Словаки з пересторогою ставляться до українських біженців - опитування

Після початку війни в Україні у Словаччині зафіксований найвищий в історії країни рівень допомоги людям, які тікають від війни.

Проте з часом людей почало турбувати питання, що довгострокова підтримка біженців з України відбуватиметься за рахунок громадян Словаччини.

При цьому до 90% словаків вважають, що якщо люди з України хочуть, щоб їх прийняли у суспільстві, вони повинні цього прагнути самі та докласти зусиль.

Такі результати опитування оприлюднили на прес-конференції у вересні Фонд Мілана Шимечки у співпраці з агентством Фокус. У опитуванні, яке відбулося у червні 2022 року, взяли участь 1005 респондентів.

У рамках багатожанрового фестивалю [fúžn] Фонд Мілана Шимечки неодноразово проводить дослідження щодо ставлення словацького населення до міграції та іноземців. З огляду на нинішню ситуацію, коли на життя мешканців Словаччини докорінно впливає військове вторгнення Росії в Україну, цьогорічне опитування тематично більшою мірою зосередилося на сприйнятті та ставленні населення до людей, які тікають від війни в Україні, та які переїхали жити до Словаччини.

Станом на вересень цього року близько 94 тисячі українців ( переважно мами з дітьми) отримали тимчасовий притулок у Словаччині всього кордон перетнули більше 800 тисяч людей.

Найбільше заяв про надання статусу тимчасового притулку зафіксовано в Братиславському та Міхаловському районах (Кошицький край).

Культурна асиміляція та страх

Разом з тим близько 32,7% словаків вважають, що українці мають швидко адаптуватися до життя в Словаччині, вивчити мову та бути корисними для суспільства і країни. 24,8% опитаних підтримують позицію, щоб українці, які приїжджають, мали корисну професію для СР.

Для 16% людей дуже важливо, щоб люди, які тікають від війни мали білу шкіру, а для 24, 8% опитаних - щоб люди не були мусульманами.

“Міра важливої та швидкої асиміляції для словаків з боку українців є досить високою. Оскільки згідно з опитувань, українці мусять прийняти спосіб життя, швидко вивчити мову, не дуже відрізнятися від місцевих та мати кваліфікацію спеціаліста, яка була б корисною для країни”, - прокоментувала дані Вероніка Фішбоун Влчкова, директорка фонду Мілана Шимечки.

Словацька громадськість виявила найбільшу підтримку та солідарністьлюдям, які тікають від війни в Україні у порівнянні з іншими мігрантами. Проте великий наплив біженців з України, довгострокова гуманітарна та інтеграційна підтримка дуже лякає та насторожує жителів, пояснює Мартіна Вільш з Інституту етнології та соціальної антропології SAS.

На думку опитаних, держава має допомагати не всім однаково, а лише окремим групам – власним громадянам. З них так вважають до 89,9%.
Більшість респондентів (81,2%) підтримують думку, що допомага йде людям, які тікають з України, коштом словацького населення. До 72,2% людей вважають, що держава зараз нехтує підтримкою інших іноземців, які живуть у
Словаччині.

Не всі українці користуються пільгами від держави

Ukrainian refugees met in Košice, April 10 (джерело: TASR)

Близько третини респондентів вважають українців корисними для Словаччини. З яких 3,7% - вважають явно корисними, 26,2% - однозначно не корисними. Опитані люди у Жилінському та Банськобистрицькому краї найчастіше сприймали біженців корисними для суспільства, найбільшими скептиками були респонденти з Нітранського регіону.

При цьому опитування показало, що майже 82% словацьких угорців (тобто словацьких громадян, які розмовляють угорською як рідною мовою або ідентифікують себе як культурно угорців), найбільшої етнічної меншини в Словаччині, вважають українських біженців тягарем.

Ліна Колесник, яка приїхала до Братислави з села з-під Києва, переконує, що не всі українці живуть за рахунок словацького уряду, оскільки вона, наприклад, ні разу не користувалася можливістю безкоштовного проїзду чи дотаціями на житло. Вона платить за житло та будь-які послуги як й всі інші громадяни.

Українка наразі працює в одній з міжнародних ІТ-компаній та приєдналася до волонтерської організації у Словаччині. Змушена була покинути домівку та батьків у Маріуполі, бо село постійно обстрілювали через неподалік розташовану військову частину.

"Не всі українці живуть за гроші словацького уряду і це треба пам‘ятати тим, хто вважає українців жебраками й тягарем для словацької держави. Багато з нас працює тут, платить податки, купує їжу й послуги, допомагаючи цим заробляти місцевому бізнесу. У відповідь ми лише просимо можливість тихо жити, без падаючих на голову бомб", - охарактеризувала результати опитування Колесник.

Допомога та результати

Крім питань про ставлення до біженців з України, були й питання щодо міри допомоги, яку респондент надавав утікачам від війни. Потрібно й врахувати те, що опитування проводилося через 4 місяці після початку війни, тому не виключено, що інтерес людей природнім шлхом знизився.

Зазвичай респонденти найбільше підтримували біженців фінансово та матеріально. 30,4% респондентів зробили дарунок особисто, а 25,4% - підтримали фінансово гуманітарні збори для біженців, 10,9% опитаних зголосилися надати гуманітарну допомогу, а 3,1% - надали допомогу з проживанням.

Як розповідає Колесник, особисто у неї склалися дуже гарні відносини зі словаками, вони їй допомогли облаштуватися, надали кімнату та одяг.

"Вони дуже добрі люди. Проте я чула, що не в усіх українців склалися добрі стосунки", - додає жінка.

Допомога та сприйняття біженців з України має й політичний характер.

"У питанні про користь або тягар українських біженців, які вирішили залишитися в Словаччині після завершення конфлікту виборців коаліційних партій майже вдвічі більше тих, хто вважає їх корисними (44%) порівняно з виборцями опозиційних партій (24%)", – прокоментував Мартін Слосярик, директор агентства "Фокус".

Опитування чітко показує, що громадськість усвідомлює роль держави та її інституцій у створенні належних умов для життя біженців з України. Проте всебічна та довготривала їх підтримка починає викликати занепокоєння та відчуття, що це відбувається за рахунок громадян Словаччини.