Марком (джерело: Tamara Zinchenko)
Одна з життєвих настанов Вертія полягає в тому, що не можна давити на дитину, змушувати робити те, що їй не подобається. У цьому переконався на досвіді з власним сином.
"Свого часу змусив сина ходити на дзюдо, хоча він зовсім не бажав займатися цим спортом. Десь через місяць, забираючи Марка з тренування зі сльозами на очах, я замислився: а чи правильно вчиняю? Тоді я пообіцяв йому не примушувати більше до тренувань, бо спорт має, передусім, приносити задоволення", - розповів тренер.
І все ж таки йому вдалося зацікавити сина боротьбою - власним прикладом. Він відвідував тренування з боротьби та пропонував сину скласти компанію. Якось Марк погодився, і вони почали тренуватися разом. А потім у мультфільмі малий побачив, як поштар розвозить кореспонденцію на коні, і попросив тата навчити і його їздити верхи. Так у 5 років він почав займатися кінним спортом, і це захоплення тривало два роки.
Разом з тим Вертій наголошує, що треба враховувати не лише побажання дитини, а й її можливості. Приміром, одного разу вони з сином проїхали близько 50 км на велосипедах, і для хлопчика ця відстань виявилась важкуватою.
Зараз Марку 9 років, двічі на тиждень він відвідує заняття з боксу. В цей же час тато теж боксує, аби бути з сином "на одній хвилі". А хлопець дає йому поради між раундами! Також вони разом знімають відео для соцмереж та каналу тренера в Youtube.
Хлопчик знає три мови і захоплюється шахами, що надзвичайно тішить батька. Адже інтелектуальні вправи не менш важливі для розвитку дитини, ніж фізичні.
Вертій переконаний, що немає прикладу кращого, ніж власний - тож саме так виховує сина.
"Моя порада батькам: не примушуйте дитину займатися чимось. Якщо їй подобається певний вид спорту, добре. Якщо ж ні - просто познайомте з цим видом, а далі нехай дитина сама вирішує, що їй до душі", - каже він.
Особливості дитячих тренувань
Марк виконує вправи разом з тренером (джерело: Tamara Zinchenko)
Спортсмен переконаний, що дитячий тренер із фітнесу має вміти буквально все. Він не лише тренує дітей у залі, а й бігає з ними крос, катається на роликах та велосипедах, плаває в басейні.
За словами тренера, діти швидко втомлюються від одноманітності, і коли він це помічає, пропонує урізноманітнити тренування: приміром, день працювати в залі, а наступне тренування присвятити боксу. Або додати пробіжки навколо озера чи пограти в бадмінтон чи в баскетбол. Це не лише утримує інтерес дитини, а й допомагає їй розвиватися гармонійно та різнобічно.
Загалом, щодо дитячих тренувань, в Словаччині існує та сама проблема, що й в Україні: дуже мало спортзалів, які пропонують послуги для дітей. Причин тут кілька. По-перше, це більша відповідальність. По-друге, кваліфікація персоналу - адже тренер має розуміти дитину.
Вертій каже, що тренерам набагато простіше працювати з дорослими. Можна тренувати одразу кількох людей, спілкуватися з ними на звичні, "дорослі" теми. А з дітьми не лише потрібно знайти спільну мову, а й приділяти їм набагато більше уваги, щоб запобігти травмам. Тому важливо контролювати роботу з вагою та амплітуду рухів. На його Instagram сторінці можна знайти рекомендації щодо вправ згідно з віком дитини.
"Дітей у жодному разі не можна тренувати так само, як дорослих, тут є чітка прогресія у вазі. Дитина сильна, м’язи у неї розвинені, але кістки м’які. І якщо дати дитині понаднормове навантаження, існує ризик деформації кісток. Навіть невелика асиметрія може призвести до порушень опорно-рухового апарату", - каже тренер.
Щоб реалізувати всі свої ідеї та знання у майбутньому, тренер планує відкрити в Братиславі власний спортзал. Він уже має чіткий бізнес-план і зараз перебуває в пошуках інвестора. Це буде клуб із відмінним сервісом, орієнтований не лише на дорослих клієнтів, а й на роботу з дітьми, де працюватимуть фахівці своєї справи.
Матеріал створено завдяки програмі ЮНЕСКО "Підтримка українських біженців через ЗМІ", що фінансується урядом Японії.
