Від "біологічної зброї" до "отруйної їжі": дезінформація щодо українців у Словаччині, Чехії та Польщі

Проєкт "Боротьба з дезінформацією щодо українських біженців у країнах Вишеградського партнерства" реалізують "Новини зі Словаччини" спільно з виданнями "Наш вибір" у Польщі та ProUA у Чехії.

У польських соцмережах поширюється інформація про нібито масове впровадження української мови у школах Польщі як другої іноземної — замість німецької, французької чи іспанської.

Такі твердження активно поширюють представники однієї з правоконсервативних партій. Вони називають цю ініціативу "антипольською" та такою, що "пристосовує школи до іммігрантів" та навіть позбавляє польських дітей права на вивчення більш "перспективних" мов.

У соцмережах ці публікації зібрали сотні тисяч переглядів. Утім, як заявило Міністерство освіти Польщі, жодних змін щодо обов’язкового вивчення української мови не передбачалося.  

Словаччина

Фейки про біозброю: ящур у Словаччині став темою антиукраїнських теорій 

Спалах ящуру у Словаччині став не лише викликом для фермерів, а й приводом для нової хвилі дезінформації. (джерело: Tetiana Omelchenko)

Спалах ящуру у Словаччині став не лише викликом для фермерів, а й приводом для нової хвилі дезінформації. У березні влада оголосила надзвичайний стан через виявлення хвороби на фермах поблизу угорського кордону. У межах протиепідемічних заходів на сьогодні знищили майже 8600 тварин. Ящур — вірусне захворювання, що стрімко поширюється серед парнокопитних і може переноситися повітрям, транспортом чи одягом.

Та вже за кілька днів у соцмережах почали ширитися конспірологічні версії. Колишня депутатка Анна Белоусовова опублікувала допис, де припустила, що знищення худоби — це навмисна операція з ослаблення самодостатності регіону. На її думку, це "кара згори", щоб посилити залежність від постачання м’яса з ЄС або України. У тому ж дописі вона згадала і "українські біолабораторії", і нібито замах на генерала, що розслідував їхню діяльність.

У коментарях під такими публікаціями лунали заяви про "біологічну війну Заходу проти неслухняних країн" і припущення, що вірус з’явився саме в Словаччині й Угорщині не випадково. Такі теорії підхоплювали канали на кшталт Bádateľ, відомі поширенням антинаукового контенту.

Фахівці з громадської організації Hoaxy a podvody оперативно спростували ці фейки, однак у березні лише пости з конспірологією про ящур набрали понад 1,6 мільйона переглядів. Тим часом офіційні структури не коментували хвилю дезінформації, чим, на думку аналітиків, посприяли її поширенню.

Більше — за посиланням. 

Від "дефіциту ліків" до "медичного туризму": як медичні фейки підживлюють упередження до українців у Словаччині

Від початку повномасштабної війни українців у Словаччині неодноразово ставили в центр дезінформаційних кампаній, зокрема в темах, пов’язаних із охороною здоров’я. (джерело: Tetiana Omelchenko)

З початку повномасштабної війни українських біженців у Словаччині неодноразово ставили в центр дезінформаційних кампаній. Особливо часто фейки стосувалися сфери охорони здоров’я — зокрема, заяв про дефіцит ліків, поширення епідемій та перевантаження системи через українців.

Найпоширеніші фейки про українців і систему охорони здоров’я у Словаччині:

Фейк 1: Українці "відбирають" робочі місця у словацьких медиків.
Насправді у Словаччині вже багато років фіксується гострий дефіцит лікарів і медсестер. Уряд сам заохочував працевлаштування українських медиків. Однак складнощі з визнанням дипломів часто змушують їх виїжджати в інші країни.

Фейк 2: Ліків бракує через гуманітарну допомогу Україні.
МВС Словаччини заявило, що дефіцит препаратів спричинений глобальними логістичними проблемами. У 2022 році допомогу медикаментами Україні не реалізували через нестачу препаратів у самій Словаччині.

Фейк 3: Біженці нібито приносять епідемії.
Попри побоювання щодо COVID-19, туберкульозу та ВІЛ, у 2022 році було зафіксовано лише 16 випадків туберкульозу серед біженців. Епідеміологи підтверджували, що система охорони здоров’я працює стабільно, спалахів немає.

Фейк 4: Кашлюк "повернули" українці.
Фахівці пояснювали, що кашлюк не зникав повністю зі Словаччини, а збільшення захворюваності зумовлене насамперед зниженням охоплення щепленнями та природного імунітету серед дорослих. 

Фейк 5: Українці зловживають безплатною медичною допомогою.
Це не відповідає дійсності. Доступ до медичних послуг залежить від типу перебування, а витрати за незастрахованих пацієнтів покриває Міністерство охорони здоров’я. Страхові компанії не фіксують зловживань. 

Більше — за посиланням.

Чехія

Фейки про "отруйні" українські товари з кодом 482

Чеські Novinky.cz пояснюють, що означає 482 і спростовують фейк про “небезпечну українську їжу”. (джерело: Скріншот з відео Řetězák)

У Чехії вкотре набирає обертів дезінформаційна кампанія проти українських продуктів. Цього разу мішенню стало число 482 — префікс штрих-коду, яким позначаються товари, зареєстровані в Україні. Анонімні автори в додатку WhatsApp поширюють повідомлення, що продукти з таким кодом нібито є "отруйними" та несуть загрозу для здоров’я. Усе це — вигадка, яка не має нічого спільного з реальністю.

Цифри на початку штрих-коду — це EAN-префікс, який призначає міжнародна організація GS1, що об'єднує 116 країн. Код відображає країну реєстрації виробника, а не обов'язково місце виробництва. Наприклад, компанія може бути зареєстрована в Україні (код 482), але виготовити товар у Литві. Або чеський бренд із кодом 859 може виготовити суп в Таїланді. "Штрих-код не є правдивим індикатором географії виготовлення", — пояснюють автори розслідування у програмі Řetězák.

У ЄС обов’язкове маркування країни походження передбачене лише для певних категорій товарів: м’яса, риби та морепродуктів, меду, молока (в окремих випадках), фруктів та овочів. Для оброблених продуктів на кшталт салямі, шоколаду чи готових страв — це не обов’язково. 

Дезінформатори заявляють, що всі товари з кодом 482 — "отруйні" і що їх нібито використовують для приготування їжі в їдальнях, ресторанах, будинках для літніх людей. Усе це безпідставні вигадки, які мають лише одну мету — посіяти страх та недовіру до українських товарів.

Україна не є членом ЄС, тому її товари проходять ті самі митні та ветеринарні перевірки, що й імпорт з будь-якої третьої країни. Такі товари мають пройти перевірку і отримати сертифікат від ЄС.

Пам’ятник Бандері в Празі? Ні, це Львів — і черговий фотомонтаж

У Facebook знову шириться фейкове фото, на якому колишній мер одного з районів Праги, нині депутат Європарламенту Ондржей Коларж, нібито стоїть з українським прапором біля пам’ятника Бандері в Празі.

Насправді пам’ятника Бандері в Празі не існує. Зображення є фотомонтажем, як підтвердили експерти Demagog. Статую "вставили" у справжню фотографію, яку Коларж опублікував у мережі ще 22 лютого 2022 року — за два дні до повномасштабного вторгнення.

У дописі політик висловлював підтримку Україні та закликав до санкцій проти Росії. Пам’ятник, який використали у монтажі, розташований у Львові. Сфальсифіковане фото Facebook вже позначив як змінене. Сам Коларж назвав це "неймовірно невдалим" жартом.

Пам’ятника Бандері в Празі не існує. Спростування фейку від Demagog (джерело: Facebook)

"11 тисяч крон для біженців, а лише 880 для чехів?". Соцмережі поширюють маніпуляцію про виплати біженцям

У Чехії поширюється дезінформація про нібито несправедливі привілеї для українських біженців з інвалідністю: мовляв, вони отримують більше, ніж громадяни Чехії. Насправді йдеться про нову форму гуманітарної допомоги, передбачену законом "Lex Ukraine VII". Згідно з ним, біженці з інвалідністю мають право на виплату: 11 835 крон на дитину та 11 690 крон на дорослого.

Ці суми викликали хвилю обурення в соцмережах. Маніпулятивні пости стверджують, що у той час чехи з інвалідністю нібито отримують лише 880 крон, що, мовляв, є "зрадою" з боку уряду.

Чеський фактчекінговий проєкт Manipulatoři пояснює: сума (880 крон) — допомога по догляду для людей з І ступенем обмеження, тобто найнижчим. У чеській системі є чотири рівні, і допомога може сягати: до 19 200 крон для дорослих на IV ступені, до 27 100 крон для дітей.

До того ж гуманітарна допомога — єдина доступна виплата для біженців, які не мають доступу до повноцінної чеської соціальної системи. Тому порівнювати ці дві форми допомоги некоректно та маніпулятивно.

У Празі напали на українку посеред вулиці. Інцидент пов’язують із політичною риторикою ненависті

У Празі чоловік жорстоко напав на 35-річну українку, почувши її розмову російською з українським акцентом. Він вдарив жінку в обличчя, повалив на землю й ударив ногою — усе це супроводжувалося образами "українські шльондри".

Багато коментаторів пов’язали напад із розпалюванням ненависті опозиційними політиками. Незадовго до інциденту Андрей Бабіш, який лідирує в опитуваннях, посилив риторику проти українців, а його союзники з SPD закликали до їх висилання.

Бабіш заявляє, що українці повинні повернутися додому після закінчення війни. SPD вимагає висилати українців вже зараз, оскільки, переконаний Томіо Окамура, "українці й так за наші гроші їздять додому у відпустку, то нехай там і залишаються". Видання Forum24 прямо пов’язує риторику політиків з атмосферою ненависті, яка може підштовхувати до подібних актів насильства. 

Тим часом прихильні до опозиції користувачі соцмереж інтерпретують події по-своєму. І знову намагаються "звинуватити жертву", тобто тих самих українців: мовляв, це міг бути й не чех, а інший українець, якому не сподобалася російська мова тих жінок. Поліція розшукує нападника, йому загрожує звинувачення у хуліганстві та насильстві проти суспільної групи та окремої особи. За це передбачено до трьох років ув’язнення.

Більше — за посиланням.

Польща

"Українська замість німецької" в школах: що не так із заявами про вивчення української мови у Польщі

У польських соцмережах, зокрема на X та Facebook, поширюється інформація про нібито масове впровадження української мови у школах Польщі як другої іноземної — замість німецької, французької чи іспанської. Такі твердження активно поширюють представники правоконсервативної партії "Конфедерація". Вони називають цю ініціативу "антипольською" та такою, що "пристосовує школи до іммігрантів", а навіть позбавляє польських дітей права на вивчення більш "перспективних" мов. У соцмережах ці публікації зібрали сотні тисяч переглядів.

Приклад фейкового наративу (джерело: Facebook)

Утім, як заявило Міністерство освіти Польщі, жодних змін щодо обов’язкового вивчення української мови не передбачалося. Також українська не додаватиметься до переліку предметів на іспит восьмикласника. 

Спростування фейку про нав’язування школам української мови. (джерело: Facebook)

Насправді можливість вивчати українську мову як другу іноземну в польських школах існує з 2017 року. Йдеться не про обов’язкове введення, а про добровільне рішення конкретного навчального закладу, погоджене з місцевою владою. Щоб такі уроки з’явилися, батьки мають звернутись до дирекції школи. Та остаточне рішення ухвалює керівництво школи разом із засновником — зазвичай це орган місцевого самоврядування. Навіть наявність зацікавлених учнів не гарантує запуск таких занять.

Підвищена увага до цієї теми виникла після того, як до спецзакону про допомогу громадянам України внесли норму про обовʼязкове навчання українських дітей у польських школах. У цьому контексті можливість вивчення української мови розглядається як один зі способів зберегти зв’язок з рідною мовою та культурою для дітей-біженців. Українські освітяни наголошують: викладання української як другої іноземної — це одна з доступних опцій, яка не шкодить іншим учням і не суперечить освітнім стандартам Польщі.

Більше про це — за посиланням.

Маніпуляція про "сім паспортів": як саркастичне відео спричинило хвилю ненависті до українців у Польщі

(джерело: польща)

У соцмережах активно поширюється відео з TikTok, у якому українка демонструє сім закордонних паспортів і польською мовою стверджує, що отримує за кожен із них фінансову допомогу для родин з дітьми 800+. Ролик набув популярності після того, як його було опубліковано на платформі X — 386 тисяч переглядів, тисячі поширень. Поширив його акаунт, який раніше розміщував прокремлівський контент. Автор закликав до депортації жінки та довічної заборони на її в’їзд до Польщі.

Під публікацією з’явилися образливі коментарі та погрози. У дописах та коментарях поширювали тезу про "привілейоване становище" українців у Польщі. Відео поширювали у Facebook, Telegram та X — польською, англійською й російською мовами.

Насправді жінка, яка була на відео, пояснила згодом у медіа, що це був саркастичний жарт на тлі регулярних звинувачень у зловживанні системою соцдопомоги. Всі паспорти належать членам її родини — в Україні дозволено мати кілька закордонних паспортів на одну людину. Щобільше, після хвилі хейту українка звернулась до поліції через погрози в мережі.

За даними Institute for Strategic Dialogue, цей інцидент став частиною скоординованої дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію українських біженців у Польщі та посилення ксенофобських настроїв.

The project is co-financed by the governments of Czechia, Hungary, Poland, and Slovakia through Visegrad Grants from the International Visegrad Fund. The mission of the fund is to advance ideas for sustainable regional cooperation in Central Europe.

Проєкт співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через ґранти Вишеградського фонду. Місія фонду — підтримувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.