Зліва Марош Сікора, в центрі засновник All4Ukraine Сергій Савченко. (джерело: Erik Stopka)
Запропонувати нову тему, написати блог або зв'язатися з редакцією: ukraine(собака)spectator.sk.
Слідкуйте за нами в соцмережах: Facebook | Instagram | Telegram
Фестиваль Pohoda, що відбувся 10–12 липня у Тренчині, і цього року став простором не лише для музики, а й для важливих розмов. Різні ініціативи наголошували на російській агресії проти України, необхідності активної підтримки та поширення перевіреної інформації.
Своїм досвідом і поглядами поділилися волонтери, кінематографісти та громадські активісти, які тісно співпрацюють з Україною, пише My Trenčín.
Десятки тисяч людей також проходили повз знищену російським дроном авітівку швидкої допомоги "Оксану", яка перевозила поранених солдатів з фронту. Її придбали за пожертви словаків, і сьогодні вона документує лише крихітну частину жахів війни.
Розбита швидка допомога Оксана на фестивалі Pohoda (джерело: Erik Stopka)
Спочатку дрони, потім пікапи
На фестивалі вже третій рік поспіль мали змогу представитися організації, які допомагають Україні. Серед них була волонтерська організація All4Ukraine, яку заснував Сергій Савченко.
"99 відсотків людей на Pohoda кажуть нам — "дякуємо, що ви воюєте за Європу, за Словаччину". Багато хто говорить, що не всі словаки такі, як словацький уряд — і ми це знаємо", — сказав Савченко, який має контакти з командирами українських бригад і батальйонів. Саме вони збирають запити від солдатів і відбирають найбільш нагальні потреби.
Марош Сікора з All4Ukraine пояснив, що пріоритет надається запитам з фронту, а не з тилових територій. За його словами, потреби змінюються не лише з часом, а й із сезонами. Якщо раніше головним запитом були дрони, то тепер — автомобілі, особливо пікапи.
"Усі розуміють, що швидка допомога рятує життя, але дуже важливі пікапи, бо автівка швидкої допомоги не завжди може дістатися до місця бою", — пояснив Сікора.
Волонтери також доставляють генератори, турнікети та медичне обладнання. Все це купують за пожертви і щонайменше раз на два місяці везуть в Україну особисто.
Сікора подякував директору фестивалю Міхалу Кашчаку за наданий простір, де люди змогли дізнатися більше про ситуацію в Україні.
"Важливо про це говорити, поширювати послання. Навіть особисте свідчення в соцмережах у своїй “бульбашці” має сенс", — розповів чоловік.
Від незнайомців до друзів
Для Мароша Сікори допомога українським солдатам — це особиста справа. З незнайомців вони перетворилися на знайомих, а згодом — на друзів.
"Після повернення тиждень неможливо знайти мотивацію. Бо речі, які ми тут обговорюємо, здаються дрібницями в порівнянні з тим, що відбувається там. Там ти реально допомагаєш рятувати життя", — продовжив він.
Йдеться не лише про важке моральне навантаження. З чоловічої перспективи, каже Сікора, є ситуації, які залишають глибокий слід. Він згадує знайому снайперку Катю. Усвідомлення того, що вона воює на фронті, а ти, як чоловік, повертаєшся у безпечне середовище, — непросте.
"Це речі, з якими важко впоратися", — додав чоловік.
Риторика влади тривожить біженців
Павол Пекарчік у наметі "Дітям України" (джерело: Erik Stopka)
На фестивалі у сусідньому наметі на фестивалі перебував кінематографіст Павол Пекарчік, який в рамках ініціативи "Deťom Ukrajiny" презентував проєкт створення центру для дітей із територій, де щодня тривають обстріли.
"Глибоко в тилу голови сіл не хочуть дозволяти дітям відвідувати школи очно — вони навчаються лише дистанційно. Формально вони встигають, але за п’ять років пандемії та війни їм бракує соціального контакту. Ми хочемо взяти їх на місяць у Карпати", — пояснив Пекарчік.
На фестивалі також були представники ініціативи "Mier Ukrajine". Її представник Маріан Куліч зазначив, що мета ініціативи — представляти Україну в словацькому суспільному просторі.
Куліч зазначив, що хоча вимушені переселенці почуваються в Словаччині загалом добре, завдяки культурній та географічній близькості, водночас відчувають загрозу з боку виступів Роберта Фіцо.
"Кожен переселенець почувається вразливим, бо залишив рідну країну й усвідомлює, що в будь-який момент може стати об’єктом урядової риторики й бути висланим із країни, що поставить під загрозу його існування", — додав Кулич. За його словами, багато українців бояться брати участь у заходах на підтримку України чи волонтерських ініціативах, остерігаючись тиску з боку держави.
