У листопаді в Братиславі відбулася міжнародна конференція "Ambrela Development Forum", у роботі якої взяли понад 200 міжнародних експертів із 20 країн. У рамках панельних дискусій учасники аналізували сучасні кризові ситуації у світі та шукали шляхи їх вирішення. Зокрема, йшлося і про війну в Україні, через яку величезна кількість людей були змушені покинути свої домівки та шукати притулку на чужині.
За даними ООН, з початку війни в Україні словацький кордон перетнули понад 1,3 мільйона людей. Майже 83% з них становили жінки та діти, але серед іммігрантів також є і люди похилого віку та люди з особливими потребами.
На думку експертів, вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року та гуманітарна криза, що пішла за цим, викликала дискусії в професійних колах про прогалини у фінансуванні, а також про ефективність і принципи гуманітарної діяльності та міжнародної допомоги.
Повоєнна відбудова України та участь у цьому процесі громадянського суспільства країн Центрально-Східної Європи є актуальною проблемою для суспільства.
За словами директора платформи "Ambrela" Даніеля Каби (Daniel Kaba) криза в Україні, країнах Африки, а також інші гуманітарні виклики лише підкреслюють нагальну потребу переосмислити майбутнє системи гуманітарної допомоги та співпраці в галузі розвитку.
"Наша платформа об’єднує 31 громадську організацію, можна констатувати, що туди входять всі найбільші гуманітарні організації Словаччини, - говорить Даніел Каба, - разом вони мають приблизно понад 50 проєктів в Україні які реалізують разом зі своїми партнерами, місцевими українськими організаціями та спонсорами. Від минулого року вони реалізували проєкт на суму понад 20 мільйонів євро".
За його словами загальна кількість людей, яким була надана допомога через ці проєкти, становить понад 100 тисяч осіб, які мешкають не лише у Західній Україні, але й на півдні та на сході. Серед цих регіонів є Чернігівська, Одеська та Дніпропетровська області.
"Звичайно, наша робота різноманітна і вона передбачає співпрацю з різними типами організацій, - додає Даніел Каба, - у тому числі з українською владою, міжнародними й словацькими донорами. Завданнями організації "Ambrela" як об’єднавчої платформи є, в тому числі робота у сфері правозахисної діяльності та освіти".
Крім організацій з України, членами "Ambrela" є організації з таких регіонів світу як: Балкани, Близький Схід та Африка. Можна констатувати, що це ті регіони де вже зараз відбуваються воєнні дії або конфлікти нещодавно закінчились.
Відбудова України
У рамках форуму також обговорювалися питання щодо повоєнної реконструкції України. За словами Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафи Найєма, який також взяв участь у конференції онлайн, у жовтні почалися виклики для української енергетичної інфраструктури, і вся команда держагентства була залучена до допомоги енергетичній мережі, щоб захистити її об’єкти від різного роду загроз.
"Є багато фахівців, які можуть робити великі інфраструктурні проєкти, але мало тих, хто розуміє, як планувати відновлення територій, включаючи такі питання, як бізнес, житло, соціальна інфраструктура, комунальне господарство і так далі, - говорить Мустафа Найєм, - але існують моделі відбудови країни після війн чи катастроф які різняться за формою та способами організації".
За словами політика, такі країни як Афганістан, Сирія чи Ірак, де був зовнішній "гравець", який працював на цих територіях і допомагав відновлювати ці території. Фактично саме він приймав рішення щодо фінансування, планування та управління реконструкцією. Також є такі країни як Японія та Сполучені Штати, які мають свої власні агентства, що відповідають за відновлення територій, наприклад після природних катастроф.
"Ми відповідаємо за логістику та за захист тих об’єктів, які цього потребують, і ми відповідаємо за критичну інфраструктуру, - додає Найєм, - тому пріоритет всього нашого відомства і всієї нашої команди – зробити все, щоб вантажі, які йдуть на передову - не зупинялися. Важливо, щоб на фронт вчасно було доставлено і медикаменти, і продовольство, і боєприпаси".
Але крім міжнародних структур в Україні працює безліч місцевих організацій, які надають допомогу мешканцям прифронтових територій та безпосередньо спілкуються з людьми, яким потрібна допомога.
За словами координатора проєктів посольства Швейцарії в Україні Олега Масика (Oleg Masyk) часто гуманітарна допомога надається великими міжнародними організаціями й багато коштів урядів спрямовується на допомогу населенню саме через ці міжнародні організації. Але також в Україні є дуже багато малих гуманітарних організацій, які дуже добре роблять свою роботу.
"Ці організації ближче до людей, вони знаходяться фактично серед цих людей, і найголовніше, вони доставляють гуманітарну допомогу там, де навіть міжнародні організації не можуть цього зробити, - розказує Масик, - це і роздача продуктових пакетів або грошова допомога чи відбудова постраждалих будинків та постачання дров на зиму. Нюанс в тому, що такі українські організації діють включно аж до самої, можна сказати, лінії фронту".
Living the War
Те, як відчувають себе волонтери та пересічні українці під час воєнних дій, можна було відчути завдяки інтерактивній виставці "Living the War", організованою завдяки спілці "The Game Changers" та яка діяла під час проведення конференції "Ambrela".
Це - окуляри віртуальної реальності які переносять глядача в Україну під час війни. Зруйновані домівки, операційна де лікарі рятують життя, розтрощені будівлі та двори в яких люди готують їжу прямо на вогнище, тому що не мають ані світла, а ні опалення, згорілі автомобілі та техніка.
За словами голови правління громадської організації "The Game Changers" Ігоря Криволапова (Igor Kryvolapov) віртуальна реальність демонструє жахливі наслідки російської агресії.
"До війни у нас була студія і ми надавали маркетингові послуги великим компаніям та відомим брендам. Коли почалися бойові дії, ми зрозуміли, що наші можливості - це унікальний інструмент для того, щоб просувати українські наративи та підтримувати Україну закордоном, - розказує він, - це також може мати великий історичний потенціал. Наприклад, якби під час наполеонівських війн була можливість зробити подібне відео, то яку історично цінність воно би мало".
Перші такі проєкти реалізовані разом з міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським та його заступником Євгеном Єніном. Це була так звана "телепортація" до міст Бахмут, Ізюм та Буча. Сьогодні цей проєкт реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ та міністра Дмитра Кулеби.
"Завдання нашого проєкту "Living the War" полягає в тому, щоб за п'ять хвилин дати можливість глядачам відчути те, що відчувають українці під час найбільшої війни 21 сторіччя, - розказує Ігор Криволапов, - тобто одна справа читати новини, дивитись якісь відео, які, звісно, можуть передавати певну інформацію та знання. Але вони не можуть передавати відчуття і близькість цих подій. Наш проєкт - це досвід, це відео яке передає з певних, вже історичних, подій кадри ситуації та формує відчуття".
Окрім того, автори проєкту "Living the War" мають перед собою велику ціль: разом з американським істориком Тіматі Снайдером, який є амбасадором української фандрейзингової платформи UNITED24, відкритий курс найбільшої війни 21 сторіччя та безплатно передати його вищим навчальним закладам світу.