Запропонувати нову тему, написати блог або зв'язатися з редакцією: ukraine(собака)spectator.sk.
Слідкуйте за нами в соцмережах: Facebook|Instagram| Telegram
Останнім часом дедалі частіше обговорюється більш тісне транспортне сполучення між Словаччиною та Україною. Ідеться як про прямий потяг Київ — Кошиці, який уряди обох держав включили до документа "дорожня карта", так і про завершення будівництва дорожньої та залізничної інфраструктури.
До прикордонного Ужгорода щодня курсує кілька ліній зі східної Словаччини. Двічі на день, наприклад, ходить прямий поїзд з Кошиць до Мукачева й назад.
У якому стані знаходяться потяги та скільки часу потрібно, щоб переїхати кордон, дізнавався журналіст з Korzar.sme.
Потяг двічі на день
Перший швидкісний поїзд "Закарпаття" вирушав із Кошиць о 8:46 ранку. Квиток до Мукачева коштував 11 євро. Поїзд мав два вагони та відправився точно за розкладом. Пасажирів було багато.
Провідник зазначив, що потяг зазвичай заповнений вщент, але у зворотному напрямку людей, зазвичай, менше, особливо у вечірній рейс.
Згідно зі статистикою Залізничної компанії Словаччини, середнє завантаження всіх поїздів на зазначеному маршруті становить близько 65 відсотків.
Сідаючи у двовагонний поїзд, ми ніби повернулися в минуле. Офіційно це швидкісний поїзд, але його швидкість цього не підтверджує — стара "багета" (так словаки називають моторний вагон 813 - ред.) свистить і скрипить. Але все ж везе людей.
Угорці запускають Інтерсіті
Поїзд проходить поза територією Європейського Союзу, що може створити певні проблеми. Ще одним аргументом часто є поганий стан інфраструктури на українській стороні.
"Угорці з цим не мають проблеми", — показує попутник на сучасний потяг Інтерсіті, що прямує до Будапешта. Ми перетинаємося з ним на території України. "Тільки ми відправляємо найстаріший мотлох," — зауважує він.
Залізничники сподіваються, що від нового розкладу, з 15 грудня, тут почнуть курсувати потяги серії 861, які вже знайомі пасажирам на маршрутах Prešov - Humenné чи Prešov - Bardejov. Але цього не станеться, бо "багета" продовжує їздити.
"Маршрут Кошиці — Мукачево й надалі обслуговуватиметься, як і досі, потягом серії 813-913," — підтверджує речник Залізничної компанії Словаччини Домінік Древіцький.
Головна причина у цьому — фінансова частина, каже речник.
"Моторний потяг типу 813 за своєю місткістю та комфортом відповідає вимогам пасажирів на цьому маршруті й забезпечує економічно вигідну експлуатацію, що є важливим фактором для забезпечення ефективного транспорту",
Подорож у часі
Цей швидкісний поїзд не має закритої системи утилізації відходів. І тому туалети працюють як у старі часи, адже потрібно натискати на важіль, і все з туалетів стікає на колії. На станціях користуватися туалетами заборонено.
З туалету в коридор поширюється неприємний запах. Але сама подорож крім цього проходить приємно. Першою зупинкою є Čierna nad Tisou. Потяг стоїть там понад двадцять хвилин.
Цю незрозумілу зупинку необхідно врегулювати у новому розкладі.
"Прикордонний контроль Словаччини буде переміщений з поточного контрольного пункту км 0,262 безпосередньо на залізничну станцію Čierna nad Tisou. Таким чином, будуть усунуті можливі затримки, які виникали через порушення митного законодавства або затримання та виключення проблемної особи з поїзда," — пояснює Древіцький.
Іншими словами, потяг зупинятиметься в Čierna nad Tisou й надалі, але не безпідставно — там будуть проводитися прикордонні та митні перевірки.
Перед Чопом на українській стороні ми проходимо прикордонний та митний контроль безпосередньо у поїзді. Все проходить швидко та безперешкодно.
Вищі ціни
Більшість пасажирів потягу — українки. У Чопі частина пасажирів виходить, серед них і словацька пара, яка вирушає на екскурсію та покупки.
Колись так само в Україну подорожувало ще більше словацьких туристів, наприклад, до мукачівського замку чи до басейнів, вхід на які, за словами наших супутників, зріс на чотириста відсотків відтоді, як почалась війна.
Піднялися й ціни на продукти та інші товари, але для словаків це все одно значно дешевше.
У Мукачеві потяг зупиняється не безпосередньо на залізничній станції, а трохи вбік. Постійні пасажири цього поїзда вже звикли до цього. Після короткої паузи швидкісний потяг повертається до Кошиць.
Ми ж їдемо на наступному поїзді, приблизно через чотири години. З Мукачева він відправляється о 18:16 за українським часом.
М'ясо в потязі — це проблема
Відправлення своєчасне, і швидкісний поїзд не такий переповнений, як ранковий рейс до Мукачева, але й не порожній. Він заповнений приблизно на половину.
Знайомі з місцевими умовами розповідають, що на зворотному шляху на кордоні виникають більші проблеми. У 70% випадках в поїзді їхатиме пасажир, який перевозитиме м'ясо, а це заборонене словацьким законодавством. Зазвичай, такі пасажири сидять на останньому сидінні, розповідають люди.
Коли ми запитали про це у провідниці, вона з усмішкою покивала головою та додала, що більшість таких пасажирів сідають у Чопі. Провідник не може ніяк вплинути на це, лише нагадувати, що можна перевозити, а що — ні. Заповнення протоколу на кордоні для таких порушників займає сорок хвилин. Через це тривалість поїздки збільшується.
Нам цього разу пощастило. М'яса ніхто не везе, і все затримання не перевищує десяти хвилин. Ніхто не перевищив і ліміт на алкоголь та тютюн: на одну особу можна провезти один літр міцного алкоголю та дві пачки сигарет.

Без ускладнень
Швидкісний поїзд "Закарпаття" обслуговує Залізнична компанія Словаччини, і по всьому маршруту його обслуговують словацькі провідники. І на українській стороні також. Протягом усього шляху поїзд рухається вузькоколійною лінією, яка закінчується в Мукачеві, тоді як решта колій на цьому маршруті — ширококолійні.
Подорож потягом, з кількома годинами для блискавичної поїздки до Мукачева, пройшла без ускладнень.
Але це більше була подорож у часі, а не сучасне сполучення між двома сусідніми європейськими державами.