Якщо ви хочете запропонувати нам свої теми для висвітлення або написати блог для "Новини зі Словаччини", ви можете зв’язатися з нами за адресою: ukraine(собака)spectator.sk
Ви також можете слідкувати за новинами на нашій сторінці у Facebook
"Місцеві жителі завжди цікавилися моїми справами, вони не знали мене, але запитували куди я йду чи що робитиму", - так охарактеризувала своє тепер уже рідне та знайоме місто Превідза (Prievidza - ред.) українка Ольга Акіншина.
Понад рік жінка разом з родиною проживає у словацькій Превідзі та дивується, що у рідному Києві вона не знала сусідів, а тут вже знає майже ціле місто. Акіншина у Превідзі також відвідує й український клуб, де проводять різні заняття для дітей та дорослих.
Унікальність Прєвідзи полягає не лише у відкритості місцевих чи історичних пам’ятках. Місто має дуже незвичайний статус серед словаків - йому присвячують жарти та, навіть, пісні. Якщо говорити це більш зрозумілою мовою, то Превідза для словаків як Троєщина для киян. Саме цей статус і заохочує дізнатися про місто більше.
Місто має свою пісню
Прєвідза розташована у Тренчинському краю, де живуть понад 47 тисяч людей. Місто було засноване у 13 столітті і входить воно до регіону Горна Нітра (Horná Nitra). Це територія, яка охоплює частину масиву Карпат з чималою фауною та флорою, а також привабливими туристичними місцями.
Знайомство з сучасною Прєвідзою можна почати не з подорожі до міського вокзалу або прогулянкою історичним центром. Побачити місто, тільки символічно, можна й через пісню. Саме однойменну пісню гурту “Karpina” словаки й рекомендували послухати перш ніж відвідати місцину.
Перші рядки пісні одразу складають весь тон композиції: "Najväčsia diera je Prievidza, a Prievidza je výborná" (Найбільша яма - це Прєвідза і Прєвідза прекрасна - ред.). Можливо, для когось ці слова можуть недоречними чи грубими, але саме так чимало словаків проводять асоціації з містом. Текст пісні навіть переклали французькою мовою на порталі "Lyrics Translate", що свідчить про її популярність.
Більшість жартів про місто пов’язані з фотографіями неякісно зроблених доріг у Прєвідзі, звідси і рядки про "ями" у пісні. Також словаки жартують і десь про складний характер місцевих, і про відсутність туристичних місць.
Підпис: (Вгорі) "Піраміди у Гізі"; (Внизу) "Піраміди у Прєвідзі".
Чим запам’ятається центр
Приїхавши до Прєвідзи потягом або автобусом, ви потрапите на головний вокзал міста. Невелика та охайна будівля, розташована недалеко від центру, що робить його доступним та зручним для подорожуючих. Зовнішній вигляд вокзалу може здатися простим, але чистота та доглянутість створюють приємне враження.
Прогулянка до центру міста триває менше десяти хвилин. Перше, на що можна звернути увагу, так це те, наскільки тут тихо. У неділю місто майже безлюдне, що додає особливі враження. У центрі, за класикою кожного міста, розміщується головна площа, у Превідзі це площа Свободи (Námestie slobody) та фонтан. На центральній вулиці панує атмосфера спокою та розслаблення: батьки гуляють зі своїми дітьми, пенсіонери розважливо п’ють каву, а місцеві підлітки грають у шахи.
У центрі міста розташований магазин солодощів української мережі "Вацак". Тут й працює українка Ольга Акіншина, яка переїхала до Словаччини минулого року разом з п’ятирічним сином Кирилом та своєю мамою. Українка дивується відкритості жителів.
"Перший час відчуття були дуже дивні. Місто досить маленьке, тому кожен один одного знає. У рідній країні я не знала хто мої сусіди, а тут я знаю ціле місто", - зазначила Ольга.
За цей рік Ольга активно налагодила своє життя у Прєвідзі, знайшла нових друзів і колег, а її син Кирило без проблем адаптувався до нового середовища, попри мовний бар’єр. Ольгу захопила місцева культура, але особливо її захопили люди у Прєвідзі, які неодноразово допомагали її сім’ї, коли вони тільки переїхали до Словаччини.
Проживши у місті понад рік, Ольга поділилася розповіла про місця, які обов’язково треба переглянути відвідавши Прєвідзу.
Бойницький замок та зоопарк
Замок у місті Бойніце, розташований всього в 20 хвилинах їзди громадським транспортом від Прєвідзи, є одним з найстаріших і найважливіших історичних пам'яток Словаччини. Він розташований на кургані над містом, надаючи йому видовищну панораму.
Це місце Ольга порекомендувала переглянути першим чином, оскільки Бойницький замок служить як популярний туристичний об’єкт у Прєвідзі.
Перша письмова згадка про можливе існування замку в Бойніцях датується 1113 роком. Спочатку замок був зроблений з дерева, що розвинувся на місці попередньої фортеці. Протягом 13 століття він був поступово перебудований з каменю як власність родини Гонт-Познань, набуваючи свою характерну архітектуру.
Замок у Бойніце часто використовувався як локація для зйомок фільмів про середньовіччя. Одним із таких прикладів, це п'ятисерійний італійський серіал "Печера Золотої троянди". Цікавим фактом також є те, що одним з декораторів кінострічки був Марек Долнік (Marek Dolník - ред.) з Прєвідзи.
У підніжжі замку розташований найбільший зоопарк Словаччини, який можна відвідати безпосередньо після огляду фортеці. Національний зоопарк Бойніце є найстарішим і найбільш відвідуваним зоопарком у країні. Його відкрили для публіки 1 квітня 1955 року, а його площа становить 41 гектар.
Бойніцький національний зоопарк володіє унікальною колекцією тварин з усього світу, яка налічує понад 360 видів і понад 2700 екземплярів. Це найбільша колекція серед всіх зоопарків у країні.
Подивіться на “Небо”
У найстарішій частині міста Прєвідзи, на вулиці Dlhá, знаходиться відомий одноповерховий будинок під назвою "Небо". Цей будинок має збережене підземелля, вхід до якого оформлений чотирма кам'яними блоками, які утворюють арку. На арці зберігся напис: "Curavit Polerecki Gorgy anno 1763", що перекладається як "Побудований Юраєм Полерецьким у 1763 році".
Юрай Полерецький був сенатором міста. Як розповідається у народній легенді, у підземеллі "Неба" знаходиться легендарний таємний хід, що веде до Бойніцького замку. Деякий час підвал використовувався для зберігання товарів з місцевого заводу "Carpathia", що виготовляє спеції для їжі.
Музей ветеранів та вугільна шахта
Серед локальних туристичних об’єктів, мешканці Прєвідзи порадили відвідати музей раритетних автомобілів та вугільні шахти. Про ці місця мало хто знає, але вони варті уваги.
"Muzeum Veteranov" (Музей Ветеранів - ред.) можна знайти на вулиці Priemyselná, недалеко від річки Гандловки. Це місце для тих, хто має почуття до техніки минулих часів. Колекція старих автівок та мотоциклів розташована у п'яти будівлях і постійно поповнюється. У музеї ви зможете побачити оригінальні автомобілі Tatra 603 та Tatra 12, а також машини JAWA та ČZ з 1930-х років.
Відвідувачі музею вугільної промисловості Верхньої Нітри мають можливість дізнатися про те, як шахтарі спускаються під землю для щоденної роботи. Експозиція музею розповідає історію видобутку бурого вугілля у Словаччині
Цікаві факти про Прєвідзу:
Назва міста походить від словосполучення "pri vodze" (при воді - ред.), оскільки Прєвідза знаходиться біля річки Нітра.
У Прєвідзі розташований міжнародний аеропорт. Хоч він і не створений для регулярних рейсів, аеропорт став ідеальним місцем для міських аероклубів.
У Прєвідзу перший поїзд прибув понад 120 років тому. У місцевій залізничній станції, що існує понад століття, розташоване унікальне історичне депо, яке 15 років тому отримало статус національної пам'ятки.
Прєвідза було відбудовано "майже з нуля" після Другої світової війни, більшість будівель побудовані у стилі соціалістичного реалізму.
Український клуб “Берегиня”
Навіть у невеликій Прєвідзі українська спільнота змогла організувати місце, де вони можуть провести час в оточенні інших українців. Для цього був створений культурний центр "Берегиня" на вулиці Kolomana Novackeho. Український клуб розташований у будинку культури недалеко від центрального парку Прєвідзи.
Ольга розповідає, що у "Берегині" регулярно проводять різні заняття та атракції для українських дітей, яким дуже важливо не втрачати зв’язок з рідним краєм. "Це дуже допомагає українським батькам залишити дітей під наглядом, коли вони на роботі", - додає українка. Через велику кількість роботи, Ольга не так часто відвідує український клуб, але коли в неї з’являється нагода вона з радістю його відвідує.
Окрім дитячих програм, в українському клубі також проходять спільні творчі вечори та екскурсії для дітей та дорослих. Культурний центр також проводить святкування національних та міжнародних свят.