Великдень: чому християни святкують у різні дати?

Одне з найголовніших релігійних свят — Великдень — щороку викликає багато питань у вірян і є предметом дискусій серед релігієзнавців. А все тому, що дата цього свята щороку припадає на інший день, який своєю чергою відрізняється для представників різних конфесій. Спробуємо розібратися, чому так відбувається.

Різні календарі — різні дати

Усі християни погодилися, що святкувати Великдень (або Пасху) потрібно в день, який відповідає трьом умовам:

• це має бути перша неділя після першого дня юдейського Песаха (його в народі часто називають "Єврейською Пасхою";

• християнську Пасху треба святкувати після весняного рівнодення;

• Пасха не може збігатися з юдейським Песахом.

наші дні православні християни використовують переважно юліанський календар для визначення дати святкування, а католики – здебільшого новий григоріанський. Обидва варіанти мають певні недоліки.

Дотримання першої умови визначення дати Великодня є надважливим, адже в Євангелії сказано, що Ісус воскрес наступного дня після шабату, коли святкували Песах - день виходу євреїв з єгипетського полону.

Песах має конкретну дату, 14 нісана (перший місяць юдейського календаря), але щороку святкується в інший день. Це пов’язане з тим, що юдеї живуть за місячним, а не за сонячним календарем.

Крім того, місячний рік на 10 днів коротший за сонячний — тож кожні три роки в календар додають тринадцятий місяць. Але ж весняне рівнодення та повний місяць не залежать від місячного календаря.

Таким чином, виникає ситуація коли повний місяць після рівнодення вже настав і можна святкувати Пасху — але 14 нісана ще не настало. Саме в цьому й полягає недолік святкування за григоріанським календарем, бо іноді воно суперечить логіці євангельських подій.

Більшість православних християн користуються юліанським календарем, і для визначення Пасхи беруть не астрономічну дату рівнодення, а календарну. Але така дата не відповідає астрономічним реаліям, а отже ставить під сумнів і відповідність другій умові святкування Пасхи.

Що з цим робити

У 2025 році буде важливий для усього християнського світу ювілей, 1700 років Першого вселенського собору. Саме тоді визначили, що Великдень слід святкувати у першу неділю після весняного рівнодення. Тож встановлення єдиної дати Пасхи для католиків і православних саме цього року стало б вкрай символічним.

Ведуться дискусії про те, як це зробити, щоб не постраждала традиція, і водночас щоб святкування було згідно з останніми науковими дослідженнями.

Непоганим варіантом може стати перехід православної церкви на григоріанську пасхалію — але з умовою святкування лише після Песаха. Таким чином іноді оновлена дата Пасхи буде збігатися з "католицькою", а іноді — з "православною". Але це тільки один з можливих варіантів.

Така реформа, по-перше, може стати гарною нагодою вшанування пам’ять І Вселенського собору; по-друге, спільна дата може бути зручним рішенням для мільйонів українських біженців, які зможуть святкувати Пасху разом з громадянами більшості країн Європи; по-третє, така реформа об’єднає християнську церкву.

Трохи статистики

• Великдень за Григоріанським календарем в 45% випадків випадає на тиждень раніше, ніж у православних.

• У 30% випадків дати збігаються.

• У 5% випадків різниця становить 4 тижні, а у 20% – 5 тижнів.

• Різниці у 2-3 тижні не буває.

Так, цього року католики святкуватимуть Великдень 31 березня, тоді як за юліанським і новоюліанським календарями свято припаде на 5 травня.