Посол України у Словацькій Республіці Мирослав Кастран (джерело: Facebook/ Посольство України в Словацькій Республіці)
Запропонувати нову тему, написати блог або зв'язатися з редакцією: ukraine(собака)spectator.sk.
Слідкуйте за нами в соцмережах: Facebook | Instagram | Telegram
На початку січня 2025 року Управління геодезії, картографії та кадастру Словацької Республіки (Úrad geodézie, kartografie a katastra) зазнало масштабної кібератаки, яка призвела до тимчасового блокування доступу до реєстрів нерухомості.
Прем'єр-міністр Фіцо схарактеризував цю атаку як "масову" та припустив, що за нею може стояти Україна. Він також зазначив, що ціллю хакерів було отримання конфіденційної інформації та дестабілізація роботи державних установ з метою вимагання грошей.
Фахівці з кібербезпеки стверджують, що для визначення винуватців подібних інцидентів необхідно проводити детальний аналіз, який може зайняти тижні або навіть місяці.
Крім того, у п'ятницю, 24 січня, Генеральна медична страхова компанія (Všeobecná zdravotná poisťovňa) стала об'єктом ще одної кібератаки. Фіцо зазначив, що це спроба отримати персональні дані пацієнтів, включаючи діагнози та інформацію про проведені або заплановані процедури. Він також зазначив, що наслідком атаки могло бути відключення електронних лікарських рецептів або навіть надання медичних послуг.
Однак, за інформацією видання "SME", масштаб атаки на VšZP було перебільшено та загрози викрадення даних пацієнтів не було. Згідно з повідомленням, атака була фішинговою кампанією, спрямованою не безпосередньо на страхову компанію, а на її клієнтів, з метою викрадення платіжних реквізитів та завдання фінансових збитків. Сліди цієї атаки вказують на Росію, а не на Україну.
Натяки на український слід
Роберт Фіцо у своїх заявах натякнув на можливу причетність України до цих кібератак. Він зазначив, що атаки можуть бути пов'язані з напруженими відносинами між Словаччиною та Україною, а також з критикою з боку Європейського Союзу. Фіцо заявив, що такі дії є "класичним прикладом того, як ліквідують непокірні держави", маючи на увазі Словаччину.
"Подібна велика кібератака була здійснена на Російську Федерацію і на ту саму структуру, тобто існують вагомі докази та підозри, що, ймовірно, ці атаки були здійснені з боку України", - прокоментував ситуацію міністр cільського господарства та розвитку регіонів Словаччини Ріхард Такач.
Заява прем’єра Фіцо вже спричинила критику з боку словацької опозиції. Колишній прем’єр-міністр Едуард Геґер назвав її "безвідповідальною" та зазначив, що такі звинувачення можуть нашкодити словацько-українським відносинам.
Представники опозиційних партій "Progresívne Slovensko" та "SaS", закликали Фіцо утриматися від бездоказових звинувачень. "Подібні заяви без жодних доказів — це не просто небезпечно, це може призвести до загострення відносин із сусідніми країнами", — наголосив лідер партії "Progresívne Slovensko" Міхал Шімечка.
Опозиція також закликала Роберта Фіцо звільнити міністра внутрішніх справ Матуша Шутая Ештока з посади у зв'язку з ситуацією навколо кадастру.
Україна заперечує причетність та закликає до надання доказів
Міністерство закордонних справ України категорично відкинуло всі звинувачення. У офіційній заяві відомства зазначено: "Категорично відкидаємо натяки на причетність України до кібератаки проти медичної страхової компанії в Словаччині. Вчергове закликаємо Прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо припинити шукати уявних ворогів у дружній до Словаччини та словацького народу Україні".
Посольство України в Словаччині також відреагувало на звинувачення, випустивши офіційну заяву, в якій категорично відкинуло будь-яку причетність України до інцидентів.
"Кібератаки є складними за своєю природою і потребують міжнародної співпраці та обміну даними для точної атрибуції. Будь-яке неупереджене дослідження та справедливе розслідування є необхідними для запобігання спотворенням інформації та подальшій ескалації напруги між країнами", — зазначає посольство у своїй заяві на соцмережі.
![Veľvyslanectvо Ukrajiny v SR/Посольство України в Словацькій Республіці: [SK/UA]🇸🇰: 𝐕𝐲𝐡𝐥𝐚́𝐬𝐞𝐧𝐢𝐞 𝐕𝐞𝐥̌𝐯𝐲𝐬𝐥𝐚𝐧𝐞𝐜𝐭𝐯𝐚 𝐔𝐤𝐫𝐚𝐣𝐢𝐧𝐲 𝐯 𝐒𝐥𝐨𝐯𝐞𝐧𝐬𝐤𝐞𝐣 𝐫𝐞𝐩𝐮𝐛𝐥𝐢𝐤𝐞 𝐤 𝐯𝐲𝐣𝐚𝐝𝐫𝐞𝐧𝐢𝐚𝐦 𝐧𝐢𝐞𝐤𝐭𝐨𝐫𝐲́𝐜𝐡 𝐬𝐥𝐨𝐯𝐞𝐧𝐬𝐤𝐲́𝐜𝐡 𝐯𝐲𝐬𝐨𝐤𝐲́𝐜𝐡 𝐩𝐫𝐞𝐝𝐬𝐭𝐚𝐯𝐢𝐭𝐞𝐥̌𝐨𝐯 𝐭𝐲́𝐤𝐚𝐣𝐮́𝐜𝐢𝐦 𝐬𝐚 𝐮́𝐝𝐚𝐣𝐧𝐞́𝐡𝐨 𝐳𝐚𝐩𝐨𝐣𝐞𝐧𝐢𝐚 𝐔𝐤𝐫𝐚𝐣𝐢𝐧𝐲 𝐝𝐨 𝐤𝐲𝐛𝐞𝐫𝐧𝐞𝐭𝐢𝐜𝐤𝐞́𝐡𝐨 𝐮́𝐭𝐨𝐤𝐮 𝐧𝐚 𝐞𝐥𝐞𝐤𝐭𝐫𝐨𝐧𝐢𝐜𝐤𝐲́ 𝐬𝐲𝐬𝐭𝐞́𝐦 𝐔́𝐫𝐚𝐝𝐮 𝐠𝐞𝐨𝐝𝐞́𝐳𝐢𝐞, 𝐤𝐚𝐫𝐭𝐨𝐠𝐫𝐚𝐟𝐢𝐞 𝐚 𝐤𝐚𝐭𝐚𝐬𝐭𝐫𝐚 𝐒𝐥𝐨𝐯𝐞𝐧𝐬𝐤𝐞𝐣 𝐫𝐞𝐩𝐮𝐛𝐥𝐢𝐤𝐲
V súvislosti s nedávnym kybernetickým útokom na elektronický systém Úradu geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky (UGKK), ktorý bol zaznamenaný začiatkom januára 2025 slovenskými príslušnými orgánmi, a so zreteľom na vyjadrenia niektorých slovenských vysokých predstaviteľov, ktoré viedli k nepriamym a aj priamym obvineniam Ukrajiny zo zapojenia do tohto kybernetického útoku zo strany niektorých slovenských politikov a časti slovenskej verejnosti, Veľvyslanectvo považuje za potrebné uviesť nasledovné:
1. Je známe, že Slovensko už v minulosti čelilo kybernetickému útoku typu DDoS (Distributed Denial of Service). Posledný takýto útok sa uskutočnil 28. marca 2023, keď po rozhodnutí Slovenskej republiky odovzdať Ukrajine svoje stíhačky MiG-29 boli hackermi napadnuté webové stránky kľúčových slovenských štátnych inštitúcií, vrátane Národnej rady Slovenskej republiky, Národnej banky Slovenska a Ministerstva obrany Slovenskej republiky. Tento útok bol organizovaný ruskými hackermi.
Mrzí nás, že naši slovenskí partneri sa opäť stali terčom rozsiahleho kybernetického útoku. Ukrajinská strana si uvedomuje následky takýchto zločinov, keďže sama nedávno čelila podobnému kybernetickému útoku zo strany ruských tajných služieb na Ministerstvo spravodlivosti Ukrajiny. Tento útok, ktorý sa uskutočnil 19. decembra 2024, viedol k dočasnému zablokovaniu práce 25 štátnych registrov.
Dnes už máme hodnoverné informácie, že činnosť mnohých kybernetických zločincov, ktorí sa špecializujú na používanie ransomwaru na útoky na západné krajiny, je koordinovaná a podporovaná ruskými tajnými službami a orgánmi činnými v trestnom konaní, ktoré poskytujú týmto zločincom „krytie“ a ochranu pred stíhaním.
Jedným z hlavných znakov týchto kybernetických útokov je možnosť použitia serverov nachádzajúcich sa na území iného štátu na maskovanie skutočného zdroja útokov, sťaženie ich vyšetrovania a vytvorenie ilúzie, že útok bol iniciovaný z inej krajiny. Podľa informácií odborníkov, to môže zahŕňať prelomenie serverov a ich následné využitie ako sprostredkujúcich uzlov, použitie cudzích VPNiek alebo prenájom serverov na cloudových platformách. Okrem toho útočníci často vytvárajú falošné stopy („false flag“), ktoré sa môžu snažiť naznačovať činnosť iného štátu alebo skupiny.
V tomto kontexte je atribúcia, teda určenie zdroja útoku a zodpovednej strany, základnou súčasťou reakcie na kybernetické útoky, aby sa predišlo chybám. Bez dôveryhodnej atribúcie hrozí riziko neopodstatnených obvinení, čo môže zhoršiť medzinárodné vzťahy a znemožniť potrestanie vinníkov. Len presná atribúcia umožňuje štátom a organizáciám jasne identifikovať zodpovednú stranu, či už ide o štát, organizovanú skupinu hackerov, zločineckú sieť alebo dokonca súkromnú spoločnosť.
Na základe verejne dostupných informácií o incidente zatiaľ neexistuje dostatok dôkazov na určenie zdroja útoku. 𝐏𝐫𝐞𝐭𝐨 𝐬𝐮́ 𝐚𝐤𝐞́𝐤𝐨𝐥̌𝐯𝐞𝐤 𝐯𝐲𝐡𝐥𝐚́𝐬𝐞𝐧𝐢𝐚 𝐨 𝐦𝐨𝐳̌𝐧𝐞𝐣 𝐮́𝐜̌𝐚𝐬𝐭𝐢 𝐔𝐤𝐫𝐚𝐣𝐢𝐧𝐲 𝐧𝐚 𝐤𝐲𝐛𝐞𝐫𝐧𝐞𝐭𝐢𝐜𝐤𝐨𝐦 𝐮́𝐭𝐨𝐤𝐮 𝐝𝐨 𝐮𝐤𝐨𝐧𝐜̌𝐞𝐧𝐢𝐚 𝐯𝐲𝐬̌𝐞𝐭𝐫𝐨𝐯𝐚𝐧𝐢𝐚 𝐬𝐥𝐨𝐯𝐞𝐧𝐬𝐤𝐲́𝐦𝐢 𝐨𝐫𝐠𝐚́𝐧𝐦𝐢 𝐧𝐞𝐩𝐨𝐝𝐥𝐨𝐳̌𝐞𝐧𝐞́ 𝐚 𝐳𝐚́𝐬𝐚𝐝𝐧𝐞 𝐧𝐞𝐩𝐫𝐢𝐣𝐚𝐭𝐞𝐥̌𝐧𝐞́.
2. Vzhľadom na špecifiká činnosti niektorých cudzích štátov, predovšetkým Ruska, a ich vysoko organizovaných profesionálnych hackerských skupín (tzv. APT skupín) nevylučujeme, že pri tomto útoku mohla byť použitá informačno-komunikačná infraštruktúra umiestnená na dočasne okupovaných územiach Ukrajiny, ktoré nie sú pod kontrolou ukrajinskej vlády. Použitie takejto infraštruktúry môže byť potvrdené alebo vyvrátené príslušnými ukrajinskými orgánmi len po obdržaní indikátorov kompromitácie a vykonaní podrobného vyšetrovania. 𝐊 𝟐𝟕. 𝐣𝐚𝐧𝐮𝐚́𝐫𝐮 𝟐𝟎𝟐𝟓 𝐔𝐤𝐫𝐚𝐣𝐢𝐧𝐚 𝐚 𝐣𝐞𝐣 𝐨𝐫𝐠𝐚́𝐧𝐲 𝐭𝐚𝐤𝐞́𝐭𝐨 𝐢𝐧𝐝𝐢𝐤𝐚́𝐭𝐨𝐫𝐲 𝐨𝐝 𝐬𝐥𝐨𝐯𝐞𝐧𝐬𝐤𝐞𝐣 𝐬𝐭𝐫𝐚𝐧𝐲 𝐧𝐞𝐝𝐨𝐬𝐭𝐚𝐥𝐢.
3. Kybernetické útoky majú zvyčajne nadnárodný charakter, čo vyžaduje úzku spoluprácu štátov a ich orgánov činných v trestnom konaní, vrátane boja proti manipuláciám a operáciám určených na zhoršenie vzťahov medzi štátmi. Ukrajina, ako signatár Budapeštianskeho dohovoru o kyberkriminalite, je pripravená spolupracovať so slovenskou stranou a ochotná poskytnúť pomoc pri vyšetrovaní tohto trestného činu. Navyše, s bohatými praktickými skúsenosťami v oblasti boja proti kybernetickým útokom sú ukrajinské subjekty kybernetickej bezpečnosti pripravené podeliť sa o skúsenosti so slovenskými kolegami. Za vhodné považujeme aj zapojenie mechanizmov medzinárodnej spolupráce prostredníctvom Europolu a Eurojustu.
Na základe uvedeného Veľvyslanectvo vyzýva zodpovedné osoby na strane Slovenskej republiky, aby sa v budúcnosti zdržali manipulovania s neoverenými a nepotvrdenými informáciami a vyhli sa neopodstatneným obvineniam.
---
🇺🇦: Заява Посольства України в Словацькій Республіці щодо висловлювань окремих словацьких високопосадовців стосовно причетності України до кібератаки на реєстр Управління геодезії, картографії та кадастру Словаччини
У зв’язку з нещодавньою кібератакою на реєстри Управління геодезії, картографії та кадастру Словацької Республіки (UGKK), що була зафіксована на початку січня 2025 року словацькими компетентними органами, а також зважаючи на заяви, які пролунали у цьому зв’язку від деяких словацьких високопосадовців, що призвели до опосередкованих, а іноді й прямих звинувачень України серед окремих словацьких політиків та частини словацького суспільства у причетності до зазначеної кібератаки, Посольство вважає за доцільне повідомити наступне.
1. Як відомо, Словаччина вже ставала об’єктом кібератаки типу DDoS (Distributed Denial of Service). Востаннє це відбулося 28.03.2023 року, коли після рішення Словаччини передати Україні свої винищувачі МІГ-29 сайти ключових словацьких державних установ, зокрема Національної ради, Національного банку та Міністерства оборони були піддані хакерській атаці, що була організована тоді російськими хакерами.
Прикро, що наші словацькі партнери знову стали об’єктом масштабної кібератаки. Українська сторона усвідомлює наслідки подібних злочинів, оскільки сама нещодавно була змушена відновлювати реєстри після аналогічної кібератаки з боку російських спецслужб на Міністерство юстиції України. Тоді (19.12.2024) російські хакери здійснили безпрецедентну атаку, яка призвела до тимчасового блокування роботи 25 державних реєстрів Міністерства юстиції України.
На сьогодні ми вже маємо достовірну інформацію, що діяльність багатьох кіберзлочинців, які спеціалізуються на використанні програм-вимагачів (ransomware) та атакують західні країни, координується та узгоджується зі спецслужбами та правоохоронними органами Росії, які забезпечують злочинцям «прикриття» та захист від переслідування.
Більше того, одна з ключових особливостей кібератак полягає в можливості використання серверів на території іншої держави для маскування справжнього джерела атак, ускладнення їхнього розслідування та створення ілюзії, що атака була ініційована з іншої країни. Фахівцям відомо, що це може включати злом серверів з подальшим використанням їх як проміжних вузлів, застосування VPN або оренду серверів у хмарних платформах. Крім того, атакуюча сторона часто вдається до створення фальшивих слідів (false flag), залишаючи докази, що імітують діяльність іншої країни чи групи.
У цьому контексті атрибуція, тобто встановлення джерела атаки та відповідальної сторони, є фундаментальною складовою реагування на кібератаки та дозволяє уникнути помилок. Без достовірної атрибуції зростає ризик необґрунтованих звинувачень, що може погіршити міжнародні відносини та завадити притягненню до відповідальності. Саме завдяки точній атрибуції держави та організації можуть чітко визначити, хто стоїть за атакою. Це може бути держава, організована група хакерів, злочинна мережа або навіть приватна компанія.
Відтак, наявної публічної інформації про інцидент недостатньо для висновків щодо атрибуції атаки. Тому до завершення правоохоронними органами Словаччини розслідування за фактом зазначеної кібератаки заяви про ймовірну причетність України є категорично неприйнятними та безпідставними.
2. Враховуючи специфіку діяльності окремих іноземних держав, перш за все Росії, та пов’язаних з ними високоорганізованих професійних хакерських груп (т.зв. APT-груп), не виключаємо, що при проведенні зазначеної атаки могла бути використана інформаційно-комунікаційна інфраструктура, розміщена на тимчасово окупованих територіях, не контрольованих українським урядом. Факт використання такої інфраструктури може бути підтверджений або спростований компетентними органами України лише після отримання індикаторів компрометації та проведення детального розслідування відповідними уповноваженими державними органами України. Станом на 27.01.2025 таких індикаторів від словацької сторони Україна та її органи не отримували.
3. Кібератаки зазвичай мають транснаціональний характер, що вимагає тісної співпраці держав та їх правоохоронних органів, у тому числі для протидії маніпуляціям та операціям впливу, направленим на погіршення відносин між державами. Враховуючи той факт, що Україна є підписантом Конвенції про кіберзлочинність (Будапештська конвенція), для уникнення будь-яких підозр або непорозумінь Українська сторона відкрита для співпраці зі словацькою стороною і готова надати допомогу з метою розслідування здійсненого правопорушення. Окрім того, маючи вагомий практичний досвід у сфері боротьби з кібератаками, суб’єкти національної системи кібербезпеки України готові поділитися ним зі своїми словацькими колегами.
Доцільним при цьому вбачається також максимальне залучення механізмів міжнародного співробітництва через Європол та Євроюст.
Зважаючи на вищевикладене, Посольство закликає відповідальних посадових осіб Словацької Республіки утримуватися у подальшому від маніпулювання неперевіреними та непідтвердженими фактами та уникати відповідних безпідставних звинувачень.](https://image.smedata.sk/image/original/1efdd6fa-1d00-64e6-99f1-b9f2b2cd1397.jpg)
Посольство нагадало, що в минулому Словаччина зазнала атак з боку російських хакерів під час передачі своїх винищувачів МіГ-29 українській стороні.
"Нам шкода, що наші словацькі партнери знову стали ціллю масштабної кібератаки. Україна нещодавно також зіткнулася з подібною атакою з боку російських спецслужб", — додають у зверненні.
Україна є учасником Конвенції про кіберзлочинність (Будапештська конвенція), що зобов’язує країни співпрацювати у розслідуванні кіберзлочинів, додають у посольстві. У зв’язку з цим українська сторона наголосила на відкритості до співпраці зі Словаччиною для з’ясування всіх обставин інциденту.
"Ми готові надавати допомогу у розслідуванні цього правопорушення, щоб уникнути будь-яких підозр або непорозумінь", — йдеться в заяві.
На думку офіційних представників України в Словаччині, подібні звинувачення лише підривають довіру між країнами та ускладнюють співпрацю у важливих сферах.
