Кошицький кафедральний храм св. Розалії з Палерма, св. Іоанна Милостивого та Успіння Пресвятої Богородиці, червень 2023 (джерело: pravoslavieke.eu)
У Словаччині діють більше сотні православних приходів та храмів, які відвідують більше 50 тисяч людей щороку. Тільки в Кошицях проживають до трьох з половиною тисяч православних, не враховуючи переселенців з України.
Більшість храмів підпорядковуються помісній Автокефальній (незалежній) Православній церкві Чеських Земель та Словаччини з центрами в Празі та Пряшеві.
У країні активно живе та розвивається православна церква. До того ж православна традиція в Словаччині відрізняється від української, тому деякі речі, на перший погляд, можуть здивувати або навіть відштовхнути людей, які приходять до храму вперше. Насправді ж, у двох країн-сусідів набагато більше спільного ніж відмінного.
Словаки вважають, що історія їх церкви починається в 9 сторіччі за часів Кирила та Мефодія. Адже саме тут, у Великій Моравії (сучасна територія Чехії та Словаччини), вони почали свою апостольську місію за запрошенням моравського князя Ростислава.
На території сучасних Чехії та Словаччини вони започаткували слов'янську писемність та адаптували східну православну релігійну традицію, переклавши богослужіння слов’янською мовою. Не дивлячись на майже повне зникнення після розколу та католизації Словаччини православна церква у 19 сторіччі почала поступово відновлюватися.
Тут формувалися приходи Сербської, Константинопольської та інших помісних церков, які вже у 20 сторіччі об’єдналися у єдину Чесько-Словацьку церкву.
Православна церква в Кошицях
Сьогодні на вулиці Československej armády 22 в Кошицях знаходиться великий кафедральний храм. Настоятель храму, протоієрей Володимир Спішак приймав особисту участь у відновленні православ’я у новопроголошеній після розпаду СРСР Словацькій Республіці.
Про шлях, який пройшла кошицька релігійна громада від малого приходу, через співслужіння з католиками, до побудови власного храму, розповідає його син, 35-річний священник Матуш Спішак.
"Ми знаємо, що в 1938 році в Кошицях вже була група вірян зі священником, у них були наміри побудувати храм, але тоді зробити це не вийшло. Згодом православні служили в греко-католицькому храмі на Мойзесовій, але в 1990 році, коли будову повернули у власність греко-католиків, ми перемістилися до тимчасових напівпідвальних приміщень на Головній вулиці, де й служили до 2012 року", - розповідає отець.
Тоді ж, у 2012 році, був освячений кошицький православний храм на честь Святого патріарха Іоанна Милостивого та Розалії Палермської.
"Вперше ми маємо в Кошицях власний храм, де зустрічаються православні словаки, русини, українці, серби, також мігранти та студенти з інших країн. Саме зараз ми пишемо нову історію православної церкви в Кошицях та Словаччині", - додав отець Матуш Спішак.
Згодом на Головній вулиці (Hlavna 69) був відкритий православний освітній центр, де проводяться нерегулярні богослужіння, недільна школа та інші церковні заходи.
Як кошицька православна громада приймає українців
Священник Матуш Спішак на зустрічі православної молоді в кошицькому кафедральному храмі (джерело: pravoslavieke.eu)
У перші місяці війни в Україні Кошиці стало важливою транзитною зупинкою для багатьох родин, які згодом рушили до інших міст чи країн. Православні тут активно підтримували українців, як молитовно, так і матеріально, організуючи збірки речей, продуктів, знаходячи вірянам житло та надаючи безпечний, доброзичливий простір.
У приміщенні православного освітнього центру на Головній вулиці в Кошицях (Hlavna 69) діяв дитячий садок, де кошицькі віряни піклувалися про українських дітей. Нещодавно в кошицькому кафедральному храмі (Československej armády 22) з’явився україномовний православний психолог. Планується також, що з українцями проводитимуться регулярні зустрічі у приміщенні храму.
Станіслав Драгель з Чернігівщини приїхав до Кошиць з родиною та влаштувався психологом в організацію "Ліга за душевне здоров’я", де він працює насамперед з переселенцями. Свій досвід та бажання допомогти землякам він реалізує і як вірний православної церкви.
"Була ідея, створити українську громаду, у тому числі й українських вірян. Поки що групові зустрічі в храмі не проводяться, бо більше підходять із запитаннями словаки, українці не так активно цим цікавляться. Сподіваюсь із часом це зміниться".
Він зазначає, що як і багато інших речей у новій країні, у новому оточені, звернутися за допомогою або порадою до незнайомої людини може бути складно для українців.
"Це не проблема, можна просто підійти до мене навіть в храмі, ми познайомимося та домовимось про особисту зустріч. Понад усе, це буде в зручному офісі, де проводяться консультації в рамці співпраці з організацією", - радить Станіслав зацікавленим землякам.
Православні таїнства та обряди. Вінчання за давнім каноном
Богослужіння на честь святого Іоанна Володимира в Задєльскій Долині. (джерело: pravoslavieke.eu)
Не дивлячись на війну, українці знаходять сили рухатись далі, жити повним життям. За кордоном створюються нові родини, народжуються малі українці та українки. У цих та інших питаннях для православних людей важливо дотримуватися правил, запроваджених церквою: закріпити родинний союз обрядом вінчання, хрестити дитину, регулярно приходити до причастя.
Не є винятком і українці в Кошицях.
Корисні адреси та посилання:
Кафедральний Храм Успіння Пресв. Богородиці, св. Іоанна Милостивого та св. Розалії з Палермо у Кошицях - ul. Československej armády 22.
Пасторальний (Освітній центр) св. Станіслава - Hlavná 69.
Офіційна сторінка православної церкви в Кошицях
Сторінка у фейсбук православної церкви в Кошицях
Інстаграм сторінка православної молоді
Відео із життя кошицької православної громади.
"Де б ми не опинилися, що б не відбувалося, церква завжди має силу єднати людей. Вітаю всіх українців, які приїхали до Словаччини та чекаю зустрічі з кожним, хто відчуває потребу у живій вірі та щирій молитві", - поділився Матуш Спішак.
У місцевому кафедральному храмі вінчали, хрестили, відспівували багатьох українців, які зверталися з такою потребою, розповідає отець Спішак.
"Ми вже хрестили декілька дітей з сімей, які приїхали після початку війни, вінчали українські пари. У людей є така необхідність, бажання, але можливості зробити це вдома немає. Якщо хтось має у цьому необхідність, це стосується будь-чого, треба прийти перед або після богослужіння та звернутися до священника, або зателефонувати. Розклад та контакти є на нашому сайті", - каже священослужитель.
Про свій досвід розповідає Марія Карпенко з Кременчука. 24-річна дівчина живе в Словаччині вже п’ять років, і саме тут у 2022 році вона з майбутнім чоловіком вирішила обвінчатися.
"Я дізналася про храм зі слів подруги, відвідувала служби, двічі потрапила на вінчання. Потім спілкувалася щодо цього зі служителькою церкви Наталкою та отцем Володимиром. Щодо документів, це вирішувалося у державних органах, тут вінчання в церкві може замінити розпис в РАЦС, потім священник заносить підписаний документ до відповідного органу".
Українці вінчаються в Кошицях під час Літургії влітку 2022 року. (джерело: особистий архів Марії Карпенко)
Особливістю проведення обряду в Кошицях є те, що, за давньою православною традицією, молоді часто вінчаються в неділю під час богослужіння, таким чином усі відвідувачі храму стають свідками. Звісно, індивідуально можна домовитись на будь-які умови, і робити саме так не обов’язково.
"Все відбулось саме так як і мало бути. Якщо люди готові до такого серйозного кроку, то варто поговорити про це, домовитись та вінчатися", - підсумовує Марія.
Ще одне логічне питання щодо відвідування церкви закордоном - це спілкування з духовниками та сповідь. Незнання мови, звісно, дещо обмежує українців, які тільки приїхали до Словаччини, та кошицькі священники не бачать у цьому великої проблеми.
"Сповідь для наших вірян не є проблемою. Обидва священники, я й отець Володимир, розуміють українську і російську мову. Ми сповідаємо також і на інших мовах. Ті, хто мають жагу сповідатися і зустрітися з Господом в причасті, нехай не бояться і приходять", - говорить отець Матуш.
Православ’я на практиці
У храмі Кошиць використовують Григоріанський календар (новий стиль), за винятком Пасхалії. Тобто Різдво тут святкують 25 грудня, а Великдень і всі прив’язані до нього свята за східною традицією. Але це не принципове питання. Те, який календар використовувати, вирішується конкретною громадою за благословення єпископа.
Наприклад, у Пряшеві та більшій частині Пряшівської єпархії служать за старим стилем (Різдво 7 січня). Тому віряни жартують, що деякі свята вони святкують двічі.
Архієпископ Михайлівсько-Кошицький Георгій роздає вірянам в Кошицях святий вогонь у Пасхальну ніч 2023. (джерело: pravoslavieke.eu)
Більша частина богослужіння читається церковнослов'янською мовою, деякі молитви та читання Біблії відбувається словацькою. Іноді можна почути також фрагменти грецької, латинської, сербської, української, англійської мов.
Завдяки історії об’єднання з незалежних приходів, які належали до різних церков, Словацька церква має багате культурне коріння не тільки в східній Європі, але й в Греції, Сербії, на Балканах та в інших регіонах, де домінують різні традиції. У Кошицях пишаються та намагаються зберегти це розмаїття, до того ж відновлюючи деякі давні традиції, як, наприклад, вінчання під час Літургії або хрещення на Велику Суботу перед Великоднем.
"Православ’я різне. У різних країнах деталі відрізняються. Наприклад в Греції мало яка жінка буде носити хустку, але є інша традиція: чоловіки стоять спереду, жінки ззаду. Українці дивуються, що у нас тут стоять стільці - це словацька традиція. Словаччина є кордоном між сходом та заходом, це не те й не інше. Так і наша церква: ми поважаємо всі традиції, до нас приходять люди з різних країн, кожен приносить щось своє. Що стосується храму, у нас є різні храми: візантійського стилю, сербського, російського, українські. У Кошицях вибрали такий храм, головне - це дух Християнства і те, що тут відбувається літургія за Божим благословенням", - говорить Спішак.
Візит до кошицького кафедрального храму
Зовнішній вигляд жінок у храмі. Більшість жінок в Кошицях не носить хустки та довгі спідниці. Тут нормально прийти в храм у штанах та з розпущеним волоссям.
Місця для сидіння. Перше, що впадає в очі та іноді відштовхує українських вірян, це наявність в храмі великої кількості стільців та сидіння під час деяких частин богослужіння.
Архітектура кошицького храму. На перший погляд, впізнати православний храм у будові біля амфітеатру може бути непросто. Архітектурний проєкт відрізняється від знайомих веж із куполами. Він виник як суміш сучасної архітектури й візантійського стилю за згодою громади. Завдяки такій незвичайній формі церква просторіша всередині.
Діти в храмі. У дітей в словацькому храмі більше свободи, ніж в Україні, вони часто бігають і грають під час богослужінь. До того ж в словацькій традиції немає правила, що до 7 років дитина не має сповідатися. Вперше йти до сповіді можуть діти будь-якого віку, що пройшли підготовку.
Відсутність церковної лавки. У Кошицях ви не знайдете магазин зі свічками, іконами й іншими релігійними предметами. Щоб взяти свічку достатньо кинути монети до ящика за вказаною ціною. Записки може подати будь-хто охочий особисто, цінника на це немає. Деколи після літургії в неділю на продаж виставляються ікони, література та різні аксесуари в невеликій кількості.
Насичене життя кошицької православної громади
Освячення кошиків на подвір'ї кошицького кафедральному храму, Великдень 2023. (джерело: pravoslavieke.eu)
Богослужіння в Кошицях відбуваються щосуботи та неділі, та в більшість робочих днів. На Головній вулиці (Hlavna 69) є православний пасторальний центр з Каплицею ім. Станіслава Насадила. Окрім богослужінь, кожної неділі з вересня по червень там проводиться недільна школа для дітей та дорослих, регулярно відбуваються зустрічі православної молоді, організовуються лекції та курси.
Місто часто зустрічає шанованих священників та монахів з інших країн. Нещодавно до міста завітали єпископ Косова та Метохії Феодосій та Митрополит Македонської церкви Петар.
Єпархією організуються паломницькі подорожі Словаччиною, монастирями країн Балкан, Кіпру, до Єрусалиму та інших визначних для Християнства регіонів. Влітку організується дитячий табір на природі ICHTYS.
Для дітей також проводяться свята, концерти та спортивні змагання.
Автор: Svyatoslav Zaika
