Прикрашена ялинка при вході, на стінах малюнки дітей з українською символікою та збір речей після нещодавнього swapu. У Центрі солідарності по вулиці Ясовській, 6, у Братиславі перед новорічними святами було людно. Більшість людей прийшли сюди за гуманітарною допомогою чи підтримкою. Останні місяці чи ще з лютого вони переїхали до Словаччини з різних куточків України.
Центр солідарності благодійної організації Братиславської архієпархії (BACH)у районі Петржалка допомагає українцям, які тікають від війни, з березня минулого року. Паралельно функціонує їх відділ у міському Центрі допомоги біженцям, що на вулиці Боттова, 7.
За цей час в базі зареєстрували більше 3,3 тисячі українців. Як розповідала координаторка Центру Зузана Федеричова, часто люди приходять до них сім'ями, мами з дітьми чи бабусі з онуками. Тут проводять різноманітні майстер-класи, театри для дітей, мовні курси чи обміни одягом. За словами координаторки, головна мета Центру - створити приємне середовище для українців та допомогти, у разі потреби, знайти роботу мамам чи дитсадок для дітей.
"Ми намагаємося працювати якнайкраще та допомагаємо людям як можемо. У нашій роботі не йде мова тільки про те, щоб видати допомогу. Ми хочемо дати людям затишне місце для їх соціальної реалізації, оскільки люди з України приїхали до так скажімо чужого їм середовища. Вони можуть зустрітися на каву, поговорити тут", - додала Федеричова. Їй у роботі допомагають дві українки, які переїхали до Братислави через війну - Вікторія Коротченко та Світлана Яхіна. Сортуванням одягу займається словацька волонтерка.
За два дні понад 60 родин українців
Допомогу на Ясовській, 6 можуть отримати українці з тимчасовим притулком, але з вибраних категорій: матір з дитиною до 10 років, люди з інвалідністю, пенсіонери 60+ та ті, які вже відвідували Центр в останні 30 днів.
За два робочі дні видачі допомоги, у понеділок та середу, зазвичай працівниці обслуговують до 60 родин, говорить Федеричова та показує, що де знаходиться у їх центрі.
Крім харчових продуктів та засобів гігієни також можна вибрати й одяг. Мають попит речі домашнього вжитку - посуд, подушки, простирадла, дитячі візки. Тому ці товари, як і продукти, не в надлишку.
Поруч з місцем реєстрації стоять книжкові полиці, де діти та дорослі можуть взяти додому книжку та після прочитання її повернути.
"Дитячих книг залишилося вже менше. Їх привезли спільно з допомогою Посольства України", - додає координаторка.
Словацька католицька благодійна організація (Slovenská katolícka charita - словацькою, SKCH - скорочено, ред.) була заснована щоб надавати соціально-благодійну допомогу нужденним людям. SKCH є частиною європейської та світової спільноти благодійних організацій. Наразі SKCH відчинила понад 30 Центрів підтримки у Братиславі, Нітрі, Пряшеві, Попраді, Кошицях та інших містах для допомогти українцям, які тікають від війни.
Допомагати українцям у Братиславській архієпархії почали з квітня минулого року, тоді кризову гуманітарну та продуктову допомогу надавали усім без виключення людям, розповідає директор BACH Борис Грди.
"Намагаємося співпрацювати з людьми, зокрема українцями, порадити їм чи підказати щось. Щоб допомога не була однобічною, а з увагою до людей. Усуваємо спроби зловживання допомогою, оскільки ми маємо певний досвід надання допомоги, бо працюємо також й зі словаками", - розповів директор.
Фінансування на підтримку нужденних людей вони отримують від різних громадських об'єднань, від волонтерів, гуманітарну допомогу часто приносять місцеві жителі. Чималу гуманітарну допомогу католицька організація відправляє й до України.
Важлива комунікація з людьми
У листопаді 2022 року українці почали залишати відгуки в спільнотах facebook стосовно негативного відношення працівників BACH, що на вулиці Ясовській.
"З дозволу адміністрації групи хочу доповнити пост про допомогу на Ясовській 6. Навіщо вони так роблять? Викликали мою доньку на отримання допомоги на новонароджену дитину з Сенця. Самі дзвонили та назначили приїхати у четвер, а по приїзду просто сказали"хто вам дзвонив, сьогодні лише речі людям" і все! Може цей пост побачать ті люди які до цього мають відношення, чи наші співвітчизники будуть ретельніше перевіряти у них інформацію...бо бачу, що там втомилися надавати допомогу", - написала українка Анна Литвинова (текст скопійовано з групи "Українці у Словаччині" за 24 листопада 2022 року - ред.).
Адміністраторка закритої групи "Українці в Словаччині", де є більш ніж 43 тисячі учасників, Марина Мілащук звернулася з листом до Братиславської архієпархії, де були відгуки українців.
У архієпархії знають про інцидент та говорять, що гідна комунікація з людьми для них на першому місці.
"Нам надійшов лист від адміністраторки української спільноти. Ми перевірили та вирішуємо усі випадки з керівником архієпархії. Нам дуже шкода, що трапляються неприємні ситуації, але ми хочемо сказати українцям, що на першому місці у нас завжди буде допомога, навіть якщо зараз отримуємо її менше ніж зазвичай", - повідомила менеджерка Марія Гвоздікова.
Координаторка центру Федеричова з особистих міркувань не прокоментувала ситуації з негативними відгуками. "За ці речі я не буду висловлюватися", - під час зустрічі повідомила вона.
За словами менеджерки, до SKCH входять сотні працівників, інколи важко слідкувати за кожним, тим більше коли люди працюють по 12 годин на день та мають надто складний рік з початку війни. Тому не все може бути ідеально, проте в організації завжди намагаються налагодити неприємні ситуації.
"Дехто писав на фейсбуці, що звідти вийшов чоловік і був розчулений та плакав, але він був розчулений, бо він говорив про сумну ситуацію в житті", - додав директор.
До цих неприємних відгуків, за словами Гвоздікової, вони не отримували жодних нарікань, а навпаки - тільки подяки. Менеджерка переконує, що у 2023 році чимала увага в їх організації приділятиметься саме питанню комунікації працівників. "Щоб жодної неповаги до людей не виникало", - сказала Гвоздікова.
За словами директора, приміщення на Ясовській не було розраховане на такий формат взаємодії з людьми, оскільки раніше там був невеликий склад. Тому може статися, що люди будуть стояти в черзі на вулиці.
"Центр не виглядає "щасливо", там решітки на вікнах, вхід туди не безбар'єрний. Але намагаємося створити там гарну атмосферу. Наразі ведемо переговори з містом, якщо пощастить ми переїдемо звідти в інше приміщення", - розповів Грди.
Люди щомісяця відвідують Центр
У черзі на допомогу сиділи пенсіонери, були й мами з дітьми.
"Я був тут раніше і забув капелюх", - розповідає 75-річних Валентин, який приїхав з Харкова у березні минулого року.
Чоловік почав пояснювати у відділі одягу чи мають вони "кеп" та показував на голову. Волонтерка з посмішкою відповіла що не розуміє що це. Все ж після пояснення відповіла, що у них є лише шапки, капелюхів немає.
Коли мова зайшла про його родину пан Валентин швидко вийшов на вулицю зі сльозами на очах.
63-річна Анна Гнилосир прийшла до Центру вже вдруге. Жінка разом з чоловіком три місяці тому виїхали з Харкова, бо в їх будинок влучила бомба. Сім'я до останнього не хотіла покидати домівку, адже поруч з собою жінка мала хвору матір і не могла її покинути.
"Лягаєш спати і ці ракети летять, десь близько падає, розривається і тільки дивишся: там горить, там горить. У нас не витримали нерви. Ми дуже не хотіли виїжджати з дому та донька накричала", - розповіла Гнилосир.
Донька з сином виїхали до Словаччини ще на початку війни, адже хлопчикові терміново була потрібна операція.
"Я вже приходжу сюди вдруге. Перший раз мені дали мийні засоби, памперси для дорослих, бо мама хворіє", - поділилася вона.
Цього року, за словами керівників благодійної організації, формат надання допомоги можуть дещо змінити, адже багато словаків живуть на межі бідності.
Слідкувати за оновленнями та організацією можна через їх офіційну сторінку у facebook bratislavskacharita.