Ілюстроване фото (джерело: TASR/AP )
Запропонувати нову тему, написати блог або зв'язатися з редакцією: ukraine(собака)spectator.sk.
Слідкуйте за нами в соцмережах: Facebook | Instagram | Telegram
"Вони всюди, курва", — вилаявся словак на пляжі в Істрії, і я одразу почала шукати поглядом ромів — тих, хто найчастіше стає мішенню подібної агресії. "Мали б воювати вдома, а не вилежуватися на пляжі. Мовляв, бідолахи. Це ми їм сплачуємо закордонні відпустки".
З кожним новим реченням цього чоловіка, який у разі вторгнення навряд чи зміг би захистити навіть свій холодильник із пивом, ставало зрозуміло: він обурюється через українців — чотирьох жінок, двох чоловіків і п’ятеро малих дітей.
Не знаю, чи цей словак років шістдесяти голосував за Роберта Фіцо, але уявляю, що багато споживачів урядової пропаганди мають подібний хаос у голові: слов’янські брати не мають убивати одне одного. Якби не чинили опору Росії, війна вже закінчилася б. Путін — не загроза, він просто забирає те, що йому належить. Євросоюз дає Україні наші гроші, а нам їх не вистачає.
Обурення словака, що "українці тікають з країни замість того, щоб її захищати", виглядає трагікомічно в контексті травневого опитування Globsec, згідно з яким у Словаччині готовність захищати батьківщину є найнижчою в регіоні.
Звісно, не обов’язково бути виборцем партії Smer чи Republika, щоб думати, ніби війна затягнулася, що вже неможливо розібратися, хто останнім скинув бомбу, скільки людей загинуло, хто з ким веде переговори й на яких умовах.
Атаки на українців як підтримка Путіна
Роберт Фіцо, подібно до Віктора Орбана, створює враження, що підтримка України з боку ЄС шкодить Словаччині. Мовляв, кожен, хто надсилає зброю Україні, лише продовжує війну, а українці мають егоїстичні вимоги, що суперечать словацьким інтересам, особливо в енергетичній сфері.
Прем’єр, кожен з попередніх урядів якого був пов’язаний з корупційними скандалами, а сам він упродовж років недооцінював токсичний вплив корупції на управління державою, говорить про Україну як про "найбільш корумповану країну світу на всіх рівнях влади".
Так, Україна має проблему з корупцією — у кількох опитуваннях самі українці називають її однією з найбільших бід. Проте незалежні ЗМІ регулярно викривають скандали. Наприклад, у 2024 році після розслідувань ZN.UA і Kyiv Independent про завищені ціни на продукти для армії, у відставку пішов міністр оборони.
Також колишній генеральний прокурор Андрій Костін подав у відставку через скандал із підробленими довідками про інвалідність, які допомагали деяким чоловікам уникнути мобілізації.
Невдоволення українськими біженцями зростає і без ненависницьких заяв Фіцо щодо нашого східного сусіда. Частина суспільства традиційно шукає винних у зниженні рівня життя серед меншин, "які тільки простягають руку", або біженців, яких ЄС нам нав’язує, "щоб позбавити нас ідентичності".
Фактично — серед будь-кого, хто не говорить як словак, не виглядає як словак і не вболіває за словацьку хокейну збірну. Частіше, ніж у некомпетентності політиків, у корупції чи у власних життєвих рішеннях.
Польща теж виснажена
Нетерпимість до українців зростає навіть у Польщі, де уряд чітко усвідомлює, хто є агресором у війні в сусідній державі, а хто — жертвою. Там українці становлять близько 7% населення.
До зростання ворожих настроїв щодо українців спричинила й президентська кампанія, під час якої, зокрема, ультраправий кандидат Славомір Менцен називав українських біженців економічним тягарем, що нібито живляться з польської системи соціального забезпечення та загрожують культурній однорідності країни.
За даними лондонського Інституту стратегічного діалогу (ISD), прокремлівська кампанія "Матрьошка" поширювала дезінформацію в мережах X і Bluesky, звинувачуючи українців у підготовці терактів під час виборів у Польщі.
У травневому репортажі BBC описано досвід молодої українки Світлани, доньку якої цькують у польській школі за українську мову. Часом діти вигукували: "Увага, летить ракета!", падали на землю і сміються з реакції української дівчинки. Коли мати звернула на це увагу вчителів, ті відреагували байдуже, розповідає вона.
Світлана з донькою втекли після того, як російська ракета знищила частину їхнього міста і вбила кількох дітей. У репортажі й інші українці розповідають про знущання в громадському транспорті, школах та на роботі.
Орбан — лідер ненависті
Ненависть, яку Віктор Орбан поширює проти України, і яку копіює Фіцо, ще під час виборчої кампанії 2022 року сягнула рівня етнічної ворожнечі. Йдеться вже не тільки про відразу до українського уряду чи Володимира Зеленського, а безпосередньо про неприязнь до українців як народу.
Орбан із самого початку війни найвідвертіше демонстрував свою прихильність до Путіна, атакуючи Україну.
"Ми не хочемо, щоб найбезпечніша країна Європи перетворилася на мафію. Ми не хочемо, щоб наші гроші через Брюссель потрапляли до їхніх рук", — заявив він у черговому антиукраїнському виступі.
Про ймовірне членство України в ЄС Орбан каже: це як із міграцією — пустите одного разу, і вже не виженете. Днями у радіо Kossuth він заявив, що новий бюджет ЄС нібито має єдину мету — хитрістю ввести Україну в Союз, адже майже чверть коштів піде саме туди.
Державна пропаганда останніми днями використовує смерть Йожефа Шебештьєна із Закарпаття, який мав подвійне громадянство — українське й угорське. Канали Фідес без жодних доказів твердять, що його насильно забрали в армію, побили, і він помер від отриманих травм. За даними порталу Napunk, у публікації з назвою "Забили до смерті" було використано фото іншого госпіталізованого чоловіка.
Ймовірно, ненависть до українців стане головною темою і наступних парламентських виборів у Угорщині. Орбан намагатиметься переконати виборців, що справжня загроза — це українці, які за підтримки ЄС не лише відберуть дотації, а й потенційно заберуть життя.
У Словаччині вже підготовлено ґрунт для ненависті до біженців. І тепер залишається питання: наскільки глибоко вкоріниться пропаганда Фіцо, якщо він почне говорити, що українці становлять загрозу для нашого життя?
А що станеться з і без того втомленими й роздратованими настроями пересічних словаків?
