Тимчасовий захист для українців: як працює механізм ЄС і що буде далі

Запропонувати нову тему, написати блог або зв'язатися з редакцією: ukraine(собака)spectator.sk.

Слідкуйте за нами в соцмережах: Facebook |Instagram | Telegram

Коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Європейський Союз опинився перед необхідністю реагувати не лише на рівні зовнішньої політики, а й у гуманітарному вимірі.

Уже в перші дні сотні тисяч українців покинули свої домівки, шукаючи прихистку у Польщі, Чехії, Словаччині чи Румунії. Масштаб людської трагедії та безпрецедентний потік біженців змусили Європу діяти негайно.

Однією з перших політичних реакцій на повномасштабне вторгнення Росії стала резолюція Європейського парламенту, ухвалена 1 березня 2022 року під час позачергового пленарного засідання.

У документі депутати рекомендували державам-членам ЄС працювати над наданням Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Водночас Європарламент закликав інституції ЄС негайно активувати Директиву про тимчасовий захист, а також чітко окреслили позицію: це не просто криза — це війна проти незалежної держави та її мирного населення.

Хоча дію тимчасового захисту вже подовжено до 2026 року, у Брюсселі наразі обговорюють, яким чином механізм працюватиме надалі

Перша реакція ЄС на масовий наплив біженців з України

Пленарне засідання 1 березня стало символічним жестом солідарності. У залі Європарламенту — жовто-блакитні стрічки, виступи про підтримку та єдність. Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола відкрила засідання словами: "Ми стоїмо в темній тіні війни Путіна — війни, яку ми не починали і не провокували".

Литовський депутат Пятрас Ауштрявічюс, один із найпослідовніших прихильників України у парламенті, наголосив на обов’язку ЄС надати Києву не лише зброю та гуманітарну допомогу, а й "повну політичну, економічну й культурну підтримку". Саме в Україні, за його словами, вирішується майбутнє Європи.

У тексті резолюції депутати привітали намір Єврокомісії та французького головування в Раді ЄС активувати Директиву про тимчасовий захист (TPD) — правовий інструмент, ухвалений ще у 2001 році після конфліктів на Балканах, але жодного разу до того не задіяний. 

"ЄС має забезпечити негайний захист усім, хто втікає від війни в Україні", — йшлося в одному з пунктів тексту резолюції.

Окремо депутати закликали розробити механізм солідарного переміщення людей з прикордонних країн: Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини — до інших держав-членів ЄС, щоб уникнути надмірного навантаження на прикордонні системи.

Європарламент відзначив активну позицію урядів країн-сусідів України у "збереженні відкритих кордонів, наданні транспортних засобів для евакуації, доступу до медичної допомоги, тимчасового житла та притулку". 

Резолюція хоча й не мала прямої юридичної сили, стала одним із ключових політичних сигналів на рівні ЄС, який дозволив швидко активувати єдиний наявний правовий механізм тимчасового захисту в умовах масового переміщення населення.

Уже 4 березня 2022 року Рада Європейського Союзу активувала Директиву про тимчасовий захист, що дозволило українцям отримати правовий статус і доступ до базових послуг у державах-членах ЄС.

Як працює тимчасовий захист на практиці

(джерело: data.unhcr.org)

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), з 24 лютого до 23 березня 2022 року Україну залишили понад три з половиною мільйони людей. 

Ці дані демонструють, що механізм тимчасового захисту, активований Європейським Союзом у березні 2022 року, був використаний понад 3,4 мільйона разів лише в десяти країнах регіону.

Після активації українці, які тікали від війни, отримали змогу легально проживати в ЄС без необхідності проходити індивідуальну процедуру надання притулку. Тимчасовий захист надавав базовий набір прав: дозвіл на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичних послуг та соціальної підтримки. Його дія охопила мільйони людей — і для багатьох став тимчасовим, але критично важливим безпечним притулком.

У Польщі, наприклад, українці отримують спеціальний статус через реєстрацію в системі PESEL з позначкою "UKR", що дав їм доступ до легального перебування, роботи, медицини та соціальних послуг. У Чехії тимчасовий захист реалізується у вигляді візи з відміткою "dočasná ochrana", яка також дозволяє працювати й отримувати базову підтримку.

Словацька Республіка цей статус спочатку оформлювала як толерований побут із позначкою "odídenec". Проте вже 30 березня 2022 року на законодавчому рівні було ухвалено заміну цього терміна на "dočasné útočisko" — "тимчасовий притулок". На практиці це означало зміну в оформленні документів і впровадження єдиної термінології, яка відповідає рішенню ЄС.

Щоб країни змогли реалізувати ці гарантії на практиці, Європейський парламент на початку квітня 2022 року схвалив екстрене виділення 3,4 мільярда євро з фондів REACT-EU. Ці кошти спрямували на підтримку держав, які приймають українських біженців, зокрема на оплату житла, медичної допомоги, освіти, соціальної інтеграції та супровідної інфраструктури.

Словаччина та механізми допомоги

Тимчасовий притулок українцям у Словаччині (джерело: Facebook/Polícia SR)

Статус тимчасового притулку у Словаччині отримали близько 133 тисяч українців, найбільше їх проживає у Братиславському краї (понад 47 тисяч), Кошицькому (понад 17 тисяч) та Жилінському краї (більш як 13,5 тисяч).

Захист надає право дітям з тимчасовим притулком можливість відвідувати словацькі школи, включно з початковими, середніми та дитсадками. Також українці мають право на базову медичну допомогу — від педіатричних послуг для дітей, вакцинування, до загальної лікарської допомоги для дорослих.

Відтак, з 2022 року в країні також діє механізм компенсацій для власників житла, які прихистили біженців. Система компенсацій за надання житла особам з тимчасовим притулком зазнала змін у 2024 та 2025 роках.

"Ми відкрили не лише свої домівки українцям, а й серця для тих, хто був змушений покинути свої домівки через війну", — заявила тодішня президентка Словацької Республіки Зузана Чапутова під час виступу в Європейському парламенті.

За період з лютого 2022-го до кінця 2024 року Словаччина витратила на допомогу біженцям загалом 509 мільйонів євро. З цієї суми 332 мільйони були компенсовані через фонди, створені ЄС, ще 92 мільйони Словаччина отримала з Європейського інструменту миру, заснованого у 2021 році.

Основну частину фінансування спрямували на забезпечення житлом тих, хто рятувався від війни, а також на підтримку інтеграції українських дітей у місцеву систему освіти. Крім того, частина коштів пішла на соціальну допомогу, покриття адміністративних витрат, пов’язаних із прийомом біженців, а також на гуманітарні ініціативи для підтримки людей в самій Україні.

Чи продовжиться захист?

Тимчасовий захист, запроваджений ЄС у березні 2022 року як екстрений механізм, спершу мав діяти до березня 2025-го. Утім, у червні 2024 року Рада ЄС схвалила рішення про його продовження до березня 2026 року. Нині в Брюсселі обговорюють, що буде далі — чи можливе ще одне продовження до 2027 року, чи слід готувати інші механізми.

Більшість країн ЄС підтримують ідею подовження, але експерти застерігають, що правові можливості для цього вичерпуються, інформує Euractiv.

За результатами консультацій з українською стороною, Єврокомісія має прокомунікувати своє бачення, яким чином може бути завершена дія директиви ЄС про тимчасовий захист після березня 2027 року.

"Ми розраховуємо на те, що Рада ЄС продовжить тимчасовий захист для українців", — зазначив посол України при ЄС Всеволод Ченцов.

Остаточне рішення очікується на засіданні Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, яке відбудеться 12–13 червня в Люксембурзі. Рішення червневої Ради ЄС визначить, яким чином Європа планує завершити або продовжити один із ключових механізмів гуманітарної підтримки у відповідь на війну в Україні.